Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №740/1316/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1316/26

Провадження № 2/740/1421/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

Головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі судового засідання Дьоміній Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ніжин у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

встановив:

У березні 2026 року позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання, як матері дитини, до досягнення дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Позов обґрунтований тим, що сторони у шлюбі мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з неможливістю спільного проживання позивачка подала позовну заяву про розірвання шлюбу з відповідачем до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області. На даний час позивачка разом з дитиною проживає у своїх батьків, ніде не працює, доходів не має та перебуває на утриманні батьків. Звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утримання, оскільки потребує матеріальної допомоги відповідача, який є молодою працездатною особою, отримує дохід, інших дітей та непрацездатних батьків не має, спроможний платити аліменти. Вважала, що чоловік має компенсувати їй втрату можливості повноцінно реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу. Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу.

Ухвалою суду від 25.03.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивачка через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив судове засідання проводити без його участі. Позовні вимоги не визнав у повному обсязі та при ухваленні рішення просив врахувати, що закон передбачає можливість утримання дружини до досягнення дитиною 3-річного віку, право на таку допомогу має той, хто дійсно її потребує, а другий з подружжя має мати можливість таку допомогу надавати. За інформацією відповідача, у позивачки наявний прихований дохід та рівень статків, який значно перевищує поточний фінансовий стан відповідача, отримує кошти, що приховує від суду з метою створення штучного образу «нужденної особи». Зазначив, що ним було повністю оплачено навчання позивачки в НДУ ім. Гоголя, що додало отримати їй фах та можливість заробляти на життя на рівні, вищому за його. Таким чином, вважає, що вклав значні кошти у її фінансову незалежність. Вважає несправедливим стягнення додаткових коштів, враховуючи, що сприяв її професійному зростанню власним коштом.

Зауважив, що на сьогодні перебуває у скрутному матеріальному становищі, його дохід є нестабільно мінімальним, що ледь забезпечує його базові потреби та виконання зобов`язань перед дружиною, чий рівень доходів є вищим, призведе до балансу інтересів, дитини та його повного зубожіння.

Крім того, зауважив, що протягом усього часу спільного проживання одноосібно забезпечував сім`ю, не лише утримував позивачку, а й повністю взяв на себе витрати на її дитину від попереднього шлюбу, батько якої не сплачував аліменти.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що із 15 квітня 2022 року сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Ніжинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а. с. 4).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05 вересня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 5).

За твердженням позивачки, спільна дитина сторін проживає разом з нею, що узгоджується довідкою виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 11.03.2026 року № 348 та актом про фактичне проживання фізичної особи (а. с. 11-12).

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.03.2026, ОСОБА_1 за період із січня 2025 року по грудень 2025 року отримала дохід у розмірі 14998,34 грн, дохід за січень 2026 року – 1302,41 грн (а. с. 6-8).

Згідно з довідкою, виданою управлінням обслуговування громадян відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ОСОБА_1 перебуває на обліку за місцем проживання в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує державну соціальну допомогу при народженні дитини, з 01.09.2023 по 31.08.2026 (а. с. 9).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Положеннями ст. 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не працює, тобто згідно з ч. 4 ст. 75 СК України є такою, що потребує матеріальної допомоги.

Стягнення коштів на утримання дитини (аліменти) та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку є окремими інститутами сімейного права і мають окреме правове регулювання, відтак виконання обов`язку щодо утримання дитини не звільняє відповідача від обов`язку утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

При розгляді вказаної справи суд ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08 травня 2019 року в справі № 184/1033/17 (провадження № 61-44856св18), у якій Верховний Суд поклав обов`язок спростування можливості надання матеріальної допомоги дружині, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, саме на відповідача.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки, як установлено, позивачка проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , офіційних доходів не має, підсобного господарства не веде, здійснює догляд за дитиною до трьох років, тому відповідно до ст. 84 СК України має право на утримання від відповідача як батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що він оплачував навчання позивачки та утримував її дочку від попереднього шлюбу, оскільки такі твердження не підтверджуються належними доказами та жодним чином не впливають на право позивачки на утримання відповідачем до досягнення спільною дитиною 3-х років.

При визначенні розміру аліментів суд враховує неналежний рівень матеріального забезпечення позивачки, на утриманні якої перебуває малолітня дитина, вважає за необхідне стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з моменту подачі позову 17 березня 2026 року і до досягнення дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 83, 141, 244, 247, 265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі (однієї четвертої) частки всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з 17 березня 2026 року і до досягнення дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років – до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одна) грн 40 коп судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О.В. Роздайбіда