Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №448/580/25 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/580/25

Провадження № 3/448/10/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., з участю секретаря судового засідання Романченко І.А., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Клострейх О.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Мостиська матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, відомості щодо працевлаштування особи в матеріалах справи - відсутні,

за ч.2 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.

07.04.2025 року о 07:31 год. по вул.Галицькій, 110 в с.Завада Яворівського району Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Peugeot», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відповідно до встановленого порядку – ОСОБА_1 відмовився.

ІІ. Позиція учасників справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак з матеріалів справи відомо, що його інтереси представляє захисник – адвокат Клострейх О.В.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Клострейх О.В. у судовому засіданні заперечила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, зазначила, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . При цьому, окрім такої ознаки можливого алкогольного сп`яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, інших ознак працівниками поліції не було встановлено та озвучено, а сам ОСОБА_1 заперечував факт вживання алкогольних напоїв. Також захисник вказала, що наданий відеозапис з місця події є неповним. Крім того, зазначила, що працівниками поліції було порушено встановлений порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, зокрема, не було запропоновано пройти відповідний огляд у медичному закладі. Окрім цього, у попередніх судових засіданнях адвокат Клострейх О.В. заявила ряд письмових клопотань, а саме: про визнання результатів огляду недійсними; про витребування повного відеозапису з місця події; про визнання долучених до матеріалів справи відеозаписів неналежними та недопустимими доказами.

Також 06.04.2026 на електронну адресу суду захисником скеровано письмове клопотання (доповнення) про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. У поданому клопотанні зазначено, що у рапорті працівників поліції вказано, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено з підстав відсутності у нього права керування. Водночас захисник вказала, що жодних повідомлень на лінію «102» не надходило, а будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували законність зупинки транспортного засобу, працівниками поліції не надано, у зв`язку з цим, захисник не погоджується з інкримінованим ОСОБА_1 адміністративним правопорушенням. Вказує, що підстав для проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння не було, оскільки у нього були відсутні об`єктивні ознаки такого сп`яніння. Ознака запаху алкоголю з порожнини рота, на яку посилаються працівники поліції, є недоведеною, оскільки фактично не була належним чином перевірена. Інші ознаки, внесені до протоколу, за твердженням захисника, взагалі не озвучувалися, а така ознака, як почервоніння покриву очей, не відноситься до встановлених ознак алкогольного сп`яніння. Працівниками поліції грубо порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки водієві не було запропоновано пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я. Крім того, наявне у матеріалах справи направлення на огляд у медичному закладі є неналежним та недопустимим доказом, оскільки воно не вручалося та не оголошувалося водієві. За твердженням захисника, зазначене направлення було складене працівниками поліції постфактум, що підтверджується наявним у справі відеозаписом, на якому відсутній факт його оформлення. Також у направленні зазначено такі ознаки, як почервоніння покриву очей, нечітка мова та тремтіння пальців рук, що, на думку захисника, не відповідає фактичним обставинам справи. Захисник зазначає, що висновки працівника поліції, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи. Окрім цього, у наданих відеозаписах відсутній момент оголошення змісту протоколу чи інших адміністративних матеріалів. Також не зафіксовано факт роз`яснення особі її процесуальних прав у повному обсязі, оголошення суті обвинувачення, вручення копії протоколу та направлення на огляд, а також будь-якої реакції особи на зазначені дії. Відсутність належної фіксації повідомлення особи про сутність обвинувачення, на думку захисника, позбавляє доказової сили увесь процес оформлення матеріалів справи. Недоведеність факту роз`яснення прав особі під час складання протоколу свідчить про істотне порушення її процесуальних прав та тягне за собою недопустимість отриманих доказів. При цьому, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння), підлягають доведенню такі обставини: факт керування особою транспортним засобом; наявність ознак алкогольного сп`яніння; законна пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів поліцейськими; встановлення стану алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, проведеного за результатами огляду поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу; згода водія транспортного засобу із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейськими із застосуванням спеціальних технічних засобів; у разі незгоди водія з такими результатами, проведення такого огляду у закладах охорони здоров`я протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та встановлення факту алкогольного сп`яніння. На думку захисника, докази, наявні в матеріалах справи, у своїй сукупності не дають підстав вважати, що вина ОСОБА_1 доведена належним чином. З огляду на викладене, захисник вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим у його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.

ІIІ. Застосоване судом законодавство.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов`язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В свою чергу частина диспозиція ч.2 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення.

Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені пунктами 2, 3, 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.

Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 6, 7, розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Пунктами 1, 2, 10 розділу ІІ даної Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Законом не передбачено поважних чи неповажних причин відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ІV. Оцінка обставин справи.

Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 згідно постанови Мостиського районного суду Львівської області від 07.10.2024р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, яке мало місце 09.01.2024р.; 09.04.2025р. до Мостиського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо нього за подією, яка сталася 07.04.2025 та його дії кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 07.04.2025 року о 07:31 год. по вул.Галицькій, 110 у с.Завада Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Peugeot», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку він відмовився. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Разом з тим, враховуючи, що попереднє правопорушення було вчинене саме 09.01.2024 року, тому суд приходить до висновку, що відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, виходячи з наведеного, дії ОСОБА_1 , які викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, підлягають кваліфікації саме за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а не за ч.2 ст.130 КУпАП України.

Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення, що мало місце 07.04.2025р. підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292959 від 07.04.2025р.; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння, які виявлено 07.04.2025р. у водія ОСОБА_1 , а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння; направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 07.04.2025р. на огляд в заклад охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що 07.04.2025р. о 07 год. 35 хв. ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; відеозаписом з місця події, яка мала місце 07.04.2025р. з участю водія ОСОБА_1 , який міститься на DVD-диску; постановою судді Мостиського районного суду Львівської області від 07.10.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення 09.01.2024р. адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; довідками інспектора САП ВВГ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Г.Папірник від 08.04.2025р.; рапортом інспектора СРПП ВП №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Кіцили Н.Я. від 07.04.2025р.; іншими матеріалами справи.

Наявний в матеріалах справи та досліджений судом відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення та такий фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 , а саме зупинку поліцейськими автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 та подальшу відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку.

Так, із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що 07.04.2025 року працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів водій повідомив про відсутність у нього посвідчення водія. При цьому працівниками поліції у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак останній чітко відмовився від проходження такого огляду, зазначивши, що «нічого не вживав» та проходити огляд не буде. Після цього, працівниками поліції було роз`яснено, що у разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно нього буде складено, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення. Надалі ОСОБА_1 , скориставшись відповідним моментом, підійшов до дорожнього відбійника та без дозволу працівників поліції залишив місце зупинки транспортного засобу. Працівник поліції намагався його наздогнати, однак ОСОБА_1 вдалося втекти. Таким чином, дії ОСОБА_1 були розцінені працівниками поліції як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку. При цьому з відеозапису вбачається, що водій не вчинив жодних дій, спрямованих на проходження огляду на вимогу працівників поліції, а навпаки – своєю поведінкою ухилявся від його проходження.

Долучений до протоколу відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку ОСОБА_1 , відеозапис отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів.

З відеозапису чітко вбачаються дії ОСОБА_1 , спрямовані на уникнення проходження відповідно до встановленого законом огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована відеозаписом, вказує, що він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, розумів ситуацію у якій опинився, однак вчиняв дії щодо уникнення проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку.

Суд враховує також те, що наданий та досліджений судом відеозапис відображає подію адміністративного правопорушення та містить обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, зокрема із переглянутого судом відеозапису чітко вбачається наступне: що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «Peugeot» у зазначений час і місці, після чого був зупинений та працівники поліції запропонували пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння, однак водій відмовився проходити такий огляд та залишив місце події.

Відеозапис є одним із сукупності доказів у справі, які суд у відповідності до 252 КУпАП оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджений судом відеозапис записаний на DVD-диск двома фрагментами, які є записами з двох бодікамер поліцейських. Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації. Наявний відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення та має безсторонній характер.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.

Доводи захисника про неналежність та недопустимість наявних у матеріалах справи відеозаписів є необґрунтованими, долучені до протоколу відеозаписи суд вважає належними та допустимими доказами у справі. Відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.

Під час розгляду справи, судом не встановлено порушень законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до роз`яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За таких обставин, судом встановлено, що наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений, в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Зазначені вище докази є чіткими, узгоджуються між собою, підстав ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів, на думку суду, відсутні, оскільки такі повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об`єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що 07.04.2025р. водій ОСОБА_1 вдавався до дій та поведінки, які свідчили про відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Щодо доводів сторони захисту, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, є недопустимими доказами у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, то вказані доводи суд оцінює, як частину способу захисту, спрямовану на уникнення відповідальності за вчинене ОСОБА_1 правопорушення. Крім того, суд звертає увагу на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по суті здійснювався судом та в розгляді справи приймає участь захисник Дзюбинського – адвокат Клострейх О.В.

Оцінюючи інші доводи сторони захисту, суд вважає їх такими, що надані лише з метою уникнення (применшення) ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі доводи суперечать встановленим обставинам справи та спростовані наведеними вище доказами.

Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

V. Накладення адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП,- не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке є тяжким порушенням Правил дорожнього руху, високу ступінь його суспільної небезпеки, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 , вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

VІ. Судові витрати.

Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. (3328 грн.*0,2).

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В. Кічак