Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №521/3537/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/3537/26

Номер провадження № 2/521/4104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 – не з`явився;

від ОСОБА_2 – не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У березні 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Клещова Лілія Іванівна звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований 15.08.2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №968.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 15.08.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №968.

Від шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За доводами представника позивача, підставою для розірвання шлюбу є те, що у позивача з відповідачем спільне життя не склалось, оскільки з часом виявилось, що у останніх різні погляди на сімейне життя та подружні обов`язки.

Окрім того, як зазначено позивачем, станом на сьогоднішній день позивач та відповідач проживають окремо та будують своє життя самостійно, відповідно, позивач вважає, що подальше збереження шлюбу та налагодження стосунків - неможливе. Вказані обставини, на переконання позивача є підставами для розірвання шлюбу.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 11.03.2026 року у справі №521/3537/26 було відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

30.03.2026 року (вх.№21255) через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Клещової Лілії Іванівни до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог. В обґрунтування поданої заяви, представник позивача – адвокат Клещова Лілія Іванівна зауважила, що враховуючи положення ст. 49 ЦПК України, позивач вважає за доцільне уточнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з судового збору у загальному розмірі 1064 грн. 96 коп. та витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 8600 грн. Вказану заяву судом долучено до матеріалів цивільної справи.

30.03.2026 року (вх.№21493) через підсистему «Електронний суд» до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника відповідача – адвоката Кудрінської Юлії Євгенівни надійшов відзив на позовну заяву та на заяву зменшення/збільшення розміру позовних вимог, у якому відповідач просить суд: розірвати шлюб, укладений 15.08.2012 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції (актовий запис №968); відмовити повністю у задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8600 грн., як таких, що не підтверджені належними та допустимими доказами та є неспівмірними із складністю справи; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., понесені відповідачем та підтверджені договором № 17/03-04 від 17.03.2026 року та квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 1.588197447.1 від 24.03.2026 року; судовий збір розподілити між сторонами порівну відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

В обґрунтування відзиву, представник відповідача – адвокат Кудрінська Юлія Євгенівна посилалася на те що, позивач не заперечує щодо доводів позивача про розірвання шлюбу, водночас заперечує щодо доводів представника позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8600 грн.

Так, на переконання відповідачки, позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на правничу допомогу у даному разі, з огляду на що, заявлені вимоги щодо витрат на адвоката є безпідставними.

03.04.2026 року (вх.№23205) через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Клещової Лілії Іванівни до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача посилається, на те що позивачем дотримано порядку встановленого законом та на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс в зв`язку з розглядом даної справи, також позивачем не порушено процесуальні строки щодо подання доказів відповідних судових витрат.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідачем у відзиві визнано позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу в повному обсязі та за наявності вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, вказане суперечить положенням ст. 141 та 142 ЦПК України.

Відповідь на відзив судом долучена до матеріалів цивільної справи.

06.04.2026 року (вх.№23371) через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Клещової Лілії Іванівни до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшло клопотання про долучення доказів, а саме представник позивача просить долучити до матеріалів справи Акт№2 від 06.04.2026 року прийняття-передачі до Договору про надання правничої допомоги №03/02 від 16.02.2026 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином. 06.04.2026 року (вх.№23368) через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Клещової Лілії Іванівни до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка та її представник в судове засідання також не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. 06.04.2026 року (вх.№23315) через підсистему «Електронний суд» до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника відповідача – адвоката Кудрінської Юлії Євгенівни надійшла заява, в якій представник відповідача зазначила, що ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання шлюбу та розгляду справи за її відсутності.

Також судом під час розгляду даної справи було ухвалено долучити до матеріалів справи надані представником позивача письмові докази на підтвердження надання правничої допомоги.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті звернулася до суду із заявою, в якій зазначила про визнання позовних вимог про розірвання шлюбу, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення судового рішення по справі.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, за наявних у матеріалах справи письмових доказів суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 15.08.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №968.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.03.2013 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у подружжя народилася ОСОБА_4 , батьками якої є: батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 19.04.2019 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у подружжя народилася ОСОБА_5 , батьками якої є: батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 на підставі Витягу з Договору про надання правничої допомоги №03/02 від 16.02.2026 року здійснювала адвокат Клещова Лілія Іванівна, що підтверджено ордером від 19.02.2026 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, Актом №2 від 06.04.2026 року прийняття – передачі до Договору про надання правничої допомоги №03/02 від 16.02.2026 року, де сума наданих послуг склала загалом 8600 грн.

Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правничої допомоги №17/03-04 від 17.03.2026 року здійснювала адвокат Кудрінська Юлія Євгенівна, що підтверджено ордером від 17.03.2026 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 1.588197447.1 від 24.03.2026 року, де сума наданих послуг склала 4000 грн.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно наявних між сторонами правовідносин, матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно із якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін у даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 на підставі Витягу з Договору про надання правничої допомоги №03/02 від 16.02.2026 року здійснювала адвокат Клещова Лілія Іванівна, що підтверджено ордером від 19.02.2026 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, Актом №2 від 06.04.2026 року прийняття – передачі до Договору про надання правничої допомоги №03/02 від 16.02.2026 року.

Пунктом 1 договору сторони погодили, що на виконання умов Договору про надання правничої допомоги №03/02 від 16.02.2026 року, загальний розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правничої допомоги в суді першої інстанції у справі щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_2 складає 8600 грн.

Пунктом 2 договору зазначено, що сторонами визначено, що загальний розмір гонорару, який визначено в п. 1 даного акту, сплачується Клієнтом Адвокату за повний супровід судової справи щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_2 (в суді першої інстанції), який включає в себе консультування щодо порядку та строків розірвання шлюбу в суді, підготовка та направлення до суду відповідної позовної заяви, відповіді на відзив, всіх необхідних клопотань/заяв, які будуть подані (у разі необхідності) в процесі розгляду справи про розірвання шлюбу, участь Адвоката в судових засіданнях (у разі проведення та/або необхідності) інформування Клієнта про хід розгляду справи про розірвання шлюбу в суді, отримання копії рішення суду для Клієнта, тощо.

Пунктом 3 договору зазначено, що в період з 09.03.2026 року по 06.04.2026 року Адвокатом були надані Клієнту наступні послуги з правничої допомоги у справі щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , згідно з умовами Договору про надання правничої допомоги №03/02 від 16.02.2026 року, а саме: первинна консультація щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_2 в судовому порядку – 1000 грн.; підготовка та направлення до суду та іншим учасникам справи позовної заяви про розірвання шлюбу – 3000 грн.; підготовка та направлення до суду та іншим учасникам справи заяви про збільшення позовних вимог – 1600 грн.; підготовка та направлення до суду та іншим учасникам справи відповіді на відзив – 2000 грн.; підготовка та направлення клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представника – 1000 грн., що загалом складає 8600 грн.

Вказаний договір підписано його сторонами без застережень та зауважень.

Окрім цього, як встановлено судом у даній справі, представником відповідача заявлено про неспівмірність та необґрунтованість вимог позивача в частині нарахування відповідачу витрат на правничу допомогу адвоката.

Розглянувши вимоги позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає таке.

Як передбачено ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Відтак, враховуючи вищенаведені правові позиції Європейського Суду, оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, приймаючи до уваги те, що представник позивача особистої участі у судовому засіданні не приймав, спір є немайновим, нескладним, беручи до уваги принцип пропорційності та співмірності витрат на правничу допомогу до розміру задоволених позовних вимог, суд виснує, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у даному разі у розмірі 8600 грн. є надмірними, завищеними та непропорційними, з огляду на що, обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу суд вважає 1000 грн., у зв`язку із чим в іншій частині клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу адвоката потребують часткового задоволення, до стягнення з відповідача належить 1000 грн., з відмовою в іншій частині.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, заявлених представником відповідача у розмірі 4000 грн. суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правничої допомоги №17/03-04 від 17.03.2026 року здійснювала адвокат Кудрінська Юлія Євгенівна, що підтверджено ордером від 17.03.2026 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 1.588197447.1 від 24.03.2026 року.

Пунктом 1.1.1. Договору зазначено, що повний супровід справи у Хаджибейському районному суді м. Одеси по справі № 521/3537/26 про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , складає 4 000 грн.

Вказаний договір підписано його сторонами без застережень та зауважень.

З платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» № 1.588197447.1 від 24.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 на підставі Договору №17/03-04 від 17.03.2026 року сплатила адвокату Кудрінській Ю.Є. 4000 грн.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову – на відповідача.

Відтак, враховуючи те, що у даній справі судом вирішено питання про задоволення позовних вимог, судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката, понесені відповідачкою слід віднести на її рахунок, з огляду на що, вимоги заяви відповідача про розподіл судових витрат задоволення не потребують.

Відповідно до п.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, у даному разі з відповідачки на користь позивача, враховуючи факт визнання нею позову до початку розгляду справи по суті позовних вимог, належить стягнути судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп.

Іншу частину судового збору у розмірі 532 грн. 48 коп. позивачу повернути з Державного бюджету в порядку, визначеному чинним законодавством.

Враховуючи наведене, на підставі ч.3 ст. 105, ст. 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. 4, 12, 13, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 15.08.2012 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №968.

Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

В частині вимог клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7600 грн. – відмовити.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 – адвоката Кудрінської Ю.Є., про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 грн., викладеної у відзиві на позовну заяву – відмовити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Державного бюджету сплачений ним судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп. у відповідності до квитанції про сплату від 10.03.2026 року №2231-1202-5547-1765.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 07.04.2026 року.

Суддя Н.О. Шевчук