Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №643/19397/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/19397/25

Провадження № 2/643/1879/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засіданні Ісоєва К.М., представника відповідача Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про захист прав споживачів

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (позивач) просить:

- визнати бездіяльність посадових осіб ПрАТ «Харківенергозбут» (відповідач) неправомірною та такою, що порушує права споживача;

- зобов`язати відповідача забезпечити можливість позивачу подання заяви–приєднання до договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції через інформаційно–комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ;

- зобов`язати відповідача усунути порушення прав споживача та повідомити про виконання рішення суду.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

22.07.2025 позивачем у типовій формі до ПрАТ «Харківенергозбут» подана заява-приєднання (з доданими до неї документами, підписана електронним підписом) до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якою позивач приєднується до умов Договору на умовах комерційної пропозиції СВ/П/Н постачальника. Позивачем 28.07.2025 була повторно на виконання листа відповідача № 01-21/3845 у типовій формі в ПрАТ «Харківенергозбут» подана заява-приєднання (з усіма доданими до неї документами, підписана електронним підписом) до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якою позивач приєднується до умов Договору на умовах комерційної пропозиції № 1 Постачальника. 20.08.2025 позивачем втретє на виконання листа відповідача № 01-21/4023 у типовій формі до ПрАТ «Харківенергозбут» подана заява-приєднання (з усіма доданими до неї документами, підписана електронним підписом) до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якою позивач приєднується до умов Договору на умовах комерційної пропозиції № 1/24СВ Постачальника. 29.08.2025 вкотре на виконання листів відповідача у типовій формі до ПрАТ «Харківенергозбут» подана заява-приєднання (з усіма доданими до неї документами, підписана електронним підписом) до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якою позивач приєднується до умов Договору на умовах комерційної пропозиції № 1 (Для малих непобутових споживачів). Позивачем 03.09.2025 вкотре на виконання листів відповідача у типовій формі в ПрАТ «Харківенергозбут» та роз`яснення НКРЕКП була подана заява-приєднання (з усіма доданими до неї документами, підписана електронним підписом) до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якою позивач приєднується до умов Договору на умовах комерційної пропозиції СВ/М (Для малих непобутових споживачів). Відповідач 22.10.2025 вкотре відмовив позивачу (лист № 02-21/6379) в укладенні Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у зв`язку з тим, що чергова дана комерційна пропозиція відсутня на сайті постачальника та не відповідає критеріям його об`єкта. Електропостачальник зобов`язаний надавати споживачам повну та прозору інформацію про ціну, умови постачання, способи оплати, а також про свої права та обов`язки. У зв`язку з вищевказаним на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» позивачем була надіслана вимога відповідачу виконати п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії та надати можливість подачі сформованої заяви-приєднання за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації через особистий кабінет споживача (малий непобутовий споживач). Незважаючи на вищевказане, відповідач вимагає особистої присутності для примусу споживача на обрання комерційної пропозиції за завищеними цінами. Відповідач свідомо виключає на сайті можливість споживачу (фізичній особі) укласти договір постачання електричної енергії за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації через кабінет споживача. Відсутність можливості споживачу (фізичній особі) підписати на сайті (кабінеті) сформовану заяву-приєднання до договору та автоматичного вибору комерційної пропозиції дає можливість постачальнику зловживати своїми правами та відмовляти споживачам у приєднанні до договору постачання електроенергії. 19.09.2025 позивачем було отримано від відповідача лист № 02 21/4929, в якому зазначено про ознайомлення з відповідними комерційними пропозиціями для приєднання до договору на постачання електричної енергії. При цьому спосіб подання заяви-приєднання до договору у цьому листі відсутній. 16.09.2025 на його звернення відповідач надав доступ до особистого кабінету споживача на своєму веб-сайті, у якому доступна лише інформація про історію споживання, розрахунки, платіжні документи тощо. Однак у цьому кабінеті відсутня можливість подати заяву-приєднання до договору, що є порушенням п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року. Відсутність можливості укладення договору в електронній формі обмежує право позивача на вільний вибір способу укладення договору та суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів. На письмову вимогу позивача № 2 від 22.09.2025 відповідач не усунув порушення та не забезпечив технічну можливість подання електронної заяви-приєднання через особистий кабінет споживача. Відсутність можливості споживачу (фізичній особі) підписати на сайті сформовану заяву-приєднання до договору через особистий кабінет споживача дає можливість постачальнику зловживати своїми правами та відмовляти у приєднанні до договору постачання електроенергії. Так, позивачем отримано сім відмов у приєднанні до договору (№ 02-21/3875, № 01-21/3845, № 01-21/4023, № 02-21/4425, № 02-21/4552, № 02-21/4594, № 02-21/6379). З вищевказаних листів (відмов) та з хаотичної численної кількості комерційних пропозицій на сайті постачальника позивачу не зрозуміло, яку саму пропозицію слід обрати. Відповідач свідомо розміщує велику кількість пропозицій, які не зрозумілі споживачу. Позивач, як споживач, має право на отримання інформації (комерційної пропозиції) в зрозумілій для споживача формі. В зв`язку з вищевказаним на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» позивачем були надіслані відповідачу запити про надання комерційної пропозиції, яка по критеріям, які висуває відповідач, відповідає електропостачанню його об`єкту (земельної ділянки). Надання комерційної пропозиції з електропостачання передбачає чітке формулювання умов співпраці, переваг та очікуваного результату для споживача. Обираючи постачальника, споживач розглядає комерційні пропозиції та приєднується до договору, подаючи заяву-приєднання, яка є невід`ємною частиною договору. Тому позивач вважає, що відмова відповідача в задоволенні його законних вимог (подання електронної заяви-приєднання через особистий кабінет споживача) грубо порушує його права як споживача.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 10.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 23.02.2026у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовлено.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 09.03.2026 постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова на 25.03.2026. Викликано позивача для дачі особистих пояснень у вказане судове засідання.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Стислий виклад позиції учасників справи в ході судового провадження

Позивач в судове засідання 25.03.2026 не з`явився, надав заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

З вказаної заяви вбачається, що позивач обізнаний із змістом ухвали суду від 09.03.2026, згідною з якою його викликано в судове засідання для дачі особистих пояснень.

Ураховуючи позицію позивача, виходячи з якої він не скористався правом з`явитись до суду та надати пояснення по суті позовних вимог, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд у судовому засіданні 25.03.2026 дійшов висновку щодо необхідності розгляду справи за відсутності позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.03.2026 заперечувала проти позовних вимог. Зазначила, що позивач надсилав відповідачу численні звернення та комерційні пропозиції, які не відповідали технічним вимогам та не підходили йому як малому непобутовому споживачу. В цілому позивач надіслав позивачу приблизно 200 звернень з питань укладення договору. Вже після пред`явлення позову, у грудні 2025 року, між сторонами укладені Договори про постачання електричної енергії. У зв`язку з укладенням вказаних договорів позивач отримав доступ до особистого кабінету та можливість через вказаний особистий кабінет, тобто через інформаційно – комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, подавати заяви–приєднання до Договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції. Таким чином, станом на даний час позивач має технічну можливість здійснити дії, які є предметом його позовних вимог, а саме вимоги щодо зобов`язання відповідача забезпечити можливість позивачу подання заяви–приєднання до Договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції через інформаційно – комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ. Представник відповідача також вказала, що після укладення між сторонами Договорів про постачання електричної енергії, від позивача не надходили заяви про незгоду з умовами укладених договорів, пропозиції укласти нові договори на інших умовах або внести зміни до укладених договорів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надав через систему «Електронний суд» 17.11.2025 пояснення на позовну заяву, в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі з нижченаведених підстав. Представник третьої особи зазначив, що НКРЕКП було розглянуто приблизно 220 звернень позивача щодо впорядкування договірних відносин з ПрАТ «Харківенергозбут» (більшість яких однотипні) та споживачу надані відповідні роз`яснення. Ще близько 30 звернень на момент подачі пояснень перебувають на розгляді. Приєднання до умов Договору постачання електричної енергії споживача буде можливе за умови надання до ПрАТ «Харківенергозбут» документів, визначених пунктом 3.2.12 глави 3.2 та пунктом 3.3.5 глави 3.3 розділу ІІІ ПРРЕЕ, оформлених відповідно до наданих споживачу роз`яснень. У власності позивача є земельна ділянка для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 6322083001:00:000:3515) за адресою: сщ/рада Малоданилівська, Дергачівський р-н, Харківська обл., на якій планується встановлення системи поливу, освітлення земельної ділянки та модульного пересувного дачного будинку (без фундаменту). Відповідно до інформації, наданої оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго» (далі – ОСР), договірні відносини щодо розподілу електричної енергії на об`єкт впорядковані ОСР із позивачем договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 21.07.2025 № 753/40320 як з непобутовим споживачем внаслідок ненадання під час укладення договору декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до вимог пункту 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ. При цьому договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 21.07.2025 № 753/40320 приєднана потужність за площадкою комерційного обліку встановлена у розмірі 10 кВт. Отже, відповідно до наведеного у ПРРЕЕ визначення, згідно з умовами зазначеного договору позивач є малим непобутовим споживачем. Відповідачем позивачу надані загальні роз`яснення щодо комерційних пропозицій, які можливо застосувати до об`єкта споживача. Зазначеними листами споживачу було роз`яснено про невідповідність обраних комерційних пропозиції об`єкту споживача, щодо якого укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 21.07.2025 № 753/40320. За рекомендацією НКРЕКП, для надання консультаційної допомоги щодо обрання заяви-приєднання та комерційної пропозиції та подальшого укладання Договору постачання електричної енергії, відповідач неодноразово надсилав споживачу відповідні запрошення для проведення особистої зустрічі. Споживач запрошенням відповідача для проведення особистої зустрічі та отримання консультаційної допомоги щодо оформлення заяви-приєднання та комерційної пропозиції для подальшого укладення Договору постачання електричної енергії, не скористався. Доступ до особистого кабінету споживача надається електропостачальником після укладання відповідного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або договору про постачання електричної енергії споживачу та набуття статусу «споживач».

17.11.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надана відповідь на пояснення третьої особи, в якій він зазначив, що статус «споживач» починається з моменту, коли фізична особа купує, замовляє або використовує продукцію, роботи чи послуги для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Для електроенергії це відбувається, коли особа є власником або користувачем електроустановки, приєднаної до мережі.

19.11.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано клопотання про долучення доказів та пояснення, згідно з якими електропостачальники зобов`язані надати сторінки їхніх сайтів, де оприлюднені ПКП. Третя особа по справі НКРЕКП при розгляді скарг позивача та відмов відповідача у постачанні електроенергії міг перевірити наявність комерційних пропозицій, які обрав споживач. Відповідач відмовляв позивачу у наданні послуг постачання електроенергії у зв`язку з відсутністю або неправильним обранням комерційних пропозицій на офіційному сайті постачальника. Позивач обирав комерційні пропозиції як побутовий споживач та малий непобутовий споживач та фізична особа для власних побутових потреб.

26.11.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на таке. Позивач звертався до відповідача з листами щодо укладення Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з пакетом документів для укладення відповідного договору із обраної комерційною пропозицією № СВ/П/Н. У відповідь на вищевказані звернення, відповідач надав позивачу повні та вичерпні роз`яснення щодо впорядкування договірних відносин з постачання електричної енергії на об`єкт споживача, а також щодо неможливості укладення відповідного договору на умовах комерційних пропозицій № СВ/П/Н (для індивідуальних побутових споживачів, які використовують на об`єкті електричну енергію на побутові та непобутові потреби) та на умовах комерційної пропозиції № 1. Також у роз`ясненнях, із зазначенням відповідних посилань на офіційному веб-сайті відповідача, відповідачем було зазначено позивачу про можливість обрати в розділі «Бізнес» вкладку «Укладення договору» послуги «Універсальна послуга» або «Вільні ціни», ознайомитись з умовами відповідних договорів та отримати відповідну форму заяви-приєднання. Окрім того, відповідачем на звернення споживача щодо приєднання до умов договору з електропостачальником із зазначенням комерційних пропозицій, надано численні відповіді. Також відповідачем надані позивачу загальні роз`яснення щодо комерційних пропозицій, які можливо застосувати до об`єкта споживача. Зазначеними листами позивачу було роз`яснено про невідповідність обраних ним комерційних пропозицій об`єкту споживача, щодо якого укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 21.07.2025 № 753/40320. Окрім цього, оператор системи розподілу АТ «Харківобленерго» листом вх. від 22.07.2025 № 19751 повідомив відповідача про укладення з позивачем договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 21.07.2025 № 753/40320 на об`єкт – земельна ділянка (кадастровий номер 6322083001:00:000:3515) за адресою: сщ/рада Малоданилівська, Дергачівський р-н, Харківська область, як з непобутовим споживачем внаслідок ненадання під час укладення договору декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до вимог пункту 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ. При цьому договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 21.07.2025 № 753/40320 приєднана потужність за площадкою комерційного обліку встановлена у розмірі 10 кВт. Відповідно до наведеного у ПРРЕЕ визначення, згідно з умовами зазначеного договору позивач є малим непобутовим споживачем, про що позивачу неодноразово повідомлялось листами відповідача. Твердження позивача у позові щодо хаотичної численної кількості комерційних пропозицій на сайті відповідача не відповідає дійсності, оскільки у вищезазначених вкладках на офіційному веб-сайті товариства документи для укладення договорів структуровані по роках з можливістю вибору через фільтр та на кожному відповідному документі зазначено в назві початок його дії, а кількість комерційних пропозицій пов`язана виключно зі специфікою діяльності відповідача як постачальника універсальних послуг та за вільними цінами і регулярними внесеннями змін НКРЕКП до Правил. Окрім того, на всі звернення позивача у своїх відповідях відповідач надавав посилання для ознайомлення з комерційними пропозиціями, які пропонуються електропостачальником для обрання споживачем. Проте позивач так і не визначився з заявою-приєднання та комерційною пропозицією, самостійно не обрав послугу для укладення відповідного Договору про постачання електричної енергії або Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Окрім того, за рекомендацією НКРЕКП, для надання консультаційної допомоги щодо обрання заяви-приєднання та комерційної пропозиції та подальшого укладання Договору постачання електричної енергії, відповідач неодноразово надсилав споживачу відповідні запрошення для проведення особистої зустрічі. Позивач запрошенням відповідача для проведення особистої зустрічі та отримання консультаційної допомоги щодо оформлення заяви-приєднання та комерційної пропозиції для подальшого укладення Договору постачання електричної енергії, не скористався. Вибір електропостачальника – це виключно право споживача та його вільне волевиявлення, тобто здатність споживача самостійно та свідомо приймати рішення та висловлювати свою волю, без зовнішнього примусу або тиску, і аж ніяк не примус електропостачальника до приєднання споживача до умов відповідного Договору про постачання електричної енергії. Відповідач на своєму сайті забезпечив укладання відповідного Договору про постачання електричної енергії за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації. Таким чином, посилання позивача не невиконання відповідачем п. 1.2.15 Правил, у зв`язку з помилковим тлумаченням ним послідовності підписання документів, є безпідставним. Доступ до особистого кабінету споживача надається електропостачальником після укладання відповідного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або Договору про постачання електричної енергії споживачу та набуття статусу «споживач». Незважаючи на усе вищевикладене, позивач продовжує ігнорувати роз`яснення відповідача щодо порядку та можливості укладення Договору про постачання електричної енергії, у зв`язку з чим у товариства відсутня можливість для укладення договору з позивачем. Єдиним шляхом приєднання до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є надання заяви-приєднання разом з пакетом документів. Надання рахунку за електричну енергію можливо лише за умови переоформлення або оформлення особового рахунку на нового споживача. Проте Договір про постачання електричної енергії не укладається через надумані підстави позивача. Тобто згідно з Правилами споживач має надати заяву-приєднання разом із відповідними документами, однак не виконуючи вимоги Правил в частині надання заяви-приєднання та відповідних документів. Позивач намагається уникнути відповідальності за безпідставно спожиту електричну енергію в розрізі того, що споживання електричної енергії можливо лише на підставі Договору про постачання електричної енергії. Отже, дії позивача спрямовані на неукладення Договору про постачання електричної енергії задля уникнення відповідальності за безоплатне споживання електричної енергії. Позивачем не вказано у позові, яке саме право споживача, передбачене Законом України «Про захист прав споживачів», порушено відповідачем.

26.11.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надана відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідач послідовно намагається перекласти на позивача обов`язки, прямо покладені законом саме на електропостачальника. Відповідач стверджує, що позивач не надав пакет документів. Це не відповідає реальним обставинам, оскільки до кожної заяви-приєднання позивачем були надані: копії паспорту та РНОКПП; документи на земельну ділянку; документи щодо приєднання та технічних умов; інші документи, що вимагалися. Відповідач не надав жодного доказу, що конкретний документ був відсутній. Навпаки, у відповідях відповідача постійно змінюється перелік того, що не вистачає, що демонструє штучне створення перешкод. Відповідач фактично визнає, що земельна ділянка призначена для індивідуального дачного будівництва, тобто для особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю. Нормативні акти не містять заборони визначати побутовим споживачем об`єкт, на якому немає фундаменту. Форма забудови не змінює факту, що електроенергія використовується для побутових потреб — полив, освітлення, проживання у сезонний період. Крім того, ПРРЕЕ не містять норм, які дозволяли б визначати статус споживача, виходячи з технічних характеристик споруди. Подібна позиція суперечить Закону України «Про ринок електричної енергії». Відповідач намагається виправдати свою відмову тим, що ОСР визначив позивача як «непобутового» споживача. ОСР не є органом, що визначає статус побутового/непобутового споживача; статус споживача визначається характером використання електроенергії, а не внутрішніми класифікаціями ОСР. Відповідач не зобов`язаний законом проводити особисті консультації – це не процедура укладення договору. Комунікацію позивач здійснював виключно письмово, як того вимагає ПРРЕЕ. Всі відповіді відповідача по суті зводилися до відмови укладати договір за будь-яких умов, що й стало підставою позову. ПРРЕЕ передбачають, що доступ до особистого кабінету має бути забезпечений уже на етапі укладення договорів через ІКС. Відповідач же надає доступ лише після укладення договору, що порушує п. 3.1.7 ПРРЕЕ і позбавляє споживача можливості: підписати заяву-приєднання через електронний сервіс та вибрати комерційну пропозицію (що виключає зловживання); завантажити документи; укласти договір у спосіб, прямо визначений законом. Таким чином, відсутність доступу — це не вина позивача, а порушення з боку відповідача. Отже, саме дії відповідача створили ситуацію правової невизначеності. Таким чином, доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

27.11.2025 через систему «Електронний суд» позивач надав клопотання про долучення доказів та пояснення, згідно з якими після подання відзиву відповідачем з`явились нові обставини, які вказує відповідач для уникнення відповідальності за порушення прав споживача у військовий стан (створення позивачем штучних обставин для можливості звернутися до суду із позовом, позов є удаваним та його дії спрямовані на неукладення договору про постачання електричної енергії задля уникнення відповідальності за безоплатне споживання електричної енергії) та відповідно нові докази, які свідчать про використання позивачем всіх можливих дій по захисту прав споживача на споживання електроенергії, які здійснювались до подання позовної заяви. Станом на 27.11.2025 позивач витратив грошові кошти на приєднання до електромереж, виконав всі вимоги ОСР АТ “Харківобленерго” та не має можливості використовувати електроенергію для власних потреб та користуватися земельною ділянкою.

02.12.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача надала заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на таке. Відповідачем надавались позивачу вичерпні роз`яснення з питань укладання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг aбo Договору про постачання електричної енергії споживачу. Окрім того, на всі звернення позивача у своїх відповідях відповідач надавав посилання для ознайомлення з комерційними пропозиціями, які пропонуються електропостачальником для обрання споживачем. Також відповідачем надано позивачу загальні роз`яснення щодо комерційних пропозицій, які можливо застосувати до об`єкта споживача. Проте позивач так і не визначився із заявою-приєднанням та комерційною пропозицією, самостійно не обрав послугу для укладення відповідного Договору про постачання електричної енергії або Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством України у сфері електроенергетики не передбачений обов`язок електропостачальника на свій розсуд обирати за споживача послугу, яку він бажає отримати («Універсальна послуга» або «Вільні ціни») та відповідну комерційну пропозицію. Отже, твердження щодо чіткого визначення позивача із заявою-приєднанням не відповідає дійсності. Відповідно до наведеного у ПРРЕЕ визначення, згідно з умовами договору позивач є малим непобутовим споживачем. Враховуючи вищевикладене, позивач помилково відносить себе до категорії побутового споживача, оскільки ним не було надано при укладенні договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з АТ «Харківобленерго» декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до вимог пункту 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ Правил. На електропостачальника не покладені повноваження щодо визначення характеристик електроустановок споживача. Так, позивачем надавався ОСР пакет документів для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, на підставі яких з позивачем і було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з ОСР саме як з малим непобутовим споживачем. Враховуючи вищевикладене, у відповідача не виникає і не повинен виникати сумнів стосовно наданої інформації ОСР щодо укладеного із позивачем договору. Враховуючи, що позивачем було надіслано близько 220 звернень до відповідача та НКРЕКП з одного й того самого питання, виник сумнів, що можливо позивач не розуміє викладені пояснення щодо його питання у письмових відповідях регулятора та відповідача, тому йому було запропоновано консультаційну допомогу щодо обрання заяви-приєднання до договору у вигляді запрошення на особисту зустріч у відповідача. Отже, відповідач здійснив усі можливі заходи для врегулювання договірних відносин із позивачем. Доступ до особистого кабінету споживача надається електропостачальником після укладання відповідного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або Договору про постачання електричної енергії споживачу та набуття статусу «споживач». Незважаючи на усе вищевикладене, позивач продовжує ігнорувати роз`яснення відповідача та спотворювати норми Правил щодо порядку та можливості укладення договору про постачання електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача відсутня можливість для укладення договору з позивачем.

03.12.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надані додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначив, що неодноразово подавав заяви-приєднання із зазначенням конкретних комерційних пропозицій, оприлюднених на офіційному сайті відповідача, які були додані до позовної заяви, та відповідні скарги до НКРЕКП про їх нерозгляд. Неможливість укладення договору про постачання електроенергії виникла виключно через дії самого відповідача, який: самостійно та без правових підстав визнав обрані позивачем пропозиції невідповідними; не надав позивачу можливості укласти договір з обраною ним комерційною пропозицією, фактично позбавив позивача права на реалізацію споживчого вибору, гарантованого ст. 633 ЦК України та п. 3.2.1 ПРРЕЕ. Щодо тверджень про ненадання повного пакету документів, то вимога подати документи щодо будівництва (декларація, дозвіл) є неправомірною, оскільки споживання здійснюється не для будівництва, а для експлуатації об`єкта, який не є будівельним майданчиком. Щодо хибного віднесення позивача до категорії малий непобутовий споживач, то категорія споживача визначається за призначенням об`єкта та його видом, а не за документом про будівництво. Земельна ділянка позивача - для індивідуального дачного будівництва. Отже, класифікація відповідача є хибною та призвела до порушення прав споживача, оскільки побутовим споживачам доступні інші комерційні пропозиції та порядок укладення договору. Відповідач намагається використовувати інформацію з договору з ОСР для обґрунтування своїх відмов, але договір з ОСР має технічно-розподільну природу, він не визначає статус споживача для відносин з енергопостачальником і не може бути підставою для відмови в укладенні договору постачання. Щодо запрошень на зустріч, то ПРРЕЕ не містять вимоги про необхідність особистої присутності. Енергопостачальник зобов`язаний забезпечити дистанційну можливість укладення договору (п. 3.1.7 ПРРЕЕ). Більш того, у військовий стан позивач не зобов`язаний відвідувати офіс постачальника через постійні тривоги.

10.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надані додаткові пояснення у справі, згідно з якими на даний час відповідач не забезпечив позивачу можливості подання відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ технічної заяви-приєднання через особистий кабінет споживача (вільний вибір), у зв`язку з чим після неодноразових відмов посадові особи змусили позивача приєднатися до умов договору та комерційної пропозиції непобутового споживача (юридичної особи), хоча позивач використовує електроенергію як побутовий споживач (фізична особа) для власних потреб на приватній земельній ділянці.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

11.12.2024 між АТ «Харківобленерго» та позивачем підписані Технічні умови тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок та Договір про тимчасове приєднання до електричних мереж № 555/1/1729, відповідно до яких за цим договором до електричних мереж тимчасово приєднується земельна ділянка для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Сщ/рада Малоданилівська, с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська область, кадастровий номер 6322083001:00:000:3515.

21.07.2025 між позивачем та АТ «Харківобленерго» укладений Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 753/40320 (з додатками), відповідно до якого АТ «Харківобленерго» надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії за адресою: Харківська область, с. Черкаська Лозова, земельна ділянка за межами нас./пункту, кадастровий номер 6322083001:00:000:3515, ЕІС-код точки - 62Z9507853817388.

Як вбачається з листів АТ «Харківобленерго» від 01.08.2025 та 21.07.2025, між АТ «Харківобленерго» та позивачем укладені два договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме: 1) від 21.07.2025 № 753/40326, земельна ділянка (кад. № 6322083001:00:000:3509), с. Черкаська Лозова, Малоданилівська сщ/рада, Харківська область; 2) від 21.07.2025 № 753/40320, земельна ділянка (кад. № 6322083001:00:000:3515), с. Черкаська Лозова, Малоданилівська сщ/рада, Харківська область. Зазначені договори з позивачем укладені як з непобутовим споживачем внаслідок ненадання ним дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

22.07.2025 позивачем сформована та підписана Заява-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У Заяві позивачем зазначено, що, ознайомившись з умовами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на офіційному вебсайті електропостачальника ПрАТ “Харківенергозбут” у мережі Інтернет за адресою: http: www.zbutenergo.kharkov.ua, позивач приєднується до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника СВ/П/Н. В Додатку до Заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг позивачем зазначена така інформація щодо об`єктів споживача - Вид об`єкта: Земельна ділянка; Адреса за об`єктом споживача: Харківська область, Харківська район, за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради за межами с. Черкаська Лозова; ЕІС-код об`єкта (площадки вимірювання): 62Z9507853817388; Найменування Оператора, з яким Споживач уклав договір розподілу/передачі електричної енергії: АТ «Харківобленерго».

Зазначена Заява була направлена позивачем на електронну адресу відповідача та третьої особи 24.02.2025. Позивач просив зареєструвати дану заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якою позивач приєднується до умов Договору на умовах комерційної пропозиції СВ/П/Н Постачальника. Паперовий примірник договору, підписаний відповідачем, особовий рахунок позивач просив надіслати на його електронну адресу та додати в особовий кабінет споживача. Зазначив, що електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах офіційно опублікованої комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.

28.07.2025 позивач сформував та підписав Заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах обраної комерційної пропозиції № 1. До Заяви-приєднання від 28.07.2025 позивачем додано копії його паспорту та картки платника податків, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 199832912 від 11.02.2020, відповідно до якої позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка за адресою: Харківська область, Дергачівський район, селищна рада Малоданилівська, кадастровий номер 6322083001:00:000:3515, копію паспорту точки розподілу/передачі електричної енергії від 18.03.2025.

Зазначена Заява направлена позивачем на електронну адресу відповідача, третьої особи та Антимонопольного комітету України 28.07.2025. У супровідному листі позивач вказав, що на виконання листа відповідача № 01-21/3845 надсилає заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг "Вільні ціни", якою позивач приєднується до умов Договору на умовах комерційної пропозиції № 1 Постачальника. Крім того, просив НКРЕКП провести позапланову перевірку дотримання відповідачем ліцензійних умов по факту вимагання додаткових документів, інших дій споживача при приєднанні до умов Договору про постачання електричної енергії та примусу споживача (побутового) приєднатися до договору за вільними цінами. Також просив Антимонопольний комітет України за власною ініціативою відкрити справу у відношенні відповідача за грубе порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

28.07.2025 позивач сформував та підписав Заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах обраної комерційної пропозиції № 1/24СВ з додатками.

20.08.2025 позивач на електронну адресу відповідача та третьої особи надіслав заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах обраної комерційної пропозиції № 1/24СВ з додатками.

28.07.2025 позивач сформував та підписав Заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах обраної комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів. Крім того, 28.07.2025 позивач підписав Комерційну пропозицію № 1 для малих непобутових споживачів.

29.08.2025 позивач на електронну адресу відповідача та третьої особи надіслав Комерційну пропозицію № 1 для малих непобутових споживачів та заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг «Вільні ціни», якою позивач приєднується до умов договору на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів.

28.07.2025 позивач сформував та підписав Заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції СВ/М з додатками. Крім того, позивач підписав Комерційну пропозицію № СВ/М (для малих непобутових споживачів).

03.09.2025 позивач на електронну адресу відповідача та третьої особи надіслав Комерційну пропозицію № СВ/М для малих непобутових споживачів та заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг «Вільні ціни», якою позивач приєднується до умов договору на умовах комерційної пропозиції № СВ/М для малих непобутових споживачів.

Як вбачається з листа генерального директора ПАТ «Харківенергозбут» № 01-21/3845 від 25.07.2025, у відповідь на листи позивача щодо укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг зазначено, що основним нормативно – правовим документом, який встановлює вимоги та регулює взаємовідносини між постачальником ПАТ «Харківенергозбут» та споживачами, є «Правила роздрібного ринку електричної енергії», затверджені постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. За відсутності документів, передбачених комерційною пропозицією та п. 114.3 ПРРЕЕ, обрана позивачем комерційна пропозиція № СВ/П/Н не може бути застосована для подальшого розрахунку за електричну енергію. Разом з цим на підставі наданих позивачем документів запропоновано повторно звернутися на адресу відповідача з заявою на укладення договору про постачання енергії постачальником універсальних послуг з обранням комерційної пропозиції № 1, умови якої відповідають наданим документам. Зазначено, що питання укладення договору про постачання електричної енергії буде розглянуто відповідачем після надання заяви–приєднання з обраною комерційною пропозицією, під критерій якої підпадає об`єкт споживання електричної енергії разом з відповідними копіями документів з урахуванням вимог ПРРЕЕ.

Згідно з листом заступника генерального директора ПАТ «Харківенергозбут» № 02-21/3875 від 29.07.2025, позивачем було невірно обрано комерційну пропозицію. Крім того, зазначено, що згідно з позицією НКРЕКП для можливості застосування фіксованих цін позивачу необхідно разом з документами надати копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог ПРРЕЕ.

У листі т.в.о. генерального директора ПАТ «Харківенергозбут» № 01-21/4023 від 05.08.2025 вказано, що відповідачем надавались позивачу посилання для ознайомлення з комерційними пропозиціями, які пропонуються електропостачальником для обрання споживачем. Заява-приєднання подається споживачем у випадку приєднання до умов розміщеної на офіційному веб-сайті електропостачальника комерційної пропозиції. Запропоновано позивачу самостійно обрати послугу для укладання відповідного договору про постачання електричної енергії – або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або договору про постачання електричної енергії споживачу, та надіслати на адресу відповідача заяву – приєднання з обраною комерційною пропозицією, критеріям якої відповідає його об`єкт споживання електричної енергії разом з копіями документів з урахуванням вимог ПРРЕЕ.

Відповідно до листа заступника генерального директора ПАТ «Харківенергозбут» № 02-21/4425 від 22.08.2025, у складі наданого позивачем пакету документів наявна копія паспорту точки розподілу, який не містить інформації у відповідності до вимог п. 11.4.3 ПРРЕЕЕ. Отже, у відповідача відсутні підстави для укладання договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції № 1/24СВ.

Відповідно до листа т.в.о. заступника генерального директора ПАТ «Харківенергозбут» № 02-21/4459 від 26.08.2025, споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов`язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднанні до умов договору. До компетенції відповідача не належить самостійне обрання форми договору про постачання електричної енергії. Відповідач надавав позивачу рекомендації щодо обрання комерційної пропозиції, критеріям якої може відповідати його об`єкт, проте позивач не скористався цими рекомендаціями.

Згідно з листом т.в.о. заступника генерального директора ПАТ «Харківенергозбут» № 02-21/4475 від 27.08.2025, використання електричної енергії на об`єкті позивача здійснюється лише на непобутові потреби, а отже об`єкт позивача не підпадає під критерії обраної ним комерційної пропозиції. Роз`яснено, що для обрання комерційної пропозиції позивач може скористатися фільтрами у кожній послузі та обрати діючу комерційну пропозицію.

Листом т.в.о. заступника генерального директора ПАТ «Харківенергозбут» № 02-21/4552 від 02.09.2025 позивача повідомлено, що вказана позивачем комерційна пропозиція № 1 призначена для малих непобутових споживачів, які мають право на укладання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Роз`яснено позивачу, що в тому разі, якщо він бажає укласти договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, позивачу необхідно обрати і форму заяви–приєднання також відповідну – до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Схожі роз`яснення надані позивачу в листі т.в.о. заступника генерального директора ПАТ «Харківенергозбут» № 02-21/4596 від 05.09.2025. Також у листі вказано, що вичерпний перелік документів, необхідних для укладання договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, наведений у ПРРЕЕ і не в компетенції відповідача визначати інший перелік документів.

16.09.2025 на електронну пошту позивача відповідачем надіслано запрошення до особистого кабінету споживача ПАТ «Харківенергозбут» та зазначено, що позивач отримав доступ до: історії споживання та вартості електричної енергії; стану розрахунків; платіжних та звітних документів.

Крім того, суду надані інші численні звернення позивача та відповіді на вказані звернення відповідача та третьої особи.

15.12.2025 позивач сформував та підписав Заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах обраної комерційної пропозиції № 1, а також Комерційну пропозицію № 1 для малих непобутових споживачів, з додатками.

22.12.2025 позивач сформував та підписав Заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах обраної комерційної пропозиції № 1, а також Комерційну пропозицію № 1 для малих непобутових споживачів, з додатками.

Вказані Заяву-приєднання та Комерційну пропозицію від 22.12.2025 з додатками позивач надіслав на електронну пошту відповідача та третьої особи 22.12.2025.

З пояснень позивача та відповідача, в тому числі письмових, вбачається, що між сторонами укладені публічні Договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та відкриті особі рахунки: особовий рахунок № НОМЕР_1 від 15.12.2025 за об`єктом: земельна ділянка за межами населеного пункту (кад. № 6322083001:00:000:3515) с. Черкаська Лозова, Харківська область; особовий рахунок № НОМЕР_2 від 22.12.2025 за об`єктом: земельна ділянка за межами населеного пункту (кад. № 6322083001:00:000:3509) с. Черкаська Лозова, Харківська область.

Позивач не заперечував факт укладення вказаних вище договорів, проте у письмових поясненнях неодноразово зазначав, що посадові особи відповідача після неодноразових відмов змусили його приєднатись до умов договору та некомерційної пропозиції непобутового споживача.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів. Результат тлумачення приватно-правових норм, тобто діяльності зі з`ясування їхнього змісту (сенсу), має бути розумним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 385/321/20, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 661/2532/17, від 11.08.2021 у справі № 723/826/19, від 13.08.2021 року в справі № 638/20102/16, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 (підпункт 8.47)) (постанова Великої Палати Верховного Суду 10.04.2024 у справі № 496/1059/18).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19).

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) (постанова Великої Палати Верховного Суду 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Вказаний вище висновок Великої Палати Верховного Суду відносно того, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, узгоджується з останньою релевантною практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеною зокрема в постанові від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18.

У зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту Велика Палата Верховного Суду не розглядає інших доводів КОВ «Компанія «Садіра», зокрема щодо укладення договорів без погодження вищим органом ТОВ «Альфа-Аркадія» та щодо змови між директором ТОВ «Альфа-Аркадія» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц ).

У постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 175/1481/15-ц вказано, що порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)). Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року в справі № 487/10128/14-ц; постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17).

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року в справі № 487/10128/14-ц; постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17).

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 62 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Відповідно до п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до п. 3.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ), для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальник здійснює купівлю електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Побутові та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг на недискримінаційних засадах.

Пунктом 3.1.6 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

Згідно з п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника. Електропостачальник зобов`язаний забезпечити споживачу дистанційний доступ до договору споживача про постачання електричної енергії, укладеного з використанням інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, додатків до нього, а також до електронних документів, створених у межах виконання договору, та інформації, пов`язаної з виконанням договору, у тому числі через особистий кабінет споживача на своєму офіційному веб-сайті. Договір про постачання електричної енергії споживачу (договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі.

Згідно з абз. 5 п. 3.2.1 ПРРЕЕ споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов`язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.

Пунктами 3.2.10 та 3.2.11 ПРРЕЕ передбачено, що споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору постачання електричної енергії споживачу. Така комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору. За наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на своєму веб-сайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу, в якому вказано найменування та адресу веб-сайта електропостачальника, ЕІС-код електропостачальника як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний у встановленому порядку, та містяться відповідні поля для заповнення споживачем.

Згідно з пунктом 3.2.12 ПРРЕЕ разом із заявою-приєднанням споживач також надає:

1) копію паспорта (для фізичних осіб) або витяг, або довідку, або копію виписки з ЄДР (для юридичних осіб) споживача;

2) документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником (для фізичних осіб), або документ, що посвідчує право особи діяти від імені юридичної особи (для юридичних осіб);

3) копію документа, що підтверджує право власності чи користування об`єктом, крім випадків укладення договору про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

4) паспорт точки розподілу/передачі об`єкта (площадки вимірювання).

Відповідно до п. 3.2.6 ПРРЕЕ, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Електропостачальник зобов`язаний забезпечити на своєму офіційному вебсайті можливість укладення договору постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач надає такому електропостачальнику заяву-приєднання, яка підписується з використанням засобів електронної ідентифікації. Електропостачальник може відмовити, якщо споживач не відповідає критеріям, встановленим для споживача універсальної послуги, та/або об`єкт споживача не відповідає критеріям, зазначеним в обраній комерційній пропозиції, та/або у разі ненадання необхідних для укладення відповідного договору документів у строк, що не перевищує 3 робочих днів з моменту реєстрації заяви-приєднання. У випадку укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації вказана відмова має бути надіслана споживачу з використанням засобів електронної комунікації. На вимогу споживача електропостачальник має надати паперову копію договору, укладеного у формі електронного документа, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, засвідчену підписом уповноваженої особи електропостачальника у порядку, встановленому законом. У паперовій копії договору, укладеного у формі електронного документа за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, має міститися запис, що ця копія не є оригіналом договору, а є візуальним поданням електронного документа на папері (копією).

Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, селищна рада Малоданилівська, кадастровий номер 6322083001:00:000:3515, до якої у встановленому порядку здійснено приєднання електричних мереж та укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ «Харківобленерго».

Як вбачається з пред`явлених позовних вимог, позивач просить відновити його права шляхом зобов`язання відповідача забезпечити можливість подання заяви–приєднання до Договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції через інформаційно–комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ.

Із заяв по суті справи відповідача та третьої особи, а також відповідей, які надавались вказаними особами на звернення позивача, вбачається, що доступ до особистого кабінету споживача надається електропостачальником після укладання відповідного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або договору про постачання електричної енергії споживачу та набуття статусу «споживач».

Після пред`явлення позову між сторонами укладені Договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та не заперечувалась сторонами.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що після укладення вказаних Договорів позивач отримав доступ до особистого кабінету та можливість через вказаний особистий кабінет, тобто через інформаційно – комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, подавати заяви–приєднання до Договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції. Таким чином, згідно з поясненнями представника відповідача, станом на даний час позивач має технічну можливість здійснити дії, які є предметом його позовних вимог. Представник відповідача також вказала, що після укладення між сторонами Договорів про постачання електричної енергії, від позивача не надходили заяви про незгоду з умовами укладених договорів, пропозиції укласти нові договори на інших умовах або внести зміни до укладених договорів.

Вказані пояснення представника відповідача узгоджуються із заявами по суті справи та листами відповідача і третьої особи, в яких зазначено, що доступ до особистого кабінету споживача надається електропостачальником після укладання відповідного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або Договору про постачання електричної енергії споживачу та отримання статусу «споживач».

Виходячи з наведеного, після укладення Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, позивач отримав можливість подання заяви–приєднання до договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції через інформаційно – комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ.

Доказів, які б спростовували вказані висновки, суду не надано. Так, з метою з`ясування позиції позивача з вказаного питання, суд призначив у справі судове засідання та викликав позивача для дачі особистих пояснень у судове засідання. Проте позивач вказаною можливістю не скористався та надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, розглядаючи справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що після укладення договорів з відповідачем, позивач отримав повноцінний доступ до особистого кабінету, в тому числі можливість подавати заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції через інформаційно–комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ.

Таким чином, станом на час вирішення даної справи відсутні порушення прав позивача, з приводу яких він пред`явив вимогу про зобов`язання відповідача забезпечити йому можливість подання заяви–приєднання до договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції через інформаційно–комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ.

Як вбачається з вказаних вище положень законодавства та висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові

Оскільки станом на цей час договір між сторонами укладений та позивач у повному обсязі отримав доступ до особистого кабінету, який надає можливість подавати заяви–приєднання, суд дійшов висновку щодо відсутності порушення прав позивача станом на час вирішення справи.

У зв`язку з наведеним відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача забезпечити позивачу можливість подання заяви–приєднання до договору постачання електричної енергії та вибору комерційної пропозиції через інформаційно–комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, а також в частині вимог щодо зобов`язання відповідача усунути порушення прав позивача.

Оцінюючи позовні вимоги в частині визнання бездіяльності посадових осіб відповідача неправомірною та такою, що порушує права позивача, суд керується таким.

Як вже зазначалось судом, на даний час у позивача відсутні обмеження в можливості подання заяви-приєднання через інформаційно–комунікаційні системи відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, на що він посилався як на підставу звернення до суду з позовом.

Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається. Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З урахуванням обставин даної справи суд дійшов висновку, що визнання бездіяльності посадових осіб відповідача неправомірною та такою, що порушує права позивача, не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки не здатне виконати функцію відновлення його суб`єктивних прав щодо укладення договору з відповідачем - адже на даний час вказаний договір є укладеним.

Ураховуючи наведене, суд відмовляє у вказаній частині позовних вимог.

Звертаючись до доводів позивача, викладених у запереченнях проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі, а також у письмових поясненнях, суд керується таким.

Позивач зазначав, що відповідач змусив його приєднатись до договору на умовах завищеного тарифу та порушив свободу волевиявлення позивача як споживача відповідних послуг.

У суду в межах розгляду даної справи, виходячи з предмета та підстав позову, відсутні процесуальні можливості надавати оцінку відносинам сторін, які склались після пред`явлення позову у зв`язку з укладенням між ними договорів - адже вказані договори та відповідні правовідносини не є предметом даного спору.

Одночасно суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав шляхом пред`явлення позову про визнання вказаних договорів недійсним з підстав, визначених ЦК України.

Крім того, згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеними в постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 577/3125/15-ц, у разі відмови енергопостачальної організації чи споживача укласти договір про постачання електричної енергії, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії. Також Верховний Суд виснував, що пред`являючи вказаний позов, сторона повинна надати умови, на яких вона просить зобов`язати укласти договір.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду в постанові від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 вказала, що Велика Палата Верховного Суду у постанові 08.05.2018 у справі №757/45133/15-ц (провадження №14-114цс18) зазначила про таке: "Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов`язків (статті 3, 6, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5 ЦПК України, у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) можна зробити висновок про те, що в разі невиконання постачальником електричної енергії зобов`язання з укладення договору, який відповідає типовому договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом зобов`язання". У цьому випадку Великою Палатою Верховного Суду було залишено в силі рішення місцевого суду про зобов`язання укласти договір на постачання електроенергії в редакції типового договору, розтлумачивши таке звернення позивача як спосіб визнання за ним права на вступ у зазначені зобов`язальні правовідносини шляхом укладення договору. Про відповідність вимогам статті 16 ЦК України обраного позивачем способу захисту прав шляхом зобов`язання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг зазначено також у правових висновках постанови Верховного Суду 06.11.2019 у справі №753/24453/15-ц. У цій же постанові Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду зазначила, що якщо позивач просить суд зобов`язати відповідача укласти договір у поданій ним редакції з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України та не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача відповідно до статті 5 ГПК України.

Ураховуючи наведене, якщо позивач вважає, що відповідач продовжує порушувати його права як сторони договору та споживача відповідних послуг, зокрема у зв`язку із невідповідністю вимогам законодавства укладених між сторонами Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, ефективним способом захисту прав позивача може бути ініціювання внесення відповідних змін до договорів (укладення їх в іншій редакції, на умовах іншої комерційної пропозиції), а у разі відмови відповідача в цьому – звернення до суду з позовом про зобов`язання укласти договори на певних умовах (про визнання договорів укладеними в певній редакції).

Відповідно, в межах розгляду позовних вимог про зобов`язання укласти договори на певних умовах (про визнання договорів укладеними в певній редакції) суд має можливість надати оцінку по суті доводам позивача щодо необхідності його віднесення до тих чи інших категорій споживачів та наявності підстав для укладення договорів на підставі тих чи інших комерційних пропозицій відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про захист прав споживачів – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 07.04.2026.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач – Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328).

Третя особа – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133).

Суддя Д.А. Крівцов