Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №505/122/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №505/122/26

Суддя: Білоус В. М.

Справа № 505/122/26

Провадження № 2-а/505/84/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Білоуса В.М.

при секретарі Негрескул Д.О.

за участі:

позивача ОСОБА_1

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Подільський міськрайонний суд Одеської області із адміністративною позовною заявою до Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, вказавши в позові, що відповідно до змісту постанови серії ЕНА № 6511028 від 14 січня 2026 року о 15:02 год. водій здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті вулиць Соборна та Сільськогосподарська, чим порушив, чим порушив п.15.9.«ґ» ПДР – порушення заборони зупинки на перехрестях. Вважає, що вищевказана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в спірній постанові обґрунтування його вини сформовано без посилання на докази, які б достовірно підтверджували наявність його вини у вчиненні вищевказаного інкримінованого працівниками поліції йому адміністративного правопорушення, зокрема матеріали справи, не містять доказів того, що саме він керував транспортним засобом та порушив вимоги п.15.9.«ґ» ПДР. Крім цього, вказує, що працівниками полії не був проведений, передбачений законом розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та відповідно не встановлені обставини, які б свідчили про наявність в його складу вищевказаного адміністативного правопорушення, зокрема не досліджено зміст зібраних працівниками поліції доказів, не надано йому можливість надати пояснення з приводу обставин адміністративного правопорушення, а також не роз`яснено йому, передбачені законом, права та обов`язки, в тому числі й право на захист скористатись послугами адвоката. Зазначену постанову вважає протиправною та необґрунтованою, внаслідок чого просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6511028 від 14.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст.122 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути з відповідача на його користь судові витрати .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 6511028 від 14 січня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення ч. 1 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. Крім того, просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Представник відповідача Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області у судове засідання не з`явився, про судове засідання були повідомлені належним чином, відзиву на позов або заяв про розгляд справи за відсутності представника не надавали.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6511028 від 14 січня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., за те, що 14 січня 2026 року о 15:02 год. водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу марки «BMWI3» номерний знак « НОМЕР_1 » на перехресті вулиць Соборна та Сільськогосподарська, чим порушив, чим порушив п.15.9 «ґ» ПДР – порушення заборони зупинки на перехрестях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Справи, які віднесено до компетенції Національної поліції відповідають вимогам ч.4 ст. 258 КУпАП, відповідно до змісту якої передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанову у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР на місці вчинення правопорушення.

Частиною 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до підпункту «ґ» п. 2.9 ПДР зупинка забороняється: на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Разом з тим, позивачем був наданий суду відеозапис з місця події, що мало місце 14 січня 2025 року.

При цьому, суд оглянувши вищевказаний наданий позивачем суду відеозапис з відеореєстратора приходить до висновку, що даний відеозапис не містить відомостей про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому працівниками поліції адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема того, що 14 січня 2026 року о 15:02 год. ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті вулиць Соборна та Сільськогосподарська, чим порушив, чим порушив п.15.9.«ґ» ПДР

Водночас інших доказів (відео з нагрудних бодікамер, відео з камер зовнішнього відеоспостереження, пояснень незалежних свідків події, тощо) матеріали зазначеної адмінсправи не містять.

При цьому, сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від обов`язку доведення перед судом правомірності свого рішення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 177/525/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому, із наданого позивачем відеозапису з відеореєстратора, судом серед іншого було встановлено, що поліцейськими не було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, з оглянутого судом вищевказаного відеозапису вбачається, що працівник поліції представився, повідомив про порушення правил дорожнього руху, після чого одразу ж ним було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, не надавши при цьому останньому можливості ні заявити будь-яких клопотань по суті адміністративного правопорушення, ні надати письмових пояснень щодо інкримінованого йому вищезазначеного адміністративного правопорушення.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а (адміністративне провадження 2-а/337/154/2016).

Враховуючи вищевикладене, зокрема відсутність в матеріалах справи доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного поліцейськими в спірній постанові адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а також беручи до уваги встановлені судом з вищезазначеного відеозапису обставини розгляду адміністративної справи поліцейським, суд прийшов до висновку, що відповідачами не було доведено в передбаченому законом порядку вину особи яка притягалася до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також порушено порядок розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення.

Вищевказані обставини, на переконання суду, є достатніми для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 6511028 від 14 січня 2026 року

Так, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

За наведених обставин, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а позов підлягає до задоволення.

Також, згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви був сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Таким чином, враховуючи те, позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 245, 247, 289, п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, ст.ст. 77, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6511028 від 14 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 квітня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua