Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №211/3016/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3016/25

Провадження № 1-кп/211/258/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

за участю учасників кримінального провадження в режимі відео конференції:

прокурора- ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження №12025052260000054 від 26.01.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Донецьк, громадянин України, працює у закладі загальної середньої освіти гімназії №14 Дружківської міської ради Донецької області на посаді робітник з комплексного обслуговування та ремонту будівель, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі – Правила дорожнього руху), та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 31.07.1998 року Краматорським МРЕВ ДАІ МВС-УВС, ОСОБА_4 має право керування транспортними засобами, віднесеними до категорій «В», «С», у зв`язку із проходженням відповідного навчання, тобто достовірно знав вимоги Правил дорожнього руху, та зобов`язаний був їх неухильно виконувати.

25.01.2025, приблизно об 11 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 технічно справним автомобілем марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснював на ньому рух по проїжджій частині вул. Центральна зі сторони м. Костянтинівка в напрямку м. Дружківка на території с. Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області.

Рухаючись по проїжджій частині вул. Центральна у вказаному напрямку зі швидкістю в межах 65-68 км/год та проїжджаючи ділянку дороги навпроти будинку № 145, водій ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог п.п. 12.3; 12.4; 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п.12.3 – «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»

п.12.4 – «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»

п.12.9 – «Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 Правил дорожнього руху»

знаючи вимоги вказаного вище законодавства, яке регламентує правила безпеки дорожнього руху та маючи можливість належно їх виконувати, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховував на їх відвернення, допустив їх порушення та належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, не маючи перешкод технічного характеру для об`єктивного сприйняття дорожньої обстановки, рухаючись з перевищенням дозволеної швидкості в межах населеного пункту, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та передньою частиною автомобіля «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_3 скоїв наїзд на велосипедистку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухаючись на велосипеді «ХВЗ» по проїжджій частині вул. Центральна, попереду автомобіля «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_3 в попутному з ним напрямку, почала виконувати маневр лівого повороту.

Внаслідок вказаної дорожньо- транспортної події велосипедистка ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забійною раною в тім`яно-потиличній ділянці справа з переломом кісток склепіння та основи черепу, з крововиливом під твердою мозковою оболонкою та крововиливами під м`якою мозковою оболонкою, з крововиливами в речовині мозку та ділянками забиття в ділянці полюсів обох лобних і скроневих часток, клінічний перебіг якої ускладнився розвитком набряку головного мозку, від яких ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20:00 год. померла, перебуваючи на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР».

Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 12.3; 12.4; 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав повністю, та пояснив, що він 25.01.2025 року, приблизно об 11.50 год. Підвіз співробітниць, повертався додому, бачив попереду потерпілу на велосипеді, але коли почав здійснювати її обгін, вона почала пересікати дорогу, він загальмував, але зіткнення відбулось. Він підбіг до потерпілої, кликав на допомогу, був біля потерпілої та просив викликати допомогу, а коли приїхали військові лікарі, він викликав поліцію. В скоєному щиро розкаюється, потерпілому добровільно відшкодував збитки, потерпілий не має до нього претензій. Зазначив, що в нього на утриманні знаходиться неповнолітня донька, батько з інвалідністю, а також теща, якій 95 років. Тому для надання їм допомоги йому потрібен автомобіль, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Претензій до обвинуваченого не має, рішення просить прийняти на розсуд суду.

Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі, щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів та документів, що характеризують його особу, стосуються експертиз, судових витрат та речових доказів.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд виходить із положень ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро покаявся в скоєному, добровільно відшкодував завдані збитки, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, одружений, на утриманні знаходиться неповнолітня дитина, офіційно працює. Згідно висновку досудової доповіді виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. Крім того, судом враховується думка потерпілого, який немає претензій до обвинуваченого, та щодо призначення покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України та є осудним.

Обставиною, що пом`якшує покарання у відповідності до ст.. 66 КК України є щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків. Обставин, передбачених ст. 67 КК України, що б обтяжували покарання судом не встановлено.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, однак вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства та можливістю застосування ст.. 75 КК України з покладанням обов`язків у відповідності ст..76 КК України. Крім того, вважає можливим призначення покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами, з урахуванням думки потерпілого та з урахуванням того, що обвинувачений є ВПО, на утриманні знаходяться зокрема й особи похилого віку, які потребують допомоги, також і в перевезенні.

Таке покарання на думку суду є справедливим, та у розумінні ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не обирався. Питання щодо речових доказів вирішується у відповідності до ст..100 КПК України. Судові витрати підлягають стягненню згідно ст..124 КПК України. Арешт, накладений на речові докази підлягає скасуванню у відповідності до ст.. 174 КПК України. Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100,124,174,368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого від відбуття покарання звільнити з випробуванням із іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов`язавши його періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази- «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , переданий на зберігання ОСОБА_4 , вважати повернутим.

Арешт, накладений на автомобіль «FORD TRANSIT», vin НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 - скасувати.

Арешт, накладений на велосипед чорного кольору марки «ХВЗ», скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення: судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/105-25/1102-ІТ від 17.02.2025,– 2 387,70 гривень (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень, сімдесят копійок);

судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/105-25/1103-ІТ від 18.02.2025,– 2 387,70 гривень (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень, сімдесят копійок);

судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/105-25/1104-ІТ від 19.02.2025, – 2 387,70 гривень (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень, сімдесят копійок);

судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/113-25/1818-ІТ від 24.02.2025, – 2 387,70 гривень (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень, сімдесят копійок).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Суддя: ОСОБА_1