Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №522/3347/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3347/26

Провадження № 3/522/1931/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Так, громадянка ОСОБА_1 не належно виконувала зобов`язання, передбачені ст. 150 СК України, щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 . В результаті неналежного виховання дитина 18.02.2026 року близько 19:00 годин, перебуваючи за місцем проживання за допомогою ШІ, змонтувала відеоролик, у якому використала фото вчителя ОСОБА_3 , створивши образливий контент з накладенням аудіодоріжки та опублікувала через мережу ТІК ТОК. Вказані дії дитини принизили честь та гідність та мали публічний характер.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Швець К.О., до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі відносно його підзахисної на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання захисник зазначила таке:

- ОСОБА_1 не заперечує вчинення її дитиною монтування відеоролику, однак заперечує проти складання відносно неї протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов`язки;

- ОСОБА_1 трьох дітей утримує та виховує самостійно, в дусі поваги до оточуючих її людей, розуміє свою відповідальність перед дітьми за вкладення в їх свідомість базового розуміння: поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в духі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами та відповідальності за свої погані вчинки, завжди спілкується з дітьми на ці теми, діти завжди привітні, вихованні та з повагою ставляться до своїх однолітків та старших за неї людей;

- ОСОБА_1 робить все залежне, піклується про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, в домі панує приємна атмосфера та створені всі умови у квартирі аби діти почували себе комфортно, на підтвердження чого просила долучити фотознімки;

- про обставини, що склались з вчителем їй донька не повідомила. 19.02.2026 року ОСОБА_1 отримала дзвінок зі школи, де навчається її донька, після чого вона відвідала школу, де їй повідомили про вчиненні її дитиною дії відносно вчителя. ОСОБА_1 відразу провела бесіду з донькою, з`ясувала, що вказані дії доньки спричинені через особисті непорозуміння з вчителем, що призвело до невдалого жарту, через що остання шкодує. В подальшому ОСОБА_1 посилила контроль щодо використання гаджетів дітьми. Таким чином захисник, зазначила, що усі вищевикладені обставини у сукупності підтверджують відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала клопотання захисника, та пояснила суду, що вона підтверджує обставини викладенні в протоколі в частині монтування її донькою 19.02.2026 року образливого відеоролику щодо вчителя, однак заперечує факт того, що вона не належно виконує свої батьківські обов`язки. За вчинене донькою вони вибачились, вона має на утриманні трьох дітей, яких виховує самостійно, та в повній мірі займається їх вихованням. Відеоролик розміщений її донькою в закритому відеочаті ТІК ТОК був видалений, наслідки такої поведінки доньці були роз`ясненні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 220633 від 26.02.2026 року; заявою про випадок булінгу №01-22/03 від 23.02.2026 року; поясненнями ОСОБА_3 від 25.02.2026 року; поясненнями ОСОБА_1 від 26.02.2026 року; скріншотами; копією паспорту ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.2013 року виданого ОСОБА_2 .

Також судом досліджено надані стороною захисту характеризуючі особу ОСОБА_1 матеріали: копії свідоцтва про народження дітей ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ), протоколи опитування адвокатом осіб за їх згодою від 02.04.2026 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з копіями їх паспортів та характеристику на ОСОБА_1 за місцем проживання від КП «ЖКС «Порто-Франківський», а також фотознімок дитячої кімнати ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 150 СКУ, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Невиконання цих обов`язків є підставою для відповідальності, передбаченої законом.

У судовому засіданні встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 розмістила в мережі Інтернет відеоролик, який містить образи на адресу вчителя ОСОБА_3 , чим порушила загальноприйняті норми моралі та етики, а також право педагога на повагу до честі та гідності.

Аргументи сторони захисту, щодо того, що ОСОБА_1 приділяє достатньо уваги вихованню дитини, суд оцінює критично. Сама по собі наявність факту публічної образи вчителя дитиною свідчить про прогалини у виховному процесі, відсутність у дитини сформованих навичок безпечної та етичної поведінки в цифровому просторі, а також про брак контролю з боку батьків за дозвіллям та контентом, який дитина створює та розповсюджує.

Таким чином, доводи сторони захисту спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, тому підстав для закриття провадження по справі згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП судом не встановлено.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, є щире каяття.

Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи характер правопорушення, особу порушниці та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. 23, 184, 251, 255, 268, 280, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, тимчасово не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, тимчасово не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ