Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №496/7952/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7952/25

Провадження № 1-кп/496/261/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

Судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025163250000344 від 27.10.2025 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, українця, уродженця с. Дачне, Біляївського району, Одеської області, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, інвалід 2 групи, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

-у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

УСТАНОВИВ:

27 жовтня 2025 року, близько о 10 годині 30 хвилин, під час спільного розпиття алкогольних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті.

В ході конфлікту ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні кухні, почувши образливі висловлювання ОСОБА_5 в свою адресу, сидівши напроти потерпілого, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, з мотивів помсти за образи, наніс ОСОБА_5 один удар ножом в область черевної порожнини, в результаті чого останній отримав наступні тілесні ушкодження, а саме: колото-різане проникаюче поранення черева з ушкодженням печінки та шлунку, які за критерієм небезпеки для життя, згідно п. 2.1.3 «к» п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю та пояснив, що кримінальне правопорушення скоєно ним при обставинах встановлених в судовому засіданні.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та дослідженням доказів на обґрунтування кваліфікації дій обвинуваченого, та характеризуючих матеріалів. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, однак від нього наявна заява про слухання справи за його відсутності, підтримує позицію прокурора, та повідомляє, що претензії майнового, морального та фізичного характеру до обвинуваченого відсутні. Цивільний позов заявляти не буде.

Прокурор та обвинувачений в судовому засіданні не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

ОСОБА_4 щиро розкаявся, усвідомив, що приніс значну шкоду людині.

Прокурор просила призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі та звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на три роки, вирішити питання щодо речових доказів.

Вина обвинуваченого, крім особистого визнання вини, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами на підтвердження правильності кваліфікації:

- висновком експерта № 88/2025 від 26.11.2025 року, відповідно якого за даними медичної документації у громадянина ОСОБА_5 виявлені наступні ушкодження: колото-різане проникаюче поранення черева з ушкодженням печінки та шлунку.

Враховуючи морфологічні ознаки ушкодження описані в медичній документації, а саме «St. localis: біля мечеподібного відростку - колото-різане поранення з гострими кутами, рівними краями, що проникає в черевну порожнину», переважання глибини ранового каналу над довжиною рани слід вважати, що вищезазначене ушкодження, у громадянина ОСОБА_5 утворилось від дії гострого колюче-ріжучого предмета, не виключно від дії ножа. Ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення черева з ушкодженням печінки та шлунку, згідно п.2.1.3. «к» п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Згідно даних матеріалів кримінального провадження, а саме протоколу слідчого експеременту від 29.10.2025 року. морфологічної характеристики та локалізації вищевказаного ушкодження, виключається можливість утворення останнього при падінні з висоти власного зросту. Враховуючи дані медичної документації та характер ушкодження у громадянина ОСОБА_5 не виключено, що останнє утворилось 27.10.2025 року, що не суперечить даним матеріалів кримінального провадження. Не виключено, що ушкодження у гр. ОСОБА_5 утворилось за механізмом а який вказує ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту від 27.10.2025 року.

Суд вважає ОСОБА_4 винним у скоєнні вказаного кримінального правопорушення та його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, обставин його скоєння, а також те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відповідно характеристики сільської ради скарг та заяв на ОСОБА_4 до сільської ради не надходило, на наркологічному та психіатричному обліку не значиться, є інвалідом 2 групи, в скоєному щиро розкаявся, вину визнав, претензій з боку потерпілого немає, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, та враховуючи те, що відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд приходить до висновку, що з метою виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , можливо призначити покарання без ізоляції від суспільства, в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період іспитового строку, у відповідності із ст. 75 КК України, одночасно поклавши на нього обов`язки, які передбачені ст. 76 КК України.

Суд вважає, можливим надати обвинуваченому право стати на шлях виправлення, та обов`язки покладені на нього органом пробації в період випробувального терміну, будуть необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого, та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Процесуальні витрати за проведення експертизи відсутні.

Цивільний позов не подавався.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про відсутність підстав обрання відносно нього запобіжного заходу.

Доля речових доказів вирішується відповідно до положень КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 349, 370, 371, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. ст. 65, 66, 67, ч. 1 ст. 121 КК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1, 2 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт речових доказів (справа 496/7190/25, провадження 1-кс/496/1880/25).

Речові докази:

-ніж кухонний з маркуванням «Shanoxing», з рукояткою біло-жовтого кольору; ніж кухонний з рукояткою білого кольору; металеві ножиці з речовиною бурого кольору; 2 (два) скляних стакани; керамічну кружку, червоного кольору, з речовиною бурого кольору – знищити.

-спортивні штани, чорного кольору, які поміщено до картонної коробки; спортивну кофту «Adidas», синього кольору, яку поміщено до картонної коробки – повернути ОСОБА_4 .

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1