Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №520/25881/25
Суддя: Смокович М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 520/25881/25
провадження № К/990/49880/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Подобайло З. Г., суддів: Ральченка І. М., Чалого І. С.
І. Обставини справи
1. У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області), Національної поліції України, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому невиконанні ухвали суду від 09 січня 2023 року по справі № 953/7655/22;
1.2. визнати протиправними дії інспектора 1-го відділу УПК Харківській області ДКП Національної поліції України лейтенанта поліції Владислава Комиша, які полягають у знятті 10 серпня 2021 року жорстких дисків Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) з системного корпуса персонального комп`ютера "Chieftec" та неповернення цих дисків до цього корпуса персонального комп`ютера "Chieftec";
1.3. визнати протиправними бездіяльність посадових осіб УПК Харківській області ДКП Національної поліції України щодо неповернення криптогаманця з балансом 1000 ETH, який знаходився на жорстких дисках Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) які не були повернуті позивачу;
1.4. зобов`язати уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті ущемлення його прав власності на жорсткі диски Toshiba (X7FTBX2NS); Hitachi (RJ14DDGA); Samsung (S25GJ9BZ600768); Seagate (5VPCS79K); WD (WCASY3863460) та втрату інформації (крипто гаманця з балансом 1000 ETH), що на них знаходилась, кріплення на яких були встановлені ці диски у корпусі та інтерфейсні SATA кабелі, якими ці диски були підключені в системному корпусі персонального комп`ютера "Chieftec", які були зняті 10 серпня 2021 року інспектором 1-го відділу УПК Харківській області ДКП ПН України лейтенантом поліції Владиславом Комишем та неповернуті.
2. Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 жовтня 2025 року відмовив у відкритті провадження з підстав пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшовши висновку, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
3. Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 жовтня 2025 року залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору та надав строк для усунення цих недоліків у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
5. На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію від 14 жовтня 2025 року № 33 "Клієнт банк" про сплату коштів у сумі 2422,40 грн.
Водночас здійснивши перевірку зарахування сплати судового збору до Державного бюджету України на підставі поданого позивачем платіжного документа, суд апеляційної інстанції встановив відсутність інформації щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією від 14 жовтня 2025 року № 33 "Клієнт банк". При цьому згідно з випискою по рахунку Другого апеляційного адміністративного суду (UA408999980313131206081020661) за період з 13 жовтня 2025 року по 15 жовтня 2025 року відсутні надходження грошових коштів як сплата судового збору від ОСОБА_1 по справі № 520/25881/25.
6. Таким чином, апеляційний суд постановив ухвалу від 24 жовтня 2025 року, якою продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали суду, надавши позивачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання безпосередньо до суду доказів зарахування сплаченого судового збору до Державного бюджету України на підставі поданої платіжної інструкції від 14 жовтня 2025 року № 33 "Клієнт банк" на суму 2422,40 грн протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.
7. 05 листопада 2025 року Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 зазначену скаргу з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Позивач, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.
9. На обґрунтування касаційної скарги автор зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги з підстав пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що за обставинами цієї справи слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за скаргами позивача на дії співробітників ГУНП в Харківський області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 382 (невиконання рішення суду) Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме: кримінальні провадження - 62024170020001280 та 62024170020001281, в яких позивач є потерпілим. У позові заявлені вимоги про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 382 КК України, а також зобов`язати уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті порушення його прав власності.
Автор скарги стверджує, що він згідно з пунктом 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, адже ця справа стосується відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
10. Верховний Суд ухвалою від 05 січня 2026 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
11. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
13. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із такого.
14. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
15. У цій справі підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що відповідачем не виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про усунення недоліків апеляційної скарги. Ці недоліки полягали в тому, що відповідач не надав доказів сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 жовтня 2025 року залишив без руху.
Вказаною ухвалою апеляційний суд надав відповідачу строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для сплати судового збору.
16. Так, вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
17. За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
18. Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію №33 від 14 жовтня 2025 р. "Клієнт банк" про сплату коштів у сумі 2422,40 грн, в якій вказано наступні платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101; код отримувача: 37874947; рахунок отримувача UA408999980313131206081020661; надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України; призначення платежу: Код виду сплати: 101 Інфо запису: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), "81" Апеляційна скарга ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції здійснив перевірку зарахування сплати судового збору до Державного бюджету України на підставі поданого позивачем платіжного документа та встановив, що КП "Діловодство спеціалізованого суду" Другого апеляційного адміністративного суду не містить інформації щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією № 33 від 14 жовтня 2025 року "Клієнт банк".
19. Враховуючи вказане, апеляційний суд постановив ухвалу від 24 жовтня 2025 року, якою продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали суду, надавши позивачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання безпосередньо до суду доказів зарахування сплаченого судового збору до Державного бюджету України на підставі поданої платіжної інструкції від 14 жовтня 2025 року № 33 "Клієнт банк" на суму 2422,40 грн протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.
20. В подальшому, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при подачі апеляційної скарги, відповідачем не було сплачено судовий збір, і не усунуто вказаний недолік при виконанні ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
21. При цьому варто зауважити, що ненадання документу про сплату судового збору слугувало єдиною підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
22. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
23. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
24. Наведене свідчить, що ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі неусунення такого недоліку, така скарга повертається особі, яка її подала.
25. При цьому повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали суду про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
26. Водночас за приписами статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
27. У цій справі предмет позову та підстави його пред`явлення позивач пов`язував з відшкодуванням матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
28. Оскільки в силу приписів пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у таких справах звільнені від сплати судового збору, а тому для забезпечення апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції та перевірки законності рішення про відмову у відкритті провадження у справі позивач підлягав звільненню від сплати судового збору.
29. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 361/6656/17.
30. За таких обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
31. Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
32. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі № 520/25881/25 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua