Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №331/7429/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/7429/25

Провадження № 3/331/180/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ВАД №682037 від 14.12.2025 року, що надійшов з сектору протидії домашньому насильству Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до опису протоколу серії ВАД №682037 від 14.12.2025 – 14.12.2025 року о 16-30 годин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно бабусі ОСОБА_2 , а саме висловлював словесні образи, штовхав, хапав за руки, принижував, погрожував, внаслідок чого завдав шкоди фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 .. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судові засідання призначені на 22.01.2026, 19.02.2026, 05.03.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі, а також шляхом направлення смс повідомлення на номер, вказаний в протоколі.

Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов`язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Стаття 173-2 ч.1 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

П. 17 ч. 1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, яка включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Не кожну конфліктну ситуацію чи спір, сварку, що виникають у кожній сім`ї слід кваліфікувати як домашнє насильство. Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп. Конфлікт не містить вище перелічених ознак.

Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Домашньому насильству притаманні ознаки : періодичність та регулярність; дії кривдника завжди умисні — для контролю, завдання болю тощо; кривдник завжди має перевагу (фізичну, психологічну, економічну); позиція, думки, бажання потерпілого не враховуються.

Натомість конфлікту притаманний баланс (рівність) сил між його учасниками, владний баланс (симетричні відносини), що характеризується здатністю кожної зі сторін однаково впливати на процес конфлікту, відносною рівністю фізичних сил, соціально-психологічної адаптованості, соціального статусу, стану здоров`я, ментального розвитку тощо

Долучені до протоколу письмові пояснення особи, щодо якої складений протокол та потерпілої не узгоджуються із кваліфікацією дій, яка надана посадовою особою, що склала протокол. Пояснення містять вказівку на конфлікт між особою, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, із його матірю, після чого, своїми активними діями у конфлікт втрутилася потерпіла ОСОБА_2 . Тобто своїми діями потерпіла також сприяла ескалації конфліктної ситуації. Крім того, із незрозумілих суду підстав не опитана інша особа – ОСОБА_3

Пояснення учасників події свідчать про рівність учасників конфлікту, залучення до конфліктної ситуації інших осіб, які спільно проживають, відсутність позицій «кривдник» і «жертва».

Крім того, матеріали додані до протоколу не містять жодних даних про спричинення шкоди потерпілій (ці обставини не викладені навіть у поясненнях потерпілої, Які відбиралися поліцейським).

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ч. 1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя Д.М. Кольц