Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №990/455/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2026 року

м. Київ

справа №990/455/25

адміністративне провадження № П/990/455/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Желєзного І.В.,

Жука А.В.,

Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

03.10.2025 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі -ВККС, Комісія, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 19.09.2025 № 173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 в доборі на посаду судді місцевого суду з етапу кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного добору, а у випадку, якщо на момент набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили, такий добір буде завершено, відновити його для ОСОБА_1 та надати можливість пройти усі наступні етапи.

На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що оскаржуваним рішенням відповідача затверджено результати тестування когнітивних здібностей, у якому зазначено, що за результатами тестування ОСОБА_1 набрав 31,31 бали та тест ним не складено. Позивач вважає, що тестування когнітивних здібностей, як етап добору, було проведено із порушенням процедур, визначених законом та самою Комісією, внаслідок чого порушено право позивача на доступ до професії судді. Так, позивач посилається на порушення відповідачем вимог абзацу четвертого частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині не затвердження Комісією повного переліку питань, що мають використовуватися безпосередньо під час тестування когнітивних здібностей учасників добору.

За позицією позивача, отриманий ним результат не відображає його фактичного інтелектуального та професійного рівня, що, на переконання позивача, свідчить про некоректну роботу інструмента тестування. Підтвердженням цього, на думку позивача, є та обставина, що Комісія не надала позивачу можливості отримати відомості щодо конкретних питань, поставлених під час тестування, та відповідей, наданих позивачем під час його проходження.

У доводах позовної заяви, позивач звертає увагу, що 18.09.2025 та 01.10.2025 він звертався до ВККС зі зверненнями, в яких просив надати розгорнутий результат складання ним тестування когнітивних здібностей, проте жодних відповідей від Комісії не отримував. З огляду на ненадання ВККС відомостей щодо достовірності результатів тестування ОСОБА_1 , позивач вважає, що відповідач уникає свого обов`язку щодо доведення правомірності рішення про припинення участі позивача в доборі, а тому воно не може вважатися таким, що ґрунтується на принципах законності, прозорості, відкритості та об`єктивності.

05.11.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ВККС заперечує проти задоволення адміністративного позову, вважає його вимоги безпідставними та необґрунтованими. За позицією відповідача, твердження позивача про порушення Комісією вимог абзацу четвертого частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є хибним, оскільки затвердження конкретного переліку питань, які стосуються тестування когнітивних здібностей, чинним законодавством не передбачено.

Відповідач зауважує, що норми Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС від 19.06.2024 № 185/зп-24, умови, порядок проведення кваліфікаційного іспиту у межах добору, алгоритм визначення прохідного балу для всіх його етапів були належним чином прийняті, затверджені та оприлюднені Комісією вчасно. Ці положення були відомі позивачу, зокрема, і те, що за декілька місяців до оголошення Комісією добору, рішенням Комісії від 12.06.2024 № 170/зп-24 були затверджені Базові вимоги, відповідно до яких, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХГР Україна» здійснювала розробку бібліотеки тестових завдань когнітивних здібностей. За позицією відповідача, очевидно, що ОСОБА_1 був з ними ознайомлений, добровільно виявив бажання брати участь у доборі та з`явився для складання відповідних етапів іспиту, усвідомлюючи і приймаючи встановлений порядок його проведення та визначені умови, а отже Комісією у повній мірі дотримано принципи прозорості та рівності умов для його часників.

Відповідач зазначає, що будь-яких заперечень про нібито наявність порушень Комісією процедур Добору, а також розробки бібліотеки тестових завдань, які використовувались Комісією у тестуванні когнітивних здібностей, до затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей у позивача не було.

Також відповідач звертає увагу, що твердження позивача про ненадання ВККС переліку тестових питань з перевірки когнітивних здібностей під час складання ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту та правильних відповідей до них не відповідає дійсності. Відповідач зауважує, що на звернення позивача Комісією було надано відповідь, у якій повідомлено позивача про те, що звіт про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , складеного під час кваліфікаційного іспиту, з відомостями про блок запитання, унікальний номер запитання та даних про правильність або неправильність відповіді учасника на запитання (без основ, дистракторів та ключів), розміщено в кабінеті суддівської кар`єри. Таку відповідь надано позивачу з урахуванням частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

10.11.202 ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, у якому позивач вважає, що наведені у відзиві твердження не спростовують доводи його позову. ОСОБА_1 зазначає, що відповідь від відповідача на запити позивача надійшла йому вже після подання позову. Не заперечуючи тієї обставини, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не покладено обов`язку на ВККС оприлюднювати перелік питань щодо когнітивних здібностей, позивач вважає, що затвердити такий перелік Комісія була зобов`язана.

Також позивач висловлює незгоду із тим, що у відповіді на запити позивача відповідач обмежив доступ до інформації щодо тестування когнітивних здібностей позивача та вказав, що така інформація є службовою. Зауважує, що відповідачем не обґрунтовано, якому критерію, визначеному частиною першою статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідає така інформація, аби вважатися службовою.

Процесуальні дії у справі

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Загороднюка А.Г., Жука А.В., Желєзного І.В., Єресько Л.О.

Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним рішення та скасування рішення. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.12.2025 о 13:00.

03.12.2025 розгляд адміністративної справи не відбувся, у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (перебування у відпустці одного із членів судової колегії).

Ухвалою від 27.11.2025 Верховний Суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2026 о 13 год 00 хв.

11.02.2026 у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (тимчасова непрацездатність одного із членів судової колегії) розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, не відбувся.

Ухвалою від 23.02.2026 справу призначено до розгляду в судовому засіданні 06.04.2026 о 16 год 00 хв.

У судове засідання 06.04.2026 позивач не з`явився. У відповіді на відзив позивач просив розгляд справи здійснювати за його відсутності на підставі наявних доказів, оскільки, як указував позивач, він не має можливості з`явитись в призначене судове засідання, що пов`язано із особливостями проходження військової служби та відсутністю можливості отримати відпуску.

Представник відповідача на заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача. Також представник відповідача не висловив заперечень щодо судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Установлені судом фактичні обставини справи

Рішенням ВККС від 11.12.2024 № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - добір).

Рішенням Комісії від 11.12.2024 № 367/зп-24 оголошено прийняття від суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, заяв про складання кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до списку осіб, які звернулися до Комісії для участі в доборі та для переведення до місцевого суду, ОСОБА_1 , помічник судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, виявив намір взяти участь у доборі, оголошеному рішенням ВККС від 11.12.2024 № 366/зп-24, та складати кваліфікаційний іспит за загальною спеціалізацією.

Рішенням ВККС від 12.05.2025 № 105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення:

перший етап - тестування знань з історії української державності;

другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

третій етап - тестування когнітивних здібностей;

четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Визначено, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії.

Визначено прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7 200 кандидатів на посаду судді та суддів.

Визначено прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4 200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду).

Визначено прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимально можливого бала.

Рішенням Комісії від 04.07.2025 № 128/зп-25 призначено тестування знань з історії української державності у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено графік його складання.

Рішенням ВККС від 25.07.2025 № 142/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності, складеного 15, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23 та 24.07.2025 у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Призначено тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, визначено графік його складання.

Рішенням Комісії від 27.08.2025 № 161/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду, складеного 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 25 та 26.08.2025 у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей 4 489 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, що успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду і набрали прохідний бал.

ОСОБА_1 успішно склав тестування знань з історії української державності та загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду, та був допущений до третього етапу - тестування когнітивних здібностей.

Рішенням ВККС від 27.08.2025 № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Встановлено, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки.

Визначено, що максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.

Встановелно середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

Відповідно до графіку складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, ОСОБА_1 складав зазначений іспит 11.09.2025.

Рішенням ВККС від 19.09.2025 № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17.09.2025 у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1 до рішення).

Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 4 до рішення).

В додатку 1 до рішення Комісії від 19.09.2025 № 173/зп-25, зазначено інформацію, зокрема: під порядковим номером 1314 учасник - ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - загальна, дата складання тестування - 11.09.2025, код учасника - K11990F0B32BC61D, бал учасника - 31,31, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено.

Не погодившись з Рішенням ВККС від 19.09.2025 № 173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей, складеного ОСОБА_1 , останній звернувся до Верховного Суду з цим позовом.

Правове регулювання спірних правовідносин та оцінка Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

Частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

За правилами частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, окрім іншого, включає такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.

Частиною першою та другою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті (частина четверта статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з частиною шостою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

Як установлено судом, тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, призначено рішенням ВККС від 27.08.2025 № 162/зп-25.

Цим же рішенням Комісія встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей), який становить 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

ОСОБА_1 набрав 31,31 бала, що менше за середній допустимий бал та, відповідно, не є прохідним балом.

Рішення Комісії, яким затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , позивач оскаржує з підстав порушення відповідачем вимог статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині обов`язку ВККС затвердити вичерпну програму тестування когнітивних здібностей з визначенням конкретного переліку питань.

Надаючи оцінку доводам позовної заяви ОСОБА_1 , Верховний Суд зазначає таке.

Частиною другою статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.

Одним із засобів реалізації принципів прозорості та відкритості добору є затвердження форми та змісту тестувань, порядку їх проведення, а також завчасне, офіційне та загальнодоступне оприлюднення програми кваліфікаційного іспиту та переліку питань тестування.

Організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду визначає Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.06.2024 № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Положення № 185/зп-24 кваліфікаційний іспит є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді критерію професійної компетентності. Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Згідно з пунктом 1.3. Положення № 185/зп-24 завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та такими показниками: (І) когнітивні здібності, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації); (ІІ) знання історії української державності; (ІІІ) загальні знання у сфері права; (IV) знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; (V) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації, що встановлюється за сукупністю таких складових: вміння застосовувати знання у сфері права, навички юридичного письма., навички правничої аргументації.

За правилами пункту 1.8. Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є: складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей, знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та зі спеціалізації суду відповідного рівня; виконання практичного завдання, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації.

Черговість етапів складання іспиту визначається рішенням Комісії (пункт 1.9. Положення № 185/зп-24).

Відповідно до пункту 2.1. Положення № 185/зп-24 організаційна підготовка до проведення іспиту включає такі заходи: розроблення проєкту програми іспиту (програм етапів іспиту) і таксономічних характеристик тестувань; затвердження програми іспиту (програм етапів іспиту) і таксономічних характеристик тестувань; розроблення завдань іспиту; формування баз завдань іспиту; 2.1.5. обрання завдань для складання етапів іспиту.

За правилами пункту 2.2. Положення № 185/зп-24 зміст тестувань і практичних завдань визначається програмою іспиту.

Проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців (пункт 2.4. Положення № 185/зп-24).

Пунктом 2.5. Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та тип практичного завдання для відповідного етапу іспиту затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

Форма тестового завдання - це закрите завдання, що складається з основи (текст запитання) та чотирьох варіантів відповідей, серед яких лише один є правильним (ключ), а три є неправильними (дистрактори) (пункт 2.6. Положення № 185/зп-24).

Форма практичного завдання - це відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов (пункт 2.7. Положення № 185/зп-24).

Аналіз частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дозволяє дійти висновку, що вказана норма не вимагає затвердження конкретного переліку питань, які стосуються тестування когнітивних здібностей.

Тестові завдання з когнітивних здібностей заздалегідь не оприлюднювалися, що не суперечить вимогам частини четвертої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Втім, Комісія перед оголошенням добору кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (згідно з рішенням ВККС України від 11.12.2024 № 366/зп-24) ухвалила рішення від 12.06.2024 № 170/зп-24, яким затвердила Базові вимоги щодо надання послуг із впровадження програмного забезпечення для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів (додаток 1) та Базові вимоги до надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів (додаток 2), а також про здійснення відповідних закупівель (зі змінами згідно з рішеннями Комісії від 21.08.2024 № 259/зп-24 та від 24.03.2025 № 58/3п-25).

У Базових вимогах до надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів (додаток 2) Комісія описала зміст цього етапу, зокрема структуру завдань, їх суть і призначення.

На офіційному вебсайті Комісії оприлюднено довідкову інформацію про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 3 до рішення ВККС України від 29.01.2025 № 29/зп-25).

13.02.2025 на офіційному вебсайті Комісії останньою завчасно (до призначення кваліфікаційного іспиту) оприлюднено типові запитання тестування когнітивних здібностей.

Відповідно до пункту 5.4. Положення методика оцінювання результатів тестування когнітивних здібностей визначається окремим рішенням Комісії.

Судом установлено, що на виконання пункту 5.4. Положення Комісія рішенням від 27.08.2025 №162/зп-25 визначила особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 2 до рішення Комісії від 27.08.2025 № 162/зп-25), які оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії.

Указане дає підстави вважати, що Комісія належним чином виконала обов`язок щодо затвердження форми та змісту тестувань когнітивних здібностей, а також методики оцінювання цього тестування. Усі прийняті рішення з означеного питання завчасно були оприлюднені на офіційному вебсайті ВККС.

Очевидно, що позивач, був ознайомлений із оприлюдненими рішеннями Комісії. У разі незгоди з такими позивач не був позбавлений права оскаржити їх до суду. Доказів оскарження рішення в судовому порядку позивач не надав, а виявив бажання брати участь у доборі та прибув для складання відповідних етапів іспиту, чим фактично погодився з порядком та умовами проведення відповідного етапу тестування.

Враховуючи викладене, доводи ОСОБА_1 про порушення відповідачем вимог частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є безпідставними.

Посилання позивача у позові на правові висновки, викладені у рішеннях Верховного Суду від 17.062025 у справі № 990/143/25 та від 16.09.2025 у справі № 990/59/25, та застосовність таких до цієї справи, Верховним Судом відхиляються, оскільки висновки, викладені у наведених позивачем рішеннях не є правовими висновками Верховного Суду у розумінні статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, рішення у наведених позивачем справах, ухвалені у правовідносинах, що виникли у зв`язку з участю в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Посилання позивача на некоректну роботу інструмента тестування не підтверджуються жодними доказами, а таке позивач пов`язує лише з тим, що отриманий ним результат не відображає його фактичного інтелектуального та професійного рівня. Проте сама лише незгода позивача з отриманим результатом третього етапу кваліфікаційного іспиту не може свідчити про некоректну роботу інструмента тестування.

Також, зі змісту позовної заяви слідує, що протиправність спірного рішення позивач обґрунтовує і тим, що Комісія не надала позивачу відомості щодо конкретних питань, поставлених під час тестування, та відповідей, наданих позивачем під час його проходження.

З матеріалів справи установлено, що 18.09.2025 позивач звернувся до ВККС зі зверненням, у якому просив надати розгорнутий результат його тестування із зазначенням: 1) текстів (зображень), які доводилось опрацьовувати; 2) поставлених запитань (завдань); 3) варіантів відповідей до кожного питання; 4) обраних мною варіантів відповідей (ключів). У випадку, якщо у процесі підготовки даних матеріалів Комісія самостійно виявить помилки, допущені в процесі тестування, ОСОБА_1 просив призначити для нього повторне тестування у найкоротші строки.

На вказане звернення позивач відповіді не отримав.

01.10.2025 позивач повторно звернувся з запитом до відповідача, у якому просив у найкоротший строк надати розгорнутий результат його тестування.

На момент подання позову у цій справі відповіді від відповідача позивач не отримав.

Указане не є спірним в межах розгляду цієї справи.

Разом з тим, до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено копію листа ВККС від 14.10.2025 № 21-8810/25 на звернення від 18.10.2025 та від 01.10.2025, яким ОСОБА_1 проінформовано про те, що звіт про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , складеного під час кваліфікаційного іспиту, з відомостями про блок запитання, унікальний номер запитання та даних про правильність або неправильність відповіді учасника на запитання (без основ, дистракторів та ключів), розміщено в кабінеті суддівської кар`єри.

Позивачу роз`яснено, що пунктом 2.19. Положення встановлено, що сформовані завдання для складання кваліфікаційного іспиту є інформацією з обмеженим доступом. Зміст тестових баз, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді, інформацію, що міститься в матеріалах проведення іспиту, включено до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Комісії, затвердженого наказом Голови Комісії від 05.04.2017 № 24 (зі змінами, пункти 12,14).

Також у листі зазначено, що визначені Законом повноваження Комісії реалізуються, зокрема шляхом використання баз тестових завдань для проведення кваліфікаційного іспиту. З огляду на те, що сформовані (згенеровані) у межах добору, тестові завдання з когнітивних здібностей Комісією не оприлюднювалися, можуть використовуватися в інших процедурах та не є відкритими для загального доступу, доступ до запитуваної ОСОБА_1 інформації обмежується на підставі частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, оскільки розголошення таких відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам. Негативні наслідки від оприлюднення вказаних відомостей значно перевищують суспільний інтерес в їх отриманні.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачу не було відмовлено у наданні відомостей про результати тестування когнітивних здібностей, складеного ОСОБА_1 . Проте такі надані з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Ненадання відповідачем розгорнутого результату тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , за позицією позивача, ставить під сумнів об`єктивність результатів такого тестування.

У цьому аспекті суд зазначає, що позивач, спираючись на факт відмови ВККС у наданні розгорнутого результату тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , як способу пересвідчитися у достовірності отриманого щодо себе результату, просить суд зобов`язати відповідача поновити участь позивача у доборі на посаду судді місцевого суду з етапу тестування когнітивних здібностей в межах зазначеного добору.

Суд зауважує, що на виконання приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у рішенні від 27.08.2025 № 162/зп-25 встановила, що середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду буде 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали. Тим самим рішенням Комісія затвердила (визначила) особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 2 до рішення від 27.08.2025 № 162/зп-25).

Позивач як кандидат на посаду судді, який успішно пройшов попередні два етапи кваліфікаційного іспиту, був допущений і взяв участь у тестуванні когнітивних здібностей; для цього позивач з`явився у визначені ВККС місце, дату і час, відтак пройшов тестування когнітивних здібностей відповідно до встановлених і завчасно оприлюднених Комісією умов/правил.

За результатами тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрав 31,31 бала.

Зважаючи на те, що кількість балів, які позивач набрав на цьому етапі кваліфікаційного іспиту, менша, ніж 33 бали, тобто менше 55 відсотків максимально можливого бала, ВККС не мала підстав допустити позивача до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду).

Суд зауважує, що за встановлених обставин справи підхід Комісії щодо ухвалення оскаржуваного рішення був передбачуваний (прогнозований) і мав відповідні підстави, адже набрання учасником добору менше середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, які встановила ВККС, означає, що кандидат на посаду судді не склав кваліфікаційного іспиту з вибраної спеціалізації суду.

Суд погоджується з тим, що позивач має обґрунтовані мотиви вимагати додаткову інформацію про результати тестування когнітивних здібностей, як і оспорювати відмову у наданні запитуваної інформації, якщо виникнуть підстави.

Втім, потреба у з`ясуванні додаткової інформації чи незгода з отриманою відповіддю не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення як передумови для повторного проходження тестування когнітивних здібностей, тим більше після того, як завдання, які пропонуються для цього тестування, уже частково стали відомі.

Не є слушними посилання позивача на те, що оскаржуване рішення Комісії про відмову у допуску позивача до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання, яке призвело до припинення участі позивача у доборі, що в широкому розумінні повинно трактуватися як рішення про відмову у допуску до професії судді, яке обмежує можливості щодо кар`єрного просування, безпосередньо зачіпає репутацію позивача як правника та є втручанням в право на повагу до приватного життя, оскільки кваліфікаційний іспит, як складова процедури добору на посаду судді, за своєю правовою природою є конкурентною процедурою, яка передбачає установлення чітких, наперед визначених та однакових для всіх учасників критеріїв оцінювання. Одним із таких критеріїв є прохідний бал, що виконує функцію об`єктивного порогового показника, недосягнення якого унеможливлює подальшу участь кандидата у відповідному етапі добору.

Суд зауважує, що встановлення чіткої межі між кандидатами, які подолали прохідний бал, і тими, які його не досягли, є неминучим елементом будь-якої конкурсної процедури. За таких умов сам по собі факт того, що окремі кандидати не долають прохідного балу, не може розцінюватися як порушення їхніх прав.

Отже, такий результат не є проявом дискримінації чи обмеженням доступу до посади судді, а є наслідком об`єктивного застосування законодавчо встановленої процедури оцінювання.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що рішення ВККС 19.09.2025 № 173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для визнання протиправним і скасування вказаного рішення відсутні.

Враховуючи те, що позовна вимога щодо зобов`язання ВККС поновити участь ОСОБА_1 в доборі на посаду судді місцевого суду з етапу кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного добору є похідною від вимоги щодо скасування рішення ВККС 19.09.2025 № 173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , яка не підлягає задоволенню, відповідно така вимога також не може бути задоволена.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову у цій справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 266, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне судове рішення складено 07.04.2026.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Л.О. Єресько

І.В. Желєзний

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк