Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №178/633/26 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/633/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої ФОП « ОСОБА_1 », проживаючої по АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, в магазині, розташованому по АДРЕСА_2 , проведено розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». (п.11 ст. 3)

Згідно з вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Суддя зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП. Тобто, з огляду на положення КУпАП протокол є актом, який повинен містити інформацію про конкретне діяння, яке ставлять у вину особі, виходячи з правової природи поняття адміністративного правопорушення.

Ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема стаття містить два окремих суб`єкти, на яких може бути накладено стягнення за вчинення такого правопорушення, а саме: особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи.

В той же час, умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

В матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП у даній справі, що вона зареєстрована як фізична особа підприємець і здійснює свою підприємницьку діяльність в магазині по АДРЕСА_2 , в якому відповідно до протоколу та акту фактичної перевірки було встановлено порушення податкового законодавства.

Інкриміноване у протоколі ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у протоколі не зазначено суть правопорушення, не викладені обставини правопорушення, не зазначено дату та час його вчинення. Крім того, у протоколі не зазначено код відповідної товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, не зазначено загальної суми, на яку було проведено розрахункову операцію. Суд звертає увагу на те, що у протоколі не зазначені свідки події, в матеріалах справи відсутні їх письмові пояснення.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушенні не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 173, 247, ст. 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. В. Лісняк