Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №320/3394/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/3394/19 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» до Бориспільського управління ГУ ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0120061520 від 29 травня 2019 року про стягнення штрафних санкцій на суму 8 021,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте контролюючим органом податкове-повідомлення рішення № 0120061520 від 29 травня 2019 року є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (справа №810/3208/16), яка набрала законної сили 12 липня 2017 року, встановлено, що розмір штрафу ТОВ «Еко-Сервіс», за несвоєчано сплачене грошове зобов`язання становить 6 376,11 грн, а не 8 021,08 грн, як вказаного у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, який був сплачений позивачем 8 серпня 2017 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №363.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року замінено відповідача у даній справі - Бориспільське управління ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39463945; адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а ).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 7 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд дійшов до висновку про те, що на момент розгляду даної справи, між сторонами відсутні спірні правовідносини, адже позивачем було сплачено на рахунок відповідача штраф у розмірі 6 376,11 грн, що підтверджується належними доказами наданими позивачем, які не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем. Тобто, у відповідача в даному випадку були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про стягнення з ТОВ «Еко-Сервіс» штрафу у розмірі 8 021,08 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 липня 2025 року у справі № 320/3394/19 повністю; прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю; здійснити розгляд апеляційної скарги за участю представників ГУ ДПС у Київській області.; повідомити про час та дату судового засідання.

Скарга мотивована тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішень винесено на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України, а підстави для його скасування відсутні.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та від 26 січня 2026 року відкрито провадження за апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

25 серпня 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу.

Щодо клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з поданого клопотання, в такому не наведено жодних доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» (ідентифікаційний код 31885141) зареєстроване в якості юридичної особи 28 серпня 2002 року, номер запису: 1 354 120 0000 002047, за адресою: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Глибоцька, будинок 128-А.

Основними видами діяльності позивача згідно Код КВЕД: 38.21 є - оброблення та видалення безпечних відходів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (справа №810/3208/16), залишеною 12 липня 2017 року без змін судом апеляційної інстанції, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» до Броварської об?єднної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 13.06.2016 № 0011841520. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 13.06.2016 № 0011831520 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» штрафу в розмірі 2 882,94 грн.

29 травня 2019 року відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року № 810/3208/16 Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0120061520, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» зобов`язано сплатити штраф за затримку сплати/несплати грошового зобов`язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 8 021,08 грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39 п. 39.14 ст. 14 ПК України).

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом "ПК України") контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до п. 46.1 ст. 46 Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).

Відповідно до п 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контроюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.1.58 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (справа №810/3208/16), на підставі якого контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2019 року № 0120061520, встановлено, що загальний розмір штрафу нарахованого Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» на рівні 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, повинен дорівнювати 6 376,11 грн, а не 9 259,05 грн, як зазначено в податковому повідомленні-рішенні від №0011831520 від 13 червня 2016 року. У зв`язку з чим, судом зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» штраф, що дорівнював 10% від несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, на суму 2 882,94 грн.

Зазначена постанова Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, набрала законної сили 12 липня 2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи висновок суду у вищезазначеній справі, розмір штрафу, який підлягав сплаті Товариством за несвоєчасно сплачене грошове зобов`язання, становить 6 376,11 грн, а не 8 021,08 грн, як зазначає відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. Тобто, приймаючи зазначене рішення податковим органом не було враховано висновки суду викладені в постанові від 21 грудня 2016 року у справі № 810/3208/16, на підставі якої з позивача й стягуються штрафні санкції.

Відповідачем, в спростування зазначеного не надано суду належних та беззаперечних доказів того, що сума штрафних санкцій, яка підлягала сплаті позивачем відповідно до постанови суду, становить 8 021,08 грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що згідно платіжного доручення від 8 серпня 2017 року №363 Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» сплачено на рахунок Бориспільського управління ГУ ДФС у Київській області 6 376,11 грн, в рахунок грошових зобов?язань по постанові Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року справа № 810/3208/16.

Таким чином, на момент розгляду даної справи, між сторонами відсутні спірні правовідносини, адже позивачем було сплачено на рахунок відповідача штраф у розмірі 6 376,11 грн, що підтверджується належними доказами наданими позивачем, які не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем. Тобто, у відповідача в даному випадку були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про стягнення з ТОВ «Еко-Сервіс» штрафу у розмірі 8 021,08 грн.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 311, 313, 315, 317, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан