Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №209/110/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/110/26

Провадження № 2/209/1119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючої судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Стислий виклад позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітнім їх сином та продовжує навчатися в 11-Б класі Комунального закладу «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради. Дитина перебуває на повному утриманні матері, не працює, оскільки навчається на денній формі, проживає з матір`ю. Зареєстрована дитина за адресою: АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_2 є працездатним та фізично здоровим, працездатним. Аліменти до досягнення дитини 18 років сплачував. Відповідно до законодавства України, Позивачка має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, оскільки він продовжує навчання.

Позиція учасників справи.

26 березня 2026 року відповідач до суду подав заяву у якій зазначив, що на його утриманні перебуває ще одна неповнолітня дитина ОСОБА_5 , на користь якої відповідач також сплачує аліменти в розмірі 1/6 відповідно до виконавчого провадження № 60788836 відкритого Дніпровським відділом державної виконавчої служби від 04.12.2019. Зазначає, що він має обов`язок утримувати двох дітей один з яких є неповнолітнім. Вказує, що огляду на те, що вже сплачує аліменти на іншу дитину, встановлення аліментів у заявленому позивачем розмірі, може призвести до надмірного фінансового навантаження та унеможливить належне виконання обов`язків щодо обох дітей та призведе до нерівного матеріального забезпечення дітей, що порушить принцип справедливості. Просить суд визначити розмір аліментів в розмірі 1/6 частини заробітку щомісячно, що відповідатиме принципу рівності прав та інтересів обох дітей.

Також, 03.04.2026 відповідачем до суду скеровано додаткові пояснення у справі, в яких вказано, що відповідачем здійснено запит щодо відрахування аліментів із його заробітної плати до бухгалтерії ПАТ НЕК «Укренерго» де він офіційно працевлаштований. Бухгалтерією ПАТ НЕК «Укренерго» було надано довідку, у якій прослідковуються суми аліментів, які нараховані та сплачені на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/6 за період 2025 року.

Зазначає, що відповідно до довідки на користь ОСОБА_1 за 2025 рік було стягнуто 117 920,48 грн. статистично в середньому 9826,66 на місяць.

Крім того, звертає увагу суду на те, що розмір фактично сплачених аліментів суттєво перевищує мінімально гарантований рівень визначений законодавством України, та є достатнім для забезпечення потреб дитини. Враховуючи той факт, що відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України батьки рівні як в своїх правах так і в своїх обов`язках, отже ОСОБА_1 мала б приймати рівну участь у фінансовому забезпеченні нашого сина, але зловживаючи своїми процесуальними правами намагається повністю перекласти обов`язок забезпечувати дитину на мене.

Водночас, з урахуванням наявності у нього інших фінансових зобов`язань та необхідності забезпечення власного, вважаю заявлений розмір аліментів надмірним та таким, що порушує баланс інтересів сторін та фактично звільняє матір дитини від рівної участі у її утриманні. У зв`язку з вищевикладеним, просить суд врахувати наведені обставини при вирішенні справи з урахуванням принципу справедливості та рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 26 березня 2026 року.

У судовому засіданні 26 березня 2026 року позивачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з необхідністю надати письмові заперечення на заяву відповідача. Протокольною ухвалою у судовому засіданні оголошено перерву до 07.04.2026 року.

07 квітня 2026 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила, що ознайомившись із доводами відповідача у поданих до суду його поясненнях, вона погоджується, що дійсно є підстави для зменшення розміру аліментів та стягнення на її користь в розмірі 1/6 частини. Тому просила позовні вимоги задовільнити частково та стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання.

Відповідач ОСОБА_2 просив суд стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1/6 частини заробітку, з підстав зазначених у заяві наданої до суду 26 березня 2026 року.

Оскільки позивачем до суду не подано заяву про уточнення позовних вимог, суд розглядає справу за раніше визначеними вимогами.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, вислухавши відповідача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд встановив, що сторін у справі, відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23 січня 2008 року, Відділом реєстрації актів цивільного стану Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради – син позивача та відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за вказаною адресою разом з позивачем (а.с. 10).

Відповідно до довідки, виданої директором Іриною Комаровою Комунального закладу «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в 11-Б класі вказаного закладу (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області у відповідача ОСОБА_2 є малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 26).

Відповідно до постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 04.12.2019 з відповідача в рамках виконавчого провадження №60788836 стягуються аліменти за виконавчим листом №209/2876/19 від 26.11.2019 на користь ОСОБА_6 , на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.08.2019 (а.с. 28).

Як вбачається з довідки наданої ПАТ «Національна енергетична компанія» відповідач своєчасно та у повному обсязі сплачував аліменти на двох дітей. Аліменти нараховані та сплачені на користь ОСОБА_1 на утримання тоді ще неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 всіх доходів за 2025 рік становлять 117920,48 грн

Норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Визначальним для правильного вирішення даної справи є з`ясування питання про те, чи є підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

За правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Аналогічний висновок по застосуванню ст. 199 СК України міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.

З матеріалів справи вбачається, що спільний син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досяг 23 років, продовжує навчання в 11-Б класі Комунального закладу «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради, не працює (доказів іншого суду не надано), у зв`язку з чим він потребує матеріальної допомоги від своїх батьків. Отже, повнолітній ОСОБА_4 продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27 листопада 1992 року, статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07 серпня 1996 року, статус рішення - остаточне).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження №61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд вказав, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Встановленим є той факт, що у зв`язку з навчанням повнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати батьки, в тому числі і відповідач.

В той же час відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, тобто спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання сина. Однак, з пояснення відповідача та доданих до останнього додатків, встановлено, що згідно постанови виконавчого провадження від 04.12.2019 з відповідача стягуються аліменти за виконавчим листом №209/2876/19 від 26.11.2019 на користь ОСОБА_6 , на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, позивачка ОСОБА_1 доказів на підтвердження вартості витрат, пов`язаних з навчанням не надала.

Таким чином, доводи позовної заяви в частині присудження аліментів в розмірі 1/4 частини, є безпідставними, оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність стягнення аліментів саме в такому розмірі, позивачкою представлено не було.

Суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки має обов`язок утримувати двох дітей один з яких є неповнолітнім, то стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 всіх видів заробітку, може призвести до надмірного фінансового навантаження та унеможливить належне виконання обов`язків щодо обох дітей та призведе до нерівного матеріального забезпечення дітей чим порушить принцип справедливості.

Враховуючи, що повнолітній син сторін продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, позицію позивача, яка погодилася з доводами відповідача, щодо розміру аліментів, позицію відповідача, який не заперечує надавати допомогу, однак у розмірі 1/6 частини , суд з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен призводити до збагачення, вважає, що аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1064,96 грн, оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний суд», застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, керуючись ст. 19, 141, 211, 247, 259, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі однієї шостої (1/6) частини його заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, щомісяця, починаючи з 14 січня 2026 року до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 )

Дата складення повного судового рішення 07 квітня 2026 року.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА