Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №635/2671/24 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2671/24

Провадження № 1-кп/635/161/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4 , захисник адвокат ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024221160000111 від 26 січня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, який має освіту 11 класів, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 у військовому званні молодший сержант, обіймає посаду вогнеметника, має на отриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одружений, раніше засуджений за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 26 червня 2012 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; за вироком Харківського районного суду Харківської області від 06 серпня 2014 року за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 22 лютого 2016 року умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 4 дні; за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 серпня 2017 року за ч. 2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі; за вироком Московського районного суду міста Харкова від 12 липня 2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; за вироком Харківського районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 05 червня 2020 року за відбуттям строку покарання, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24 лютого 2022 року, пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

24 січня 2024 року ОСОБА_4 будучи обізнаним, що у третьому під`їзді будинку за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться велосипед , що належить ОСОБА_7 та перебуває у користуванні сина його співмешканки, вирішив таємно ним заволодіти. В цей же день близько 21:55, реалізуючи свій злочинний, корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, прийшов до вищевказаного будинку, зайшов у середину під`їзду на першому поверсі, де під сходовим майданчиком знаходився прикутий ланцюгом до сходових перил велосипед «ImpulsArrow» червоно-чорного кольору, перекусив вищевказаний ланцюг завчасно підготовленими та принесеними із собою щипцями, вивів велосипед «ImpulsArrow» з під`їзду та зник з ним з місця злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4100,00 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щодо обставин його вчинення дав пояснення, як це зазначено у вироку та підтвердив, що дійсно 24 січня 2024 року зайшов до третього під`їзді будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігався належний ОСОБА_7 велосипед «ImpulsArrow», перекусив щипцями ланцюг – замок на велосипеді, та вийшов з ним з під`їзду.

З урахуванням такої позиції обвинуваченого, суд за згодою учасників судового провадження, в тому числі за письмової заяви потерпілої ОСОБА_7 , на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , оголошенням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, при цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; не одружений; має на утриманні малолітнього сина, мати якого зі слів обвинуваченого померла; є військовослужбовцем ЗСУ, має поранення отримане під час виконання службових (бойових) завдань та проходить лікування та реабілітацію; учасник бойових дій з 18.09.2024; раніше засуджений; за місцем проживання характеризується негативно, скарг та заяв відносно ОСОБА_4 не надходило.

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, тому суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкцій статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене.

З урахуванням особи обвинуваченого, який свою вину визнав в повному обсязі, щиро покаявся у вчиненому, потерпіла претензій матеріального характеру не має, за місцем проживання заяв та скарг на нього не надходило, враховуючи, що він є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у ЗСУ, виконував бойові завдання по захисту України, є учасником бойових дій, батьком малолітньої дитини, трактуючи протиріччя в характеристиці обвинуваченого на його користь, де вказано, що заяв та скарг не надходило, суд незважаючи на наявність незнятої та не погашеної судимості вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки в силу ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/служби/роботи та відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: велосипед «ImpulsArrow» червоно-чорного кольору, який переданий на зберігання ОСОБА_7 - повернути останній;

DVD- R диски у паперовому конверті (не надані суду) – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляція на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1