Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №127/6184/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6184/26

Провадження 2/127/1732/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Обертун Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивований тим, що 14 грудня 2023 року позивачка з відповідачем зареєстрували шлюб. Від шлюбу подружжя спільних дітей немає. Позивачка повідомила, що протягом деякого часу з відповідачем проживали разом, однак згодом стосунки почали погіршуватись, сторони припинили розміти один одного, поступово віддалялись та стали майже чужими людьми. Позивачка зазначила, що із вересня 2024 року фактично не проживає з відповідачем однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, вона втратила до відповідача почуття любові, поваги та довіри. Також позивачка наголосила, що шлюб припинився та формальне його збереження суперечитиме її інтересам, а подальше сумісне життя, примирення та збереження родини неможливе.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивачки із вимогою про розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 09.03.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої вирішено провести у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

У строк, визначений судом ухвалою суду від 09.03.2026, від відповідача відзив на позов не надійшов. Водночас, 16.03.2026, до початку розгляду справи по суті, від відповідача надійшла заява, зі змісту якої вбачається визнання ним позовних вимог.

У судове засідання позивачка та відповідач не з`явились, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України, були повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено. Водночас, від позивачки 30.03.2026 та 16.03.2026 від відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи вищевикладене, заяви позивачки та відповідача, а також положення ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив провести судове засідання у відсутність учасників справи (ухвала суду постановлена без оформлення окремого документа та занесена до протоколу судового засідання).

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачкою разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом, з метою з`ясування чи не суперечить визнання відповідачем позовних вимог закону та чи не порушує таке визнання прав, свобод чи інтересів інших осіб, встановлено наступне.

Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14.12.2023 Вінницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14.12.2023, актовий запис № 664. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_4 . (а.с. 12)

Із змісту позовної заяви вбачається, що подружжя від шлюбу неповнолітніх дітей немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом, у відповідності до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, встановлено, що визнання позовних вимог відповідачем є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Верховним Судом України в Постанові Пленуму № 2 від 12.06.2009 року в п. 24 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» звернуто увагу, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тим самим задовольнивши визнаний відповідачем позов.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1 331, 20 гривень, що підтверджується квитанцією від 19.02.2026. (а.с. 5)

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому судом прийнято до уваги, що у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, а також положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, судовий збір підлягає поверненню позивачці з державного бюджету в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову – 665, 60 гривень, а з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню решта судового збору в сумі 665, 60 гривень.

Доказів понесення інших судових витрат ні позивачкою, ні відповідачем не надано.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 112 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 77-82, 89, 133, 141, 142, 206, 229, 235, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання ОСОБА_2 позовних вимог.

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.12.2023 Вінницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 664.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, сплачений згідно з квитанцією від 19.02.2026 на загальну суму в розмірі 1 331, 20 гривень, згідно якої «отримувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача: 37979858; призначення платежу: 101 3739306301;Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Вінницький міський суд Вінницької області».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; останнє відоме місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено 07.04.2026.

Суддя