Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №212/3780/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/3780/26

3/212/781/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Чайкін І.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В М. КРИВИЙ РІГ УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ,-

встановив:

ОСОБА_1 , 07.03.2026 року о 20.32 годині за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в образах нецензурною лайкою та погрожуванням нанесення тілесних ушкоджень, чим завдано психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз`яснені вимоги ст.268 КпАП України й зміст ст.63 Конституції України.

В судовому засіданні 25.03.2026 року ОСОБА_1 суду пояснив, що випив пива та в нього виникла сварка з донькою, яка не мешкає з ним та не є членом його родини. Донька колишня війковослужбовиця, що відображається на її психо – емоціональному стані. Через сварку, донька почала кидатися на нього та застосовувати фізичну силу. Крім того, 25.03.2026 року подав до суду письмові пояснення, що дійсно 07.03.2026 року в нього виникла сварка з донькою ОСОБА_2 , яка проживає за іншою адресою та ніякого домашнього насильства відносно неї він не чинив.

ОСОБА_2 через канцелярію суду 26.03.2026 року подала письмову заяву в якій зазначила, що не має до ОСОБА_1 ніяких претензій, обвинувачень не висуває та стверджує про примирення.

ОСОБА_1 07.04.2026 року не з`явився, вважається повідомленим належним чином, згідно вимог ст. 268 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, а тому суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку.

Положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП визначено: завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 206734 від 01.01.2026 року:

- рапорт працівника поліції про те, що 07.03.2026 року отримано заяву та зареєстровано в ЄО № 5475, як ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО, прибувши на адресу виявлено громадянку ОСОБА_2 , яка повідомила, що її батько ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, які полягали у ображанні її нецензурною лайкою;

- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- заяву ОСОБА_2 відповідно до якої остання просить органів поліції притягнути до відповідальності її батька ОСОБА_1 , який вчинив відносно неї дії психологічного характеру, погрожував у вбивстві;

- відеозапис процедури складання адміністративних матеріалів, які переглянуті в судовому засіданні.

У відповідності до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов`язаний був при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, а також вказати яка шкода заподіяна або могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров`ю, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов`язковим.

Відповідно до положень Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно зі статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у своїх письмових поясненнях, долучених до матеріалів провадження, та наданих ним під час судових засідань, зазначив, що між ним та донькою виникла сварка, однак жодних дій психологічного та фізичного характеру до неї він не вчиняв.

Отже матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 ознак домашнього насильства психологічного чи фізичного характеру. З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку мав місце побутовий конфлікт між донькою та батьком. Крім того, донька ОСОБА_2 стверджувала, що з батьком вони примирилися.

Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає за необхідне провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 401, 1732,ч. 1,247, 283- 285 КпАП України, суддя,-

Постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: І. Б. Чайкін