Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 30 березня 2026 р.
Справа: №185/14771/25
Суддя: Юдіна С. Г.
Справа № 185/14771/25
Провадження № 2/185/715/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мельник А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд –
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на час навчання починаючи з дати подання позову до суду, але не більше як до досягнення ним 23 років.
У обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що з відповідач є її батьком. Батьки позивачки розірвали шлюб та спільно не проживають. Після розірвання шлюбу вона залишилася проживати з матір`ю. На даний час вона є повнолітньою та продовжує навчання на денній формі в КЗ Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова і перебуває на утриманні матері. Батько має постійний дохід і має можливість надавати матеріальну допомогу.
Ухвалою від 22 грудня 2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача адвокат Мерцалов М.Ю. надав письмові пояснення де зазначив, що відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме в розмірі 1/10 частини від всіх його доходів. Вважає, що позивачкою не надано жодного належного доказу на підтвердження реальної потреби у матеріальній допомозі в заявленому розмірі. Відсутні докази понесених витрат на навчання, на проживання, лікування чи інші об`єктивно необхідні потреби. Крім того, мати позивачки також зобов`язана брати участь в утриманні дочки, однак у позові не зазначено про участь матері у утриманні позивачки. Сукупний дохід відповідача у місяць становить 40 000 грн., розмір 1/4 частка від його доходу складатиме 10 000 грн., однак позивачка не обґрунтувала що саме такий розмір є співмірним її реальним потребам. Зазначив, що розмір аліментів 1/10 частина від його доходу, що складає 4 000 грн. є більш ніж достатнім для задоволення потреб дитини.
Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. та її представник – адвокат Мерцалов М.Ю. у судове засідання не з`явилися.
Суд дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Так, судом по справі встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
На даний час ОСОБА_1 навчається на 3 курсі Комунального закладу Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова за освітньо-професійною програмою живопис. Форма навчання денна, бюджетна. Термін закінчення навчання 30 червня 2027 року, що підтверджується довідкою від 20 жовтня 2025 року № 72/25.
Як зазначає позивач у позові на даний час вона перебуває на утриманні матері. Батько добровільно матеріальну допомогу не надає хоча має таку можливість.
Судом встановлено, що відповідач є пенсіонером, отримує пенсію в розмір 21 053,02 грн. та страхові виплати відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у розмір 20 548,28 грн., що підтверджується довідками наданим до суду.
Правовідносини між сторонами регулюються СК України.
За частиною 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно ст. 199 СК України, якщо дитина продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати її до досягнення нею двадцяти трьох років за умови, що вона продовжує навчатися і що батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Вирішуючи питання про можливість стягнення аліментів із відповідача на утримання його повнолітньої дитини, суд враховує встановлені в судовому засіданні обставини та докази надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В той же час позивачкою не обґрунтовано розміру її щомісячних витрат та не надано суду доказів на підтвердження реальної потреби у матеріальній допомозі саме у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу відповідача.
Враховуючи матеріальний стан сторін, стан здоров`я відповідача, його спроможність надавати матеріальну допомогу, волевиявлення позивача на отримання аліментів у частині від заробітку (доходу) та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Аліментипідлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви до суду, тобто з 24 листопада 2025 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд –
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на час навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років, починаючи з 24 листопада 2025 року та до закінчення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В іншій частині відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 .
Суддя С. Г. Юдіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua