Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №505/3033/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №505/3033/25

Суддя: Івінський О. О.

Справа № 505/3033/25

Провадження № 2/505/1697/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2026 місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Івінського О.О.

секретаря судового засідання – Шершун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування державної реєстрації, припинення спільної часткової власності, виділ частки та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Подільського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , та просить визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68221925 від 28.06.2023 року, ОСОБА_3 , Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, про державну реєстрацію права власності на 11/25 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 та виключити відомості про право власності з Державного реєстру прав та обтяжень на нерухоме майно; визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68218573 від 28.06.2023 року, ОСОБА_3 , Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЛ № 511956 виданий 30.01.2012, видавник: Котовська міська рада Одеської області, кадастровий номер 5111200000:02:007:0049, за ОСОБА_1 та виключити відомості про право власності з Державного реєстру прав та обтяжень на нерухоме майно; припинити спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; виділити в натурі із майна, що є у спільній частковій власності та визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А,а,а4» загальною площею 38,6 кв.м., літня кухня «Д», сарай літ. «Ж», сарай літ. «К», сарай літ. «М», погріб літ. «П», літній душ літ. «О», вбиральня літ. «Т», навіс літ. «Н», вимощення І, колодязю IV, вигрібна яма ІІІ, огорожа № 8,9,11,12,13, розташованих на земельній ділянці площею 377 кв.м. (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 511956 від 30.01.2012, кадастровий номер 5111200000:02:007:0049), надати нову поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивували тим, що позивач є співвласником житлового будинку, частка у спільній власності становить 11/25, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, вищевказані правові документи містять істотні помилки, які порушують її права: у Державному акті на право власності на земельну ділянку адреса зазначена, як «160а», хоча адреса розміщення земельної ділянки «160, кв. АДРЕСА_3 », замість правильної «160/2». Це створює невідповідність фактичного місцезнаходження та реєстраційних даних. Крім того, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 337308429 від 28.06.2023 містить суперечливі дані, а саме об`єкт описано як окремий житловий будинок загальною площею 38,6 м? та житловою площею 10,4 м? за адресою АДРЕСА_1 , проте нижче зазначено «спільна часткова власність 11/25», що суперечить фактичному стану: якщо б це була справжня спільна власність, то у витязі мала б бути вказана вся площа будинку разом із часткою сусідки, а не лише площа, що фактично належить позивачу.

Вищезазначені помилки призводять до порушення прав власності позивача, обмежують можливість реалізувати її право на користування та розпорядження майном, а також створюють перешкоди для законного оформлення новоутворених об`єктів нерухомого майна. Тому просить визнати відомості державного акта в частині адреси помилковими, скасувати їх та зобов`язати відповідні органи внести правильну адресу до реєстрів. Другий співвласник вищевказаного домоволодіння – ОСОБА_2 .

Зазначений вище об`єкт нерухомого майна складається з: житловий будинок літ. «А,а,а1,а4», загальною площею 75, кв.м., житловою площею 24,1 кв.м., погріб літ. «а2», ганок літ. «а3», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «З», літня кухня літ. «Д», сарай літ. «Ж», сарай літ. «К», сарай літ. «М», погріб літ. «П», літній душ літ. «О», вбиральня літ. «Т», навіс літ. «Н», вимощення І, зливна яма ІІІ, колодязь IV, огорожа № 1,2,4,5,6,8,9,11,12,13. Приміщень, якими вони користуються з відповідачем спільно – немає.

Тому вважає, що вона, як співвласник, має право на виділ у натурі частки із спільного майна. Зазначила, що з метою здійснення виділення в натурі частки із спільної часткової власності в позасудовому порядку неодноразово зверталась до відповідача в телефонному режимі та особисто в усній формі, а також відповідачу було неодноразово в усній формі запропоновано звернутись для цього до нотаріуса. Для оформлення документів належним чином і посвідчення відповідної угоди нотаріально, вони підготували висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна. Не зважаючи на підготовлені документи, та наявність технічної можливості, відповідач, нічого не пояснюючи і без поважних на то причин відмовляється відвідати нотаріальну контору і посвідчити відповідний договір виділення в натурі часток із спільної часткової власності.

За таких обставин, позивач з об`єктивних причин позбавлена можливості захистити своє право власності на майно у встановленому досудовому порядку, тому вимушена звернутися до суду з вказаною позовною заявою для захисту своїх прав.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву, згідно якої на задоволенні позову наполягала та просила розглянути справу у її відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнає та просить розглядати справу за її відсутності.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення цього позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належать 11/25 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на вказану частку набуте на підставі рішення суду від 24.02.1986 року, справа № 2-127/86, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав за № 337308429 від 28.06.2023.

Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,0377 га з кадастровим номером 5111200000:02:007:0049, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 511956 від 30.01.2012. Адреса розташування земельної ділянки зазначена як АДРЕСА_4 .

Інші 56/100 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної спільної сумісної власності належать ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 17.08.2000 посвідченого приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й., що підтверджується Довідкою КП «Інвентаризатор» за № 125 від 11.06.2018.

У відповідності до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 300 від 14.08.2025 року виданого КП «Інвентаризатор», власниками цілого житлового домоволодіння є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на земельній ділянці розташовано: житловий будинок літ. «А,а,а1,а4», загальною площею 75,7 кв.м., житловою площею 24,1 кв.м., погріб літ. «а2», ганок літ. «а3», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «З», літня кухня літ. «Д», сарай літ. «Ж», сарай літ. «К», сарай літ. «М», погріб літ. «П», літній душ літ. «О», вбиральня літ. «Т», навіс літ. «Н», вимощення І, зливна яма ІІІ, колодязь IV, огорожа № 1,2,4,5,6,8,9,11,12,13. Враховуючи технічну можливість і фактичне користування житловим будинком та земельною ділянкою запропоновано наступний склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси: житловий будинок літ. «А,а,а4» загальною площею 38,6 кв.м., літня кухня «Д», сарай літ. «Ж», сарай літ. «К», сарай літ. «М», погріб літ. «П», літній душ літ. «О», вбиральня літ. «Т», навіс літ. «Н», вимощення І, колодязю IV, вигрібна яма ІІІ, огорожа № 8,9,11,12,13, розташованих на земельній ділянці площею 377 кв.м. (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 511956 від 30.01.2012 р, кадастровий номер 5111200000:02:007:0049), надати нову поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Цивільне судочинство у відповідності до статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, розпоряджатись, користуватись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається свої майном на власний розсуд.

Частиною першою ст. 356 ЦК України передбачено, що власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч.1, 2, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласникові у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України зазначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення.

Отже, з переходом права власності на об`єкт нерухомості, переходить право власності на земельну ділянку, на якій розташовані ці об`єкти оскільки визначальним у цих правовідносинах є факт набуття права власності на певний об`єкт, а не спосіб такого набуття.

У відповідності до п.«г» пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при переході права власності на будівлі та споруди з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р.

Вказана правова позиція Верховного Суду України висловлена у постановах від 23.12.2015 року у справі № 6-244цс15, від 12.10.2016 року, № 6-2225цс16 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з ст. 364 ЦК України співвласник також має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньої згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Враховуючи, що судом встановлені розбіжності у правовстановлюючих документах та відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, частка об`єкту може бути виділена в натурі, проте позивач не має можливості оформити своє право власності на 11/25 частки житлового будинку, що унеможливлює виділення частки житлового будинку у позасудовому порядку, тому суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263–265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68221925 від 28.06.2023 року, ОСОБА_3 , Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, про державну реєстрацію права власності на 11/25 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 та виключити з Державного реєстру прав та обтяжень на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_1 на 11/25 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68218573 від 28.06.2023 року, ОСОБА_3 , Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЛ № 511956 виданий 30.01.2012, видавник: Котовська міська рада Одеської області, кадастровий номер 5111200000:02:007:0049, за ОСОБА_1 та виключити з Державного реєстру прав та обтяжень на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЛ № 511956 виданий 30.01.2012, видавник: Котовська міська рада Одеської області, кадастровий номер 5111200000:02:007:0049.

Припинити спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Виділити в натурі із майна, що є у спільній частковій власності та визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А,а,а4» загальною площею 38,6 кв.м., літня кухня «Д», сарай літ. «Ж», сарай літ. «К», сарай літ. «М», погріб літ. «П», літній душ літ. «О», вбиральня літ. «Т», навіс літ. «Н», вимощення І, колодязю IV, вигрібна яма ІІІ, огорожа № 8,9,11,12,13, розташованих на земельній ділянці площею 377 кв.м. (державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЛ № 511956 виданий 30.01.2012, видавник: Котовська міська рада Одеської області, кадастровий номер 5111200000:02:007:0049), та надати нову поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 26 березня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua