Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №204/1245/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/1245/26

Провадження № 2/204/2250/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 2966900 від 21.02.2022 року в розмірі 15 903,33 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу – 9 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 21.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2966900. Укладення цього Договору між Позичальником та Товариством здійснюється за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через офіційний Вебсайт Товариства (інтернетсторінка з доменним ім`ям, яка є частиною Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства) та/або Мобільний додаток. Так, сторони зазначеного Договору погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором, а саме: тіло кредиту (загальний розмір) складає 3 100.00 грн., строк кредиту 360 днів. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. 17.05.2023 року було укладено договір № 17052023 відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2966900. 23.05.2024 року було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2966900. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2966900. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2966900 від 21.02.2022 року, що підлягає стягненню з позичальника, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 15 903,33 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3 100 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 12 803,33 грн. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій та/або будь-яких інших додаткових нарахувань, тому, позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, зазначивши у позовній заяві про можливість розгляду справи за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач не з`явилась в судове засідання без поважних причин; належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання; не подала відзиву, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Отже, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №17052023 (а.с.22-23). Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна».

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №17052023 від 17.05.2023 року, ТОВ «Лінеура Україна» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників кількістю 5802 (а.с.24).

Відповідно витягу з додатку №1 до договору факторингу №17052023 від 17.05.2023 року – реєстру боржників від 17.05.2023 року, ТОВ «Лінеура Україна» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2966900 в загальному розмірі 15 903 грн. з яких: заборгованість за тілом – 3 100 грн., заборгованість за відсотками – 12 803,33 грн. (а.с.25-26).

З матеріалів справи також вбачається, що 23 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладений договір факторингу №23/05/24 (а.с.29-33). За умовами договору, ТОВ «Факторинг Партнерс» передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження ТВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступає ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору в розмірі портфеля заборгованості).

20 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 року (а.с.37-39).

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Заборгованостей за договором факторингу №23/05/24 від 23.055.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» передав, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв реєстр заборгованостей №1,2,3,4.5 (а.с.39,40).

Відповідно додатку №1 до договору факторингу №24/05/24 від 23.05.2024 року – реєстру заборгованостей №5 від 23 травня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» передав, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2966900 в загальному розмірі 15 903 грн. з яких: заборгованість за тілом – 3 100 грн., заборгованість за відсотками – 12 803,33 грн. (а.с.41-44,45).

На підтвердження оплати за договором факторингу 24/05/24 від 23.05.2024 року позивач надав платіжну інструкцію №422780413 від 24 травня 2024 року (а.с.46).

Так, судом встановлено, що 21 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура» та ОСОБА_1 укладено договір №2966900 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.7-15). У розділі 10 договору зазначені анкетні дані сторін, що його уклали та позначка про те, що ОСОБА_1 підписано договір електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Х399.

За умовами договору, Товариство зобов`язалось надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати обов`язки, передбачені договором.

Згідно п.1.3 – 1.4 договору, тип кредиту – кредит; сума кредиту – 3 100 грн.; строк кредиту – 360 днів; стандартна процентна ставка – 1,99% в день; знижена процентна ставка – 1,00% в день.

Відповідно до п.1.5-1.6 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою – 13 458,45% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 25 308,40 грн.

За умовами п.2.1 договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно п.2.1 Договору. (п.2.4 договору).

У якості додатку №1 до договору №2966900 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.02.2022 року сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту (а.с.16).

Окрім того, до матеріалів позову Товариство надає паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит за стандартизованою формою) (а.с.17-18) та Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (а.с.19-21).

Матеріалами справи підтверджується, що договір про надання споживчого кредиту № 2966900 від 21.02.2022 року укладено в електронній формі, що відповідає положенням ст. 207 ЦК України із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме: кредитодавцем засвідчено кваліфікованою електронною печаткою, а позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору Х399 із позначкою часу:21.02.2022 року о 12:39:31 год.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 21.02.2022 року уклала із ТОВ «Лінеура Україна» кредитний договір № 2966900 від 21.02.2022 року.

Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за договором позики та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі, визначеному договором на суму 3 100 грн., в порядку передбаченому умовами договору. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2966900 від 21.02.2022 року, складеного позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» за період з 17.05.2023 року по 27.01.2026 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 15 903 грн. з яких: заборгованість за тілом – 3 100 грн., заборгованість за відсотками – 12 803,33 грн. (а.с.53).

Одночасно із цим, позивачем при зверненні до суду не подано доказів перерахування первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» на рахунок відповідача кредиту у вказаному в договорі розмірі, відсутні відомості про успішність виконання такого перерахунку та отримання таких коштів саме відповідачем. При зверненні до суду з позовом позивачем не надано доказів (виписок з рахунку або інших платіжних документів, тощо), які підтверджують факт перерахування, отримання коштів відповідачем на виконання умов п.2.1 Договору.

Наданий суду розрахунок заборгованості складений позивачем (а.с. 53), не дозволяє зробити висновок щодо розміру заборгованості по фактично отриманій та неповернутій сумі коштів. Розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Водночас, відповідно до пунктів 4,8, 5.5,5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254), передбачено, що у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження). Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій, призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктами 61,62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (яке є чинним на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер клієнтського рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

При зверненні до суду з позовом позивачем не надано виписок з рахунку первісного кредитора або інших платіжних документів, які б підтверджували перерахування коштів позичальнику та користування останньою ними.

Враховуючи викладене, ч.7 ст.81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Договором №2966900 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.02.2022 року, оскільки будь - яких доказів отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов договору позивач не надав, а розрахунок заборгованості не є достатньою підставою для стягнення з відповідача заборгованості, а відтак у задоволені позову слід відмовити у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, слід відмовити і у стягненні судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 11, 141, 207, 509, 526, 530, 536, 549, 551, 610, 615, 625, 633, 634, 651, 1046, 1050, 1054, 1055, 1069 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ – 42640371, місцезнаходження: вул.Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м.Київ, 03150),

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар