Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №560/11774/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11774/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

07 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2025/000002/2 від 06.01.2025 р. та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2025/000007 від 06.01.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно умов Контракту № VIT-LIMIN-2024.1 від 16.08.2024 року та Додатку № 1 від 16.08.2024 р. поставка товару – Флутріафол 96% ТС у кількості 5 500 л, здійснюється на умовах FOB Shanghai (China).

Додатком № 1 в редакції від 16.08.2024 року було визначено наступні умови оплати: - 30% попередньої оплати, що становить 50 697,90 USD, Покупець сплачує повністю або частинами на підставі рахунку-фактури; - 70% оплати товару, що становить 118 295,10 USD, Покупець оплачує повністю або частинами, протягом 180 днів з дати оформлення Морською лінією телекс релізу.

Додатковою угодою № 1 від 18.09.2024 р. до Контракту № VIT-LIMIN-2024.1 від 16.08.2024 року, Сторонами було погоджено зміну умов договору поставки з FOB Shanghai (China) на CIF Constanta (Romania) та здійснено перегляд вартості Товару, зокрема, передбачено наступний порядок розрахунків: - 68 530,86 USD попередньої оплати, Покупець сплачує повністю або частинами на підставі рахунку; - 165 249,54 USD попередньої оплати, Покупець оплачує повністю або частинами Покупець оплачує повністю або частинами, протягом 180 днів з дати оформлення Морською лінією телекс релізу.

Для підтвердження здійснення Позивачем першого платежу, як це передбачено, зокрема, Додатком № 1 від 16.08.2024 (до внесення змін відповідно до Додаткової угоди № 1 від 18.09.2024 р., Позивачем надавався банківський платіжний документ №240828/001395903 на суму 50 697,90 USD. Залишок вартості Товару має бути оплачено протягом 180 днів з дати видачі Морською лінією телекс релізу.

Терміни поставки згідно Інкотермс-2020 визначаються сторонами в специфікації (специфікаціях). Точний пункт та дату поставки товару в порт покупець повідомляє продавцю після отримання від продавця письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження. Продавець зобов`язується повідомити покупця про готовність товару до відвантаження не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати поставки товару в Порт. Сторони за спільною домовленістю до дати відправки товару в порт, можуть змінити умови поставки з FOB на CIF, або навпаки, та збільшити або зменшити вартість товару з урахуванням зміни умов поставки (п.4.1 контракту).

06.01.2025 року на митний пост “Хмельницький” Хмельницької митниці було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA400040000134U9 на товар Позивача: “Органічні хімічні сполуки. Сполуки гетероциклічні з гетероатомом (атомами) азоту та призначені для виробництва засобів захисту рослин: - Flutriafol, 96% TC, (флутріафол 96% технічний). Являє собою порошок від світло-жовтого до білого кольору. Всього: 5500 кг. (розфасований в 220 мішків по 25 кг. в кожному). Являється окремою сполукою визначеного хімічного складу. Згідно сертифікату аналізу вміст діючої речовини - 96,38 %. Дата виготовлення: 15.08.2024 Термін придатності: 2 роки. Виробник: Yokar Chemical Limited, China. Торгова марка: Yokar Chemical - Cyproconazole 97%,technical (Ципроконазол 97%, технічний) Являє собою порошок білого кольору. Всього: 3200 кг. (розфасований в 128 мішків по 25 кг. в кожному). Являється окремою сполукою визначеного хімічного складу. Згідно сертифікату аналізу вміст діючої речовини - 97,24 %. Дата виготовлення: 05.09.2024Термін придатності: 2 роки. Клас небезпеки: 9.Не є озоноруйнівним товаром та не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Не є товаром військового та подвійного використання. Не є наркотичним засобом та не містить наркотичних речовин. Виробник: Red Sun Group Corporation, Ltd, China. Торгова марка: Red Sun Group”.

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в даному випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 233 780,40 дол. США з додаванням витрат на транспортування у розмірі 99 292,4800 грн.

До вищевказаної МД №25UA400040000134U9 декларантом було надано товаросупровідні документи, вказані у графі 44 МД у вигляді коду документа, номеру та дати документу: Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 15.08.2024, Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 05.09.2024, Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 20.09.2024, Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 25.09.2024, Пакувальний лист (Packing list) б/н 23.09.2024, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) YCLM20240824 23.09.2024, Коносамент (Bill of lading) MAEU278926637 14.10.2024, Автотранспортна накладна (Road consignment note) 6072 03.01.2025, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 24C3209A0113/50004 17.10.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару 240828/001395903 28.08.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару 240903/001400828 03.09.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару240920/001416896 20.09.2024, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н 03.01.2025, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі_продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів VIT-LIMIN-2024.1 16.08.2024, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 18.09.2024, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 18.09.2024, Договір про надання послуг митного брокера 04/12 04.12.2024 , Договір (контракт) про перевезення 11/04/24 11.04.2024, Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) 13649 серія А 08530 25.01.2021, Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) 15419 серія B 00224 26.12.2022, Інші некласифіковані документи 224N22000100359001 10.10.2024, Інші некласифіковані документи MSDS 16.08.2024, Інші некласифіковані документи MSDS Cyproconazole 97% 16.08.2024, Інші некласифіковані документи MSDS Flutriafol, 96% TC 15.08.2013, Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA400040000134U9 06.01.2025.

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2025/000002/2 від 06.01.2025 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2025/000007 від 03.01.2025.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст.53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема: 1) заявлений рівень митної вартості окремих товарів не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалося митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби; 2) банківські платіжні документи, виписані раніше, як рахунок-фактура; 3) загальна сума банківських платіжних документів не відповідає фактурній вартості товару; 4) не надано, передбачену контрактом, інформацію щодо вартості фрахту; 5) наявні розбіжності в частині включення складових митної вартості, які зазначені в п.4.2 зовнішньоекономічного контракту; 6) не надано копію декларації країни відправлення, передбаченому контрактом; 7) не подано до митного оформлення заявка на перевезення, передбачена договором перевезення; 8) подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначених частиною 10 ст. 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме належним чином підтвердженої вартості транспортування, комісійної та брокерської винагороди, страхування.

Також, подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме належним чином підтвердженої вартості транспортування, комісійної та брокерської винагороди, страхування.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно зі ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1 – 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч.6 та 7 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями ч.2 та 3 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

За приписами ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст.53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч.2 ст.53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень, колегія суддів зважає на наступне.

Позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК України, які містили числові показники ціни товару. Так, позивачем до митного оформлення надавалися документи, які повністю підтверджують числові показники витрат, які були включені ним до митної вартості товару, правильність та обґрунтованість якої є предметом спору в даній справі.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості Товару, посилався на недоліки митної декларації країни відправлення, яка не є обов`язковим документом, що має надаватися до митного оформлення Товару. В той же час не зазначив жодних недоліків в основних документах, які дійсно підтверджують митну вартість товару та її складові, що вказує на фіскальний підхід митного органу до визначення обґрунтованості заявленої Позивачем митної вартості.

Відповідно до умов поставки CIF Константа (Румунія) до вартості товару включено витрати Продавця на експортне оформлення товару, страхування, а також всі витрати на поставку Товару в порт призначення.

Позивачем до митного оформлення було надано документи, що підтверджують здійснення ним витрат на придбання та доставку товару, оформлення якого було предметом декларування. Експортна декларація країни відправника товару не може підтвердити складові митної вартості товару, оскільки такі витрати були включені до договірної ціни товару, яка відповідачем не ставиться під сумнів.

Згідно умов Контракту № VIT-LIMIN-2024.1 від 16.08.2024 року та Додатку № 1 від 16.08.2024 р. поставка товару – Флутріафол 96% ТС у кількості 5 500 л, здійснюється на умовах FOB Shanghai (China).

Додатком № 1 в редакції від 16.08.2024 року було визначено наступні умови оплати: - 30% попередньої оплати, що становить 50 697,90 USD, Покупець сплачує повністю або частинами на підставі рахунку-фактури; - 70% оплати товару, що становить 118 295,10 USD, Покупець оплачує повністю або частинами, протягом 180 днів з дати оформлення Морською лінією телекс релізу.

Додатковою угодою № 1 від 18.09.2024 р. до Контракту № VIT-LIMIN-2024.1 від 16.08.2024 року, Сторонами було погоджено зміну умов договору поставки з FOB Shanghai (China) на CIF Constanta (Romania) та здійснено перегляд вартості Товару, зокрема, передбачено наступний порядок розрахунків: - 68 530,86 USD попередньої оплати, Покупець сплачує повністю або частинами на підставі рахунку; - 165 249,54 USD попередньої оплати, Покупець оплачує повністю або частинами Покупець оплачує повністю або частинами, протягом 180 днів з дати оформлення Морською лінією телекс релізу.

Для підтвердження здійснення Позивачем першого платежу, як це передбачено, зокрема, Додатком № 1 від 16.08.2024 (до внесення змін відповідно до Додаткової угоди № 1 від 18.09.2024 р., Позивачем надавався банківський платіжний документ №240828/001395903 на суму 50 697,90 USD. Залишок вартості Товару має бути оплачено протягом 180 днів з дати видачі Морською лінією телекс релізу.

Суд встановив, що Позивач здійснював першу оплату до дати відвантаження на підставі оплату на підставі Проформи Інвойсу № YCL20240820 від 20.08.2024 р., а не на підставі комерційного інвойсу, який надавався Продавцем товару на кожну партію (контейнер) товару, що не заборонено законом. У зв`язку з цим дати платіжних документів, які є більш ранніми ніж дата комерційного інвойсу 23.09.2024 р., не може свідчити про наявність розбіжностей між числовими показниками митної вартості товару, оскільки платіжний документ підтверджує сплату Позивачем вартості Товару згідно погодженого додатку до договору.

Щодо страхування Товару, який був предметом митного оформлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов поставки СIF (Правила Інкотермс 2020), пункту А5 Продавець зобов`язаний застрахувати Товар як мінімум на передбачену договором (контрактом) ціну плюс 10% (тобто 110 %), яке повинне бути здійснено у валюті договору (контракту).

Поставка товару на умовах СIF (Інкотермс 2020) передбачає, що у вартість товару включено страхування Товару, фрахт морської лінії, пакування, маркування, завантажувально-розвантажувальні роботи в порту країни відправника, вартість послуг агента та митного оформлення товару відправником (продавцем) товару в країні відправлення, доставка товару до порту відправки, тобто всі витрати на доставку товару в порт призначення Константа (Румунія), включаються до вартості товару та сплачуються Продавцем. Тому Позивач не зобов`язаний надавати документи на підтвердження витрат, які були включенні Продавцем до вартості Товару.

Таким чином, у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані пакуванням, доставкою товару в порту, всі портові збори, експорті збори, страхування та ніші витрати, які мають бути здійснення до моменту поставки Товару в порт призначення, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну (фактурну) ціну товару. Відповідно, фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з тією, яка була врахована Позивачем при митному оформленні Товару.

Крім того, неподання Позивачем заявки на перевезення до митного оформлення не є достатньою та обґрунтованою підставою вважати, що вартість послуг перевезення товару, яка була додана до митної вартості, є непідтвердженою та сумнівною. Такий документ як “заявка на перевезення” відсутній в переліку документів, передбачених в ст.53 Митного кодексу України, а тому відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України Позивач не зобов`язаний був надавати “заявку на перевезення” до митного оформлення.

Для підтвердження вартості послуг перевезення Товару, які були включенні Позивачем до митної вартості, до митного оформлення було надано: - Договір “транспортного експедирування” № 11/04/24 від 11.04.2025 року, укладений між ТОВ “Вітагро Партнер” та ТОВ “Азимут Лайн”; - Довідку № б/н від 03.01.2025 р.

Суд звертає увагу, що відповідач в рішенні про коригування митної вартості Товару, не вказує на те, що в наданих до митного оформлення Декларантом документах на підтвердження витрат на перевезення містяться розбіжності чи невідповідності. Таким чином, ненадання Заявки на перевезення Товару, не може свідчити про непідтвердження Позивачем числових показників витрат на перевезення Товару, які були включенні ним до митної вартості.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано Відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мають розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Натомість, оскаржувані рішення Відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Таким чином, виявлені Відповідачем у поданих Позивачем до митного оформлення документах розбіжності є такими, що не підтвердженні фактичними матеріалами справи та формальними, які жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2025/000002/2 від 06.01.2025 р. та Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2025/000007 від 06.01.2025 р., є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.