Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №211/1581/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1581/26

Провадження № 1-кп/211/1004/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження в режимі відеоконференції

прокурора – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу в режимі відео конференції кримінальне провадження №12025050000000313 від 19.05.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нова Любомирка, Рівненського району, Рівненської області, громадянин України, українець, раніше не судимий, не одружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов`язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом рослин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі – Переліку), що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, є незаконними.

Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках – у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого № 770 постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.

Відповідно до списку 2 таблиці ІІ постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», PVP відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин обіг яких заборонено.

Разом з цим, в порушення наведених вимог законодавства та нормативно–правових актів, Молодший сержант ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці та невстановленим способом, але не пізніше 15 липня 2025, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, після чого незаконно зберігав її з метою подальшого збуту.

Надалі, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний обіг особливо небезпечних психотропних речовин з метою отримання матеріальної вигоди, ОСОБА_5 14 липня 2025 року в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, попередньо домовившись з оперативним покупцем ОСОБА_6 , перебуваючи біля магазину «ЧУДО» по вул. Космонавтів у м. Дружківка Донецької області, о 12 год. 46 хв. отримав від останнього грошові кошти у сумі 2500 гривень, які залучені до кримінального провадження для використання під час проведення негласних слідчих розшукових дій.

Після цього, перебуваючи на першому поверсі будинку № 57 по вул. Космонавтів у м. Дружківка, о 13 год. 16 хв., ОСОБА_5 незаконно збув оперативному покупцю поліетиленовий згорток з речовиною білого кольору масою 0,5111 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,4116 г.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці та невстановленим способом, але не пізніше 25 липня 2025, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, після чого незаконно зберігав її з метою продовжити реалізацію злочинного умислу на незаконний збут психотропних речовин.

Надалі, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний обіг особливо небезпечних психотропних речовин з метою отримання матеріальної вигоди, ОСОБА_5 , 25 липня 2025 року в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, попередньо домовившись з оперативним покупцем ОСОБА_6 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , о 12 год. 12 хв. отримав від останнього грошові кошти у сумі 1500 гривень, які були залучені у кримінальному провадженні для використання під час проведення негласних слідчих розшукових дій.

О 13 год. 36 хв. того ж дня ОСОБА_5 за місцем свого мешкання, яке вказано вище, незаконно збув оперативному покупцю ОСОБА_6 два поліетиленові згортки з речовиною білого кольору масами 0,4168 г та 0,3418 г, які містили особливо небезпечну психотропну речовину – PVP, загальною масою 0,607 г.

Крім того, молодший сержант ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді інструктора групи інструкторів військової частини НОМЕР_1 , в розумінні вимог ст.ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про обов`язок несення військової служби у час воєнного стану.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Являючись військовослужбовцем молодший сержант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження, військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, молодший сержант ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

У зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

30 квітня 2025 року молодший сержант ОСОБА_5 , вирішив не виконувати свої обов`язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самовільно залишити місце несення військової служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 .

Того ж дня, 30 квітня 2025 року о 10 год. 00 хв., молодший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді інструктора групи інструкторів військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, в умовах воєнного стану, а саме: 30 квітня 2025 року о 10 год. 00 хв., самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , та ухилявся від несення обов`язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 17 серпня 2025 року доки самостійно не з`явився до військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_4 , де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнав повністю, суду показав, що у липні 2025 року придбав психотропну речовину та двічі перепродав її ОСОБА_7 у м.Дружківка. Перший раз продав за 2500 гривень, другий за 1500 гривень за 1 згорток.

Крім того, був військовослужбовцем за контрактом, у квітні 2025 року залишив військову частину без дозволу командування, так як у нього захворіла мама, він повідомив керівництво, але його не відпускали, тому він сам пішов. Військова частина знаходилась у м.Дружківка, а його відправляли у смт.Черкаське, але він туди не поїхав. Повернувся в серпні 2025 року . в скоєному розкаюється.

Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі, щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів та документів, що характеризують його особу, стосуються експертиз, судових витрат та речових доказів.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин та незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України; в самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд виходить із положень ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним, раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться.

Обвинувачений ОСОБА_5 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України та є осудним.

Обставиною, що пом`якшує покарання у відповідності до ст.. 66 КК України є щире каяття, обставин, передбачених ст. 67 КК України, що б обтяжували покарання, судом не встановлено.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, Таке покарання на думку суду є справедливим, та у розумінні ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст..100 КПК України. Судови витрати підлягають стягненню згідно ст..124 КПК України. Обраний запобіжний захід – тримання під вартою, вважати продовженим до набрання вироком законної сили, але не більше як на 60 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання:

За ч.2 ст.307 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

За ч.5 ст.407 КК України – 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обчисляти з моменту затримання, а саме з 28.12.2025 року.

Запобіжний захід - тримання під вартою, вважати продовжений до набрання вироком законної сили, але не більше як на 60 днів.

Речові докази – порошкоподібні речовини масами 0,3858г, 0,3114г., які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), передані на зберігання до камери схову Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/105-25/10423-НЗПРАП від 29.07.2025 - 2228 грн. 50 коп.; судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/105-25/11319-НЗПРАП від 21.08.2025 - 2674 грн. 20 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Суддя: ОСОБА_1