Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №680/103/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/103/26

1-кп/680/9/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоушицького районного суду Хмельницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026242000000116 від 21.01.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Цівківці, Новоушицького району, Хмельницької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, малолітніх утриманців немає, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 30.03.2023 року, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

установив:

ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, всупереч постанові Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14.01.2025, яка набрала законної сили 25.01.2025, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, діючи з єдиним умислом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, 20.01.2026 о 17 год 35 хв на автодорозі поряд із шиномонтажем, що по вул. Кольчака, 2Б в с-щі Нова Ушиця Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області керував транспортним засобом марки FIAT, д.н.з. НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП, у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху.

Своїми діями, що виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та підтвердив, що дійсно керував транспортним засобом 20 січня 2026 року, - їхав на роботу та був зупинений працівниками поліції. Про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами йому було відомо, оскільки постанову суду від 14 січня 2025 року отримав. З обставинами викладеними у обвинувальному актів повністю погодився. Пояснив, що хоча він офіційно не працевлаштований, проте має постійний дохід близько 15 000 грн щомісяця, фінансових зобов`язань не має.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд за клопотанням прокурора, з урахуванням думки обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження інших доказів по даному кримінальному провадженню щодо обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки ці обставини ніким із сторін кримінального провадження не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви щодо добровільності їх позиції відсутні, сторонам кримінального провадження роз`яснено, що при застосуванні ч.3 ст. 349 КПК України вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом та дослідженням документів, які характеризують його особу, а також суду пояснив, що він розуміє зміст обставин викладених в обвинувальному акті, правову кваліфікацію діяння, його тяжкість, та у подальшому позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Вказав, що його позиція є добровільною, жодного впливу на нього не чинилося. У суду немає сумніву щодо добровільності позиції обвинуваченого.

Дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена, він підлягає покаранню за його вчинення та не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину. Обвинувачений є особою молодого віку, працездатний, проте офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки, - проживає разом із батьками та сестрою, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, під диспансерним наглядом у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, раніше не судимий.

Обставиною, що пом?якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.

Відповідно до висновків досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінений органом з питань пробації як середній, є можливим виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу у мінімальному розмірі, що буде достатнім для його виправлення.

Підстав для призначення покарання у виді позбавлення волі суд не встановив.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження (в тому числі запобіжні заходи) не застосовувалися.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КК України.

Керуючись статтями 368,370,373, 532 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази: 2 DVD-R диски з відеозаписами з нагрудної боді-камери працівників БПП в Хмельницькій області з обслуговування Кам`янець-Подільського району, копію судової справи № 680/12/25 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження – зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1