Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №516/501/25 — Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/501/25

Провадження №2/516/62/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді – Ширінської О.Х.

за участю секретаря – Паньковської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Теплодарського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення грошових коштів в порядку Закон України «Про захист прав споживачів», -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суд із вище вказаним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивача зазначила, що 26 вересня 2025 року нею, ОСОБА_1 , було здійснено замовлення через мережу Інтернет (Instagram, назва користувача «bogacci_fur») товару верхнього одягу - куртки, загальною вартістю 6900 грн. 00 коп., що підтверджується роздруківкою листування із продавцем.

З метою підтвердження замовлення, нею було направлено передплату у розмірі 300 грн. 00 коп. на банківський рахунок, який був наданий продавцем, номер картки: НОМЕР_1 .

Зазначене підтверджується платіжною інструкцією № Р24А4896122169D1507 від 26.09.2025р.

27 вересня 2025 року нею було отримано товар через службу доставки «НОВА ПОШТА», про що свідчить експрес-накладна №59001463388153 та квитанція про безготівковий переказ коштів №007138694898 від 27.09.2025р., видана оператором «НОВА ПОШТА» (копію додається). Інших розрахункових документів продавець їй не надав.

Продавцем є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Зазначене підтверджується інформацією про посилку № НОМЕР_3 з додатку «НОВА ПОШТА», де відправником значиться ФОП ОСОБА_2 , та квитанцією про безготівковий переказ коштів №007138694898 від 27.09.2025р., де отримувачем переказу у розмірі 6 600 грн. 00 коп. є ФОП ОСОБА_2 .

Отже, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , здійснює господарську діяльність через мережу інтернет, зокрема «Instagram», назва користувача «bogacci_fur».

Після більш детального огляду придбаного товару, зрозуміла, що цей товар не задовольняє її за розміром та не може бути використаний за призначенням.

Зауважує на тому, що верхній одяг не використовувався, товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий разом з проданим товаром (квитанція про безготівковий переказ коштів № 007138694898 від 27.09.2025р.) збережено.

27 вересня 2025 року вона звернулася до Відповідача в застосунку «Instagram», з метою вирішення питання щодо обміну або повернення зазначеного товару. Відповідач не надав зворотнього зв`язку із даного питання.

27 вересня 2025 року нею було направлено на офіційну адресу Відповідача ( АДРЕСА_2 ) заяву на обмін/повернення товару належної якості в порядку статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої вона просила наступне:

- обміняти товар (верхній одяг-куртку) на товар аналогічний, але більшого розміру.

- за умови, якщо на момент обміну аналогічного товару більшого розміру немає у продажу, розірвати договір та повернути грошові кошти у розмірі вартості повернутого товару - 6 900 грн. 00 коп.

Крім того, також гарантувала повернення попередньо придбаного товару у разі задоволення заяви (копію заяви на обмін/повернення товару належної якості від 28.09.2025р. разом із квитанцією про відправку № 5648 від 28.09.2025 додала до позову).

03 жовтня 2025 року звернулася до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві зі скаргою на порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів, відповідно до якої просить: провести перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів»; вжити передбачених законом заходів реагування, з метою відновлення її прав; зобов`язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 виконати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та здійснити повернення коштів у розмірі 6900 грн., 00 коп.

Копія скарги на порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів від 03.10.2025р. додається.

Листом ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 05.11.2025 № 05.3/13576 їй було повідомлено про те, що ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві було направлено звернення до Держпродспоживслужби для отримання погодження та проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 . Після отримання погодження від Держпродспоживслужби, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві буде вжито заходи щодо ФОП ОСОБА_3 .

Листом ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 10.12.2025 № 06.4/15134 відмовлено у здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_2 за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповіді від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на заяву на обмін/повернення товару належної якості від 28.09.2025р. станом на дату подання позову - не надійшло.

За переліком товарів належної якості, що не підлягають поверненню, затвердженим постановою КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.03.1994 №172, поверненню не підлягають, зокрема, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, рукавички тощо.

Придбаний нею верхній одяг - куртка не входить до Переліку товарів, що не підлягають обміну (поверненню) затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 19 березня 1994 р № 172.

Крім того, нею було виконано всі умови задля обміну/повернення придбаного товару:

- звернення до продавця було здійснено протягом чотирнадцяти днів;

- товар не використовувався, а його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром збережені;

- товар не входить до Переліку товарів, що не підлягають обміну (поверненню) затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 19 березня 1994 р № 172.

У зв`язку із тим, що вимога про обмін товару була заявлена Позивачем більше ніж 3 місяці тому (28.09.2025р.), а Відповідач в свою чергу не реагує на заяви та не намагається вирішити виниклу ситуацію, через що вимушена звернутися до суду із позовом про розірвання договору та повернення грошових коштів.

Позивач просила розірвати договір купівлі-продажу верхнього одягу - куртки, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 27.09.2025 року.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені нею за верхній одяг - куртку у розмірі 6 900 (шість тисяч дев`ятсот гривень) 00 коп.

В судовому засіданні сторони участі не приймали.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач була повідомлена тричі про день, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, але заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило, причини неявки відповідача суду не відома.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, та ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 26.09.2026 року здійснила замовлення через мережу Інтернет товару верхнього одягу – куртки, загальною вартістю 6 900 , 00 грн., що підтверджується роздруківкою листування. У листуванні зазначено про замовлення товару, перерахування передплати у розмірі 300 грн., повідомлення про те, що куртка не підійшла за розміром, пропозиція від покупця повернути річ та отримати за неї гроші, після відмови продавця отримати повернення товару, позивач послалася на Закон «Про захист прав споживачів» щодо прав на повернення товару, який не підійшов протягом 14 днів. Продавець - відповідач відповідь не надала.

Доказом перерахування коштів за товар позивачем надано платіжну інструкцію № Р24А4896122169D1507від 26.09.2025 року про перерахування передплати за товар у розмірі 300 грн., експрес-накладну №59001463388153 та квитанцію про безготівковий переказ коштів №007138694898 від 27.09.2025 року у розмірі 6 600 грн. від ОСОБА_1 на рахунок ФОП ОСОБА_2 .

Позивачем ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено заяву на обмін/повернення товару належної якості від 28.09.2025р., що підтверджується квитанцією про відправку № 5648 від 28.09.2025 заяву через кур`єрську службу.

На даний лист продавцем – ФОП ОСОБА_2 відповідь не надано.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною третьою ст. 698 ЦК України визначене, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Спірні правовідносини щодо захисту прав споживачів врегульовані положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж та Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 7 ч. ь1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами.

За положеннями ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі,якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь- які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Правовими наслідками розірвання договору є припинення зобов`язання (ч. 2 ст. 653 ЦК України) та відсутність права сторін вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 615 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Аналіз положень ст. 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, встановлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає обов`язок довести відсутність своєї вини саме на цю особу.

В постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 910/1394/16 викладений висновок про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з врахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

На підставі наведеного, суд вважає необхідним розірвати зазначений договір, оскільки, такий спосіб захисту порушеного права, у даному випадку, сприятиме ефективному відновленню прав позивача, як споживача послуг.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 06.02.2020р. № 910/13271/18, після розірвання договору виникає право вимагати через суд повернення безпідставного набутого майна за розірваним договором на підставі ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи, що доводи позивача не спростовані відповідачем, позивач довів, що мають місце підстави для розірвання договору, оскільки відповідач не повернув грошові кошти за товар, який не підійшов за розміром та не погодився на обмін товару належного розміру, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним грошові кошти в сумі 6 900,00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, при зверненні до суду з позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3328, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 229, 258-259, 263-268, 280-284, 288, 289 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення грошових коштів в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» - задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу верхнього одягу - куртки, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 27.09.2025 року.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) грошові кошти, сплачені позивачем за верхній одяг - куртку у розмірі 6 900 (шість тисяч дев`ятсот гривень) 00 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: О.Х. Ширінська