Рішення від 18 травня 2025 р. у справі №235/3000/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 235/3000/24

(2/199/1594/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2025

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Запара О.В.,

за участі представника відповідача адвоката Грицика Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України» (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач через представника звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 06.07.2022 р. о 05 год. 15 хв. на а/ш Стрий-Ізварино на 1108 км+ 200м відбулася ДТП за участю транспортного засобу марки «ВАЗ217030», д.н.з. НОМЕР_1 від керування відповідача та транспортного засобу «SUBARY FORESTER» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ; потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 06.07.2022 р. та заявою про відшкодування шкоди від 07.07.2022 р. Загальний розмір витрат МТСБУ складає 108 731 грн. 31 коп.

Позивач в окремо поданій суду заяві просив суд про розгляд справи у його відсутності, просив суд задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав. Представник відповідача просив суд в судовому засіданні відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що згідно з п. 40.3 ст. 40 Закону позивач з метою встановлення розміру заподіяння шкоди, має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є зокрема експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону. Таким Уповноваженим органом є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка розпорядженням № 5417 від 23.02.2006 затвердила «Порядок залучення МСТБУ аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких с аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків».

Діючи на підставі вищевказаних законодавчих приписів, проведення огляду/дослідження пошкодженого транспортного засобу позивач доручив ФОП ОСОБА_3

19.08.2022 р. експертом ОСОБА_3 було складено звіт N8 0607221 з оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю SUBARU FORESTER державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригод (надалі – «висновок»), та за результатами висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SUBARU FORESTER р/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 141 916,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного Фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин події, за якими може бути проведена регламентна виплата та розміру, заподіяних внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних витрат.

Відповідно до висновку, вартість матеріального збитку, завданого потерпілому, становить 141 916 грн. 00 коп. (а.с. 21).

Позивачем зазначається, що на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому МТСБУ визначило за допомогою експертизи розмір заподіяної шкоди та здійснило регламентну виплату потерпілому у ДТП. При цьому до позовної заяви відповідач не отримав додатків доказів того, що МТСБУ вже відшкодувало - здійснило регламентну виплату потерпілому у ДТП, а також до листа не було надано копії самої проведеної експертизи, щоб відповідач міг ознайомитись з експертним висновком, та впевнитись в тому, що саме така сума підлягає відшкодуванню і чи є даний висновок належним доказом.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2025 р. прийнято до розгляду;

-ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2025 р. заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Постановою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної О.М. від 20.07.2022 р. у справі №188/642/22 (провадження №3/188/392/2022) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) визнано и винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105336077). Як встановлено цією постановою судді, відповідно до протоколу, 06.07.2022 року 05 год 15 хв. на а/д Стрий-Ізварино на 1108 км+200м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ217030 д.н. НОМЕР_1 не слідкував за дорожньою обстановкою, не дотримувався безпечного бокового інтервалу виїхав на зустрічну смугу та здійснив зіткнення з автомобілем, який рухався на зустріч SUBARU НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.13.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. По даному правопорушенню складено протокол серії ААБ №169854 від 06.07.2022 р. В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро кається.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серії ЕР 205274170).

Потерпілий звернувся до позивача з повідомленням про ДТП від 06.07.2022 р. та заявою про відшкодування шкоди від 07.07.2022 р. (а.с. 17 – 19).

Розрахунок та виплата відшкодування проводився на основі висновку суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 №0607221 від 19.08.2022 р. (а.с. 20 – 21), згідно з яким вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесення пошкоджень автомобілю «SUBARY FORESTER» р/н в дорожньо –транспортній пригоді становить 141 916,00 грн.

МТСБУ було видано наказ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 (а.с. 26), в розмірі 105 993 грн. 05 коп.

На регресну вимогу позивача відповідач не перерахував суму виплаченого позивачем потерпілому страхового відшкодування (а.с.23 – 24).

Правовідносини між учасниками справи виникли з відшкодування в порядку регресу шкоди.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, враховуючи наступне.

За ст. 11 ЦПК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, Моторне (транспортне) страхове бюро України у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 41 вказаного Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно пункту 38.2.1. цього Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

За змістом ст.ст. 524 та 533 ЦК, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання щодо сплати коштів. Статтею 979 ЦК встановлено, що в разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Отже, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням. А правовідношення щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, котра розглядається, також є грошовим зобов`язанням.

Разом з тим, посилання позивача на здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь потерпілої у ДТП особи не є у розумінні ст.ст. 76 – 80 ЦПК України доказом здійснення такої виплати.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, належними доказами, які підтверджують здійснення платежу та його розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів сформульовані у статтях 77-80 ЦПК України.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Обов`язок доказування позивачем не виконаний: позивачем не надані докази на підтвердження обставин здійснення стразового відшкодування на користь потерпілої особи та його розміру.

Суд, безпосередньо дослідивши зібрані докази, оцінивши їх на предмет належності і допустимості, достатності та достовірності кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв`язку, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, пов`язані за сплатою судового збору, підлягають віднесенню на рахунок позивача.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Дата складення повного судового рішення 26.05.2025 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї