Рішення від 23 липня 2025 р. у справі №760/16728/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 23 липня 2025 р.

Справа: №760/16728/24

Суддя: Ішуніна Л. М.

Справа №760/16728/24 2/760/3200/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Юлія Борисівна, про визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Київської міської ради, в якій просить визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право на завершення приватизації 1/3 частки земельної ділянки площею 0,0420 га, кадастровий номер 8000000000:72:425:0002, розташованої на АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що за життя ОСОБА_2 , який є її батьком, його рідною сестрою - ОСОБА_3 , а також нею було розпочато процедуру приватизації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, було розроблено технічну документацію на зазначену вище земельну ділянку та передано її на розгляд і затвердження до Київської міської ради.

Рішенням Київської міської ради від 21 березня 2024 року № 235/8201 «Про приватизацію громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » було вирішено: 1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташований житловий будинок громадян України ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , право власності на який зареєстровано, що розташована: АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, Код КВЦПЗ - 02 01, справа № 455288229). 2. Передати громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у спільну часткову власність земельну ділянку площею 0,0420 га (кадастровий номер 8000000000:72:425:0002) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (код КВЦІ - 02.01) на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва з розподілом часток у праві спільної часткової власності на вищезазначену земельну ділянку, а саме: частка громадянки ОСОБА_3 - 1/2 від 0,0420 га; частка громадянина ОСОБА_2 - 1/3 від 0,0420 га; частка громадянки ОСОБА_1 - 1/6 від 0,0420 га.

У процесі процедури приватизації земельної ділянки та державної реєстрації прав на неї, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , так і не здійснивши за життя державну реєстрацію права власності на 1/3 частки земельної ділянки.

Будучи єдиним спадкоємцем після смерті батька, 06 грудня 2022 року вона звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алексашиної Ю. Б. із заявою про прийняття спадщини.

Зазначає, що 30 серпня 2023 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що складається з 1/3 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Водночас, на звернення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:425:0002, отримала постанову приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_2 набуто, але не зареєстроване за його життя, відповідно до вимог законодавства.

Крім того, звернулась із заявою про проведення реєстраційних дій до Виконавчого органу Київської міської ради Департаменту земельних ресурсів. У відповідь отримала рішення від 13 червня 2024 року № 73640445 «Про відмову у проведенні реєстраційних дій» з підстав припинення цивільної дієздатності фізичної особи, ОСОБА_2 , у зв`язку з його смертю.

У зв`язку з вищевикладеним, що право на завершення процедури приватизації та отримання 1/3 частки земельної ділянки у власність, яке належало померлому ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті, а переходить у спадок його спадкоємцю, позивач звернулася до суду з указаним позовом та просила його задовольнити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2024 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаним позовом. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алексашиної Ю. Б. належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13 листопада 2024 року до суду надійшли витребувані копії матеріалів спадкової справи.

27 листопада 2024 року ухвалою суду у вказаній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, однак матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, в якій просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.

Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність учеників справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження позивача від 15 січня 1988 року та свідоцтва про шлюб, що зареєстрований між позивачем та ОСОБА_4 , від 18 червня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є дочкою ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 28 липня 2021 року, Департаментом було розглянуто технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 8000000000:72:425:0002; площа - 0,0420 га; вид права - власність; цільове використання - для експлуатації і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; заявники (замовники): ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . За результатами розгляду зазначено про можливість внесення відповідних відомостей до міського земельного кадастру.

Рішенням III сесії ІХ скликання Київської міської ради від 21 березня 2024 року № 235/8201 «Про приватизацію громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » було вирішено: 1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташований житловий будинок громадян України ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , право власності на який зареєстровано, що розташована: АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, Код КВЦПЗ - 02 01, справа № 455288229). 2. Передати громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у спільну часткову власність земельну ділянку площею 0,0420 га (кадастровий номер 8000000000:72:425:0002) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (код КВЦІ - 02.01) на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва з розподілом часток у праві спільної часткової власності на вищезазначену земельну ділянку, а саме: частка громадянки ОСОБА_3 - 1/2 від 0,0420 га; частка громадянина ОСОБА_2 - 1/3 від 0,0420 га; частка громадянки ОСОБА_1 - 1/6 від 0,0420 га.

Водночас, згідно зі свідоцтвом про смерть, виданим 05 листопада 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Таким чином, ОСОБА_2 помер ще до завершення процесу приватизації 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:425:0002, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно, не здійснив реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку.

Разом з тим, за життя, 20 вересня 2022 року, ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю. Б. та зареєстрований в реєстрі за № 414. Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, яке йому належить на момент складення цього заповіту та яке належатиме йому на день смерті, і на яке він за законом матиме право, всі свої права та обов`язки, які належать йому на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати йому у майбутньому, заповів ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, 06 грудня 2022 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алексашиної Ю. Б. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька.

На підставі указаної заяви приватним нотаріусом була заведена спадкова справа № 8/2022 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30 серпня 2023 року позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

За результатами розгляду такої заяви приватним нотаріусом 30 серпня 2023 року було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 693 та № 694, відповідно до яких позивач набула у власність в порядку спадкування за заповітом: 1/2 частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ; 1/3 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Цього ж дня права власності ОСОБА_1 на зазначене вище нерухоме майно було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягами № 344644915 від 30 серпня 2023 року та № 344636725 від 30 серпня 2025 року.

05 червня 2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса із проханням видати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - на 1/3 частку у праві власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:425:0002 по АДРЕСА_1 , площею 0,0420 га.

Цього ж дня приватним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку у праві власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:425:0002 по АДРЕСА_1 , площею 0,0420 га, оскільки ОСОБА_2 набув право власності на зазначене нерухоме майно, але не зареєстрував його за життя, у встановленому законом порядку.

07 червня 2024 року позивач звернулася до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про проведення реєстраційних дій щодо вищевказаної земельної ділянки.

13 червня 2024 року рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Пилипчуком В. А. № 73640445 відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки на момент видачі Київською міською радою рішення від 21 березня 2024 року № 235/8201 цивільна правоздатність ОСОБА_2 була вже припинена у зв`язку з його смертю.

З огляду на викладене, предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як встановлено судом рішенням Київської міської ради від 21 березня 2024 року № 235/8201 земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:425:0002, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передано громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільну часткову власність з таким розподілом часток: частка громадянки ОСОБА_3 - 1/2 від 0,0420 га; частка громадянина ОСОБА_2 - 1/3 від 0,0420 га; частка громадянки ОСОБА_1 - 1/6 від 0,0420 га.

Відповідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

Зокрема, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17 (провадження № 61-41370св18), зроблено висновок, що особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця. Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18), зроблено висновок, що у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Так, матеріалами справи встановлено, що право на приватизацію спірної земельної ділянки ОСОБА_2 розпочав у встановленому законом порядку, проте не завершив процес приватизації у зв`язку зі своєю смертю.

Отже, позивач набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України та є єдиним спадкоємцем після смерті батька, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алексашиної Ю. Б. від 06 червня 2024 за вих. № 201. ОСОБА_1 зверталася до Київської міської ради з заявою про завершення проведення реєстраційних дій спірної земельної ділянки, однак згоду компетентного органу не отримала.

Відповідно до чинного законодавства та судової практики у таких правовідносинах право на завершення приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю входить до складу спадщини.

Таким чином, право на завершення приватизації перейшло до позивача, яка є спадкоємцем за заповітом, а також спадкоємцем першої черги за законом і прийняла спадщину, а отже прийняла у порядку спадкування право на завершення приватизації вищевказаної земельної ділянки, розпочатої та незавершеної спадкодавцем.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тож, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих учасниками справи, з урахуванням встановлених обставин, відсутності заперечень з боку відповідача та доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права на завершення приватизації спірної земельної ділянки та задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 81, 116, 125, 152 ЗК України, статтями 1216, 1218 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації 1/3 частки земельної ділянки площею 0,0420 га, кадастровий номер 8000000000:72:425:0002, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач - Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36;

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Юлія Борисівна, місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Академіка Вільямса 5, нежитл. Приміщення № 202(літ.А).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua