Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №203/1868/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/1868/26

Провадження № 2/0203/1675/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Сердягіної О.Ю.,

розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач, за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно розпорядженню Голови Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 внаслідок припинення роботи Іллічівським районним судом м. Маріуполя з об`єктивних причин неможливості здійснення ним правосуддя в умовах воєнного стану, який продовжено до 04 травня 2026 року, звернулася до Центрального районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи вимоги тим, що спільне подружнє життя між ними не склалося через різні погляди на сімейне життя та сімейні обов`язки. Шлюбні відносини фактично припинено, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, внаслідок чого шлюб носить формальний характер. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати. Від шлюбу у подружжя є неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача з Єдиного державного демографічного реєстру, а також отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відносно позивача та відповідача, позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. У позовній заяві в прохальній її частині представник позивача – адвокат Васютин О.О. просив розгляд справи проводити за його та позивача відсутності.

У зв`язку з відсутністю поштового обігу з м. Маріуполь Донецької області, де проживає відповідач, і яке знаходиться на тимчасово окупованій та відповідно непідконтрольній українській владі території України, виклик відповідача в судове засідання здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про виклик до суду. Інших відомостей про місцезнаходження відповідача, його адреси як тимчасово переміщеної особи, відомостей про місце роботи суд не має.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, та, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача за правилами ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України справа підлягає розглядові судом в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 25 жовтня 2019 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Лівобережним районним у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 348, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 18 лютого 2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, долучене до матеріалів справи в оригіналі (а.с. 2).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьком якої заначено ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.3).

Сімейне життя не склалося через відсутність спільних інтересів та різних поглядів на майбутнє життя, внаслідок чого сторони припинили шлюбні відносини, на сьогоднішній день сім`я розпалася остаточно, відновити подружні стосунки неможливо, сторони не проживають разом та спільного господарства не ведуть.

Відповідачем до суду не надано доказів, які спростовують доводи позивача, також не надано доказів, які підтверджують можливість подальшого спільного життя подружжя та збереження їх шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

В ході розгляду справи, судом перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.

Вирішуючи справу, суд зважає на особливий характер сімейних відносин та їх об`єктивну недоступність для оточуючих, зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, категоричне заперечення позивача проти збереження шлюбу, неявка відповідача до суду, вочевидь свідчать про те, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, тому відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.

Про розподіл судових витрат на свою користь позивач не клопотав, тому судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 25 жовтня 2019 року Лівобережним районним у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 348 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 07 квітня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко