Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №127/9469/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №127/9469/26

Суддя: Тишківський С. Л.

Справа № 127/9469/26

Провадження № 3/127/1973/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 о 13 год 38 год у місті Вінниця, вулиця Келецька, 47-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, чим повторно вчинив протягом року правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (протокол серії ЕПР1 546911 від 21.12.2025), чим порушив п.2.1 (а) ПДР.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення правопорушення є неповнолітньою особою у віці від 16 до 18 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, обставини зазначені в протоколі не заперечував, керування транспортним засобом ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_2 без права керування підтвердив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, його винуватість у вчиненні означеного адміністративного правопорушення є доведеною та підтвердженою сукупністю доказів, що містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618127 від 18.03.2026 року; довідкою інспектора ВАП; протоколом серії ЕПР1 546911 від 21.12.2025; копією постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 08.01.2026 у справі № 127/40187/25; іншими матеріалами справи.

Рапорт суд оцінює виключно як службовий документ, який містить інформацію про вчиненні поліцейськими дії та мотиви, якими керувались поліцейські, встановлюючи осіб, причетних до вчинення адміністративних правопорушень.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2.1(а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (п. 2.4.а ПДР).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР).

З диспозиції частини 5 статті 126 КУпАП випливає, що адміністративна відповідальність за зазначеною нормою настає у разі повторного протягом року вчинення особою порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно довідки інспектора САП ВВГ ВРУП ГУНП у Вінницькій області Юлії Гаврилюк, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

Згідно копії постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 08.01.2026 у справі № 127/40187/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано, на підставі статті 24-1 КУпАП, захід адміністративного впливу у виді попередження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП – керував транспортним засобом за відсутності в нього права керування таким транспортним засобом, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Зважаючи на вказане та на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Судом не встановлено обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 ..

Згідно з ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про його неосудність відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Доказів, які б давали суду з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника можливість зробити виняток із загального правила, передбаченого ч. 2 ст. 13 КУпАП, та застосувати до неповнолітнього порушника заходи впливу, суду не надані, в матеріалах справи відсутні.

Тому суд притягає ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на загальних підставах.

Передбачені статтею 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.

Згідно з ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до довідки інспектора поліції ВАП: водій ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тобто права керування транспортними засобами йому не надавалось.

Відтак, за приписами ч.2 ст. 30 КУпАП неможливо позбавити громадянина права керування транспортними засобами, яке йому не надавалось, позбавити права «на майбутнє», що суперечило б положенням ч. 2 ст. 30 КУпАП.

Поряд з цим, частина 5 статті 126 КУпАП містить виключення із визначеного в ч. 2 ст. 30 КУпАП загального правила щодо можливості позбавлення лише наданого права, оскільки прямо передбачає безальтернативну санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом – за керування транспортним засобом особою, яка не має, тобто не набула права керування транспортними засобами або попередньо була його позбавлена.

Згідно з ч.1 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», колізія норм права - це протиріччя або невідповідність між нормами права у нормативно-правових актах, що регулюють одні й ті самі суспільні відносини. Протиріччя між нормами права у нормативно-правових актах - це колізія норм права в нормативно-правових актах рівної юридичної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають:

1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті (пріоритет застосування кодексу над первинним законом, прим.));

2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.

Як видно, санкція частини 5 статті 126 КУпАП, якою щодо особи, яка не має права керування транспортними засобами або була його позбавлена, за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою статті 126 КУпАП, встановлює безальтернативне додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, була викладена в редакції Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX, який вступив в дію 17.03.2021 року (опубліковано в Урядовий кур`єр 2021, N51 від 17.03.2021). Тоді як частина 2 статті 30 КУпАП, яка передбачає можливість позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами, прийнята в редакції Закону України від 24 вересня 2008 року N 586-VI, який вступив в дію 16.11.2008 року (через 30 днів з дня його опублікування в Голос України 2008, N198 від 17.10.2008).

Відтак, у випадку колізії між ч.2 ст. 30 КУпАП, яка не допускає позбавлення права керування транспортними засобами особи, якій це право не було надано, та ч.5 ст. 126 КУпАП, яка прямо передбачає позбавлення права керування транспортними засобами особи, якій цього права не було надано, за правилами п.2 ч.3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», пріоритетному застосуванню підлягає ч.5 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь його вини. А тому суд вважає за доцільне задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу із застосуванням безальтернативного додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах строку, визначеному в санкції означеної статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ч. 2, 5 ст. 126, статтями 7, 9-12, 13, 23, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua