Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №320/2684/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 320/2684/25

адміністративне провадження № К/990/37527/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Кузьменко В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 320/2684/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 09.06.2024 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713) та щодо невиплати в повному обсязі нарахованої суми пенсії без обмеження в 10 прожиткових мінімумів;

зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області виплачувати ОСОБА_1 з 09.06.2024 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713 та виплачувати нараховану суму пенсії без обмеження в 10 прожиткових мінімумів з урахуванням рішень Конституційного суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області, які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713 без обмеження пенсії максимальним розміром, з 09.06.2024.

Зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713 починаючи з 09.06.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено.

11.09.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 повністю, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 залишити в силі.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі № 320/2684/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та витребувано справу з Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позов обґрунтований тим, що при виконання судового рішення від 24.03.2022 у справі № 320/15483/21 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу відповідно до оновленої довідки, однак доплата в розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713 йому не нараховувалась та не виплачувалась.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з 01.07.2021 на підставі Постанови № 713 до пенсії позивача було встановлено щомісячну доплату в розмірі 2 000,00 грн. Вказує, що на виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого розмір його пенсії збільшився більше ніж на 2 000,00 грн. Це, на думку відповідача, є обставиною, що виключає можливість встановлення щомісячної доплати, виплата якої передбачена абзацом 1 пункту 1 Постанови № 713, а тому така була скасована.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) у розмірі 70% грошового забезпечення.

16.07.2021 набрала чинності Постанова № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», якою, зокрема, вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 цього Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII.

З 01.07.2021 на підставі Постанови № 713 до пенсії позивача встановлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 320/15483/21, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.08.2021 № 2/3/1/4135.

Зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.08.2021 № 2/3/1/4135, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, однак при цьому відповідач не виплачує позивачеві доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, відповідно до Постанови № 713.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити доплату до пенсії позивачу згідно з Постановою № 713 в розмірі 2 000,00 грн.

Листом ГУ ПФУ у Київській області № 16014-37009/У-02/8-1000-24 від 27.12.2024 позивачу надано відповідь, якою повідомлено, що йому розмір пенсії збільшився більше ніж на 2 000,00 грн, отже підвищення пенсії згідно з Постановою № 713 не передбачено.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн згідно з Постановою № 713 позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перерахунок пенсії позивача проведений ГУ ПФУ у Київській області на виконання судового рішення з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, то це не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а отже позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети її прийняття - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Щодо обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-XII, суд першої інстанції зазначив, що останнє є протиправним, адже у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції обґрунтовував власну позицію тим, що оскільки відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі рішення суду у справі № 320/15483/21, яким зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.08.2021 № 2/3/1/4135, підстави для виплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713, відсутні.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22, від 18.07.2024 у справі № 300/2531/21, від 29.11.2024 у справі № 380/24058/23, від 11.03.2025 у справі № 240/25897/23, від 19.03.2025 у справі № 320/39247/23, від 08.04.2025 у справі № 380/8998/24, де сформовано позиції щодо застосування норм статті 2 Закону № 3668-VI;

а також від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 26.04.2023 у справі № 160/14146/22, від 11.06.2024 у справі № 320/11742/22, від 17.07.2024 у справі № 620/13669/23, від 05.03.2024 у справі № 300/5476/22, від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22 та від 04.02.2025 у справі № 620/4999/24 в частині доплати 2 000,00 грн, що призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень статей 13, 21, 36 Закону № 2262-XII та Постанови № 713.

Зазначає, що судом апеляційної інстанції взагалі не аргументовано і не надано жодних пояснень щодо відмови у частині позовних вимог, які стосуються виплати пенсії в повному обсязі без застосування обмеження максимального розміру у 10 прожиткових мінімумів.

В частині щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн акцентує увагу на тому, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у Київській області на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 320/15483/21 (щодо перерахунку пенсії з урахуванням оновленого грошового забезпечення) з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї Постанови - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Разом з тим зауважує, що суд апеляційної інстанції мотивує своє рішення про відмову у виплаті доплати до пенсії позивача у розмірі 2 000,00 грн висновком Верховного Суду від 16.12.2024 у зразковій справі № 400/6254/24, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025. Водночас застосований судом висновок стосується перерахунку у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму та індексації за роки після 2018 року, в той час як позивачу на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 320/15483/21 проведено перерахунок згідно оновленої довідки про грошове забезпечення; перерахунки по індексації чи у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму не проводились.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується документально.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Ця норма є об`єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон № 2262-XII.

Згідно зі статтею 64 Закону № 2262-ХІІ у разі, якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 63 цього ж Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14.07.2021 прийняв Постанову № 713.

За змістом пункту 1 постанови № 713 з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII станом на 01.03.2018, установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01.03.2018 (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24.03.2022 № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Суд також зазначає, що відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття Постанови № 713 зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб, яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає близько 2 000,00 грн. Крім того після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій залежно від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2 000,00- 2 700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з 01.07.2021 особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018, було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія відповідним особам переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018. Тобто такі доплати є тимчасовими.

Отже, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правового акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 01.03.2018), передбачені Постановою № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

За аналогічних правовідносин (визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні доплати до пенсії згідно з Постановою № 713), здійснивши аналіз пункту 1 постанови № 713 у сукупності з приписами статті 63 Закону № 2262-XII, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні від 16.12.2024 у зразковій справі № 400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025, дійшов таких висновків:

«з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-XII до 01.03.2018 (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначена (поновлена) після 01.03.2018 (з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2 000,00 грн;

доплата, визначена цією постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв`язку з прийняттям після 01.03.2018 уповноваженим органом нормативно-правового акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 2262-XII, та обов`язково мало здійснюватися після 01.03.2018, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 01.03.2018 або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 01.03.2018;

метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;

виплата щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 01.03.2018 відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону № 2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;

якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 01.03.2018 або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 01.03.2018, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2 000,00 грн чи її припинення;

водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 01.03.2018 на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 01.03.2018, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2 000,00 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку)».

У цьому контексті Суд звертає увагу також на постанову Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, в якій зазначено, що перерахунок пенсії, здійснений у зв`язку з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, яким визнано протиправним і скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), є виконанням судового рішення, спрямованим на відновлення правового регулювання, яке існувало до прийняття цієї Постанови.

Такий перерахунок, за висновком Верховного Суду, не може вважатися перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії у розумінні статті 63 Закону № 2262-XII та, відповідно, не виключає право особи на щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн.

Водночас у постанові від 16.03.2026 у справі № 620/12043/24 Верховний Суд зауважив, що якщо перерахунок пенсії проведений на виконання рішення суду, яким зобов`язано провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, сформованої у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет на 2023 рік», та застосуванням пункту 4 Постанови № 704, то зазначений перерахунок є перерахунком пенсії, проведеним у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у розумінні частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII, а не перерахунком, спрямованим виключно на відновлення порушеного права, яке виникло до 01.03.2018.

За таких обставин, з урахуванням правових висновків, сформульованих Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24 та підтверджених постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025, саме характер і підстава перерахунку пенсії, а не факт його здійснення на виконання судового рішення, є визначальними для вирішення питання про виплату щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пенсію позивача було перераховано на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 320/15483/21.

Втім, як вбачається зі змісту рішення у справі № 320/15483/21, обумовлений відповідний перерахунок був тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

У зв`язку з чим з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням як розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, так і додаткових видів грошового забезпечення, і саме з цієї дати позивач мав право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тобто у справі, що переглядається, перерахунок пенсії здійснений на виконання рішення суду у справі № 320/15483/21 на підставі довідки про грошове забезпечення (з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії), яка видана у зв`язку зі скасуванням пунктів 1, 2 Постанови № 103, пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, якими було встановлено відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та звужувались складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у Київській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї Постанови - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Водночас судом апеляційної інстанції взагалі залишені поза увагою аргументи позивача в частині обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у відповідній частині суд апеляційної інстанції не навів жодних мотивів такої відмови, чим порушив вимоги статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначені вище недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.

Так, за змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Отже, Верховний Суд уважає, що для правильного вирішення цього спору суду апеляційної інстанції необхідно встановити всі обставини справи щодо предмету спору, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові.

Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі № 320/2684/25 скасувати.

Справу № 320/2684/25 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа