Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №320/55461/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/55461/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛМЕНС» про стягнення податкового боргу,-

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛМЕНС», в якому просило суд про стягнення податкового боргу в розмірі 758 037 898,53 грн.

В обґрунтування заявлених вимог контролюючий орган вказує, що відповідно до інтегрованої картки платника податків ТОВ «ТЕЛМЕНС» (код ЄДРПОУ 42806783) на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму - 758 037 898,53 грн., а саме: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 758 037 558,53 грн., та податок на прибуток на суму - 340,00 гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позовну заяву повернуто на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі контролюючий орган посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність повернення позовної заяви на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми Податкового кодексу України надають право контролюючому органу звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу безпосередньо після його виникнення.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 22 січня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву з вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано позивачем до закінчення шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд вказав, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу у цій справі ґрунтуються на підставі податкових повідомлень-рішень. Згідно з усталеною судовою практикою процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, у цьому випадку суб`єкт владних повноважень може подати позовну заяву про стягнення податкового боргу у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог, але не раніше закінчення шестимісячного строку для звернення до суду особи, якої стосується таке рішення, про яке йдеться в частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві.

Проблемне питання у цій справі виникло щодо правозастосування пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України, яке встановлює, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 122 цього Кодексу.

Тобто фактично зазначена норма встановлює процесуальне обмеження для суб`єкта владних повноважень: він не може подати до суду позов про стягнення боргу, який виник на підставі відповідного рішення суб`єкта владних повноважень раніше, ніж сплине строк на судове оскарження такого рішення, що визначений частиною 2 статті 122 КАС України

Отже, для застосування положень пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб`єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абзаці 1 частини другої статті 122 КАС України.

Так, положеннями частини 1 та 2 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).

Питання щодо застосування судами пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України вже неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом.

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.

Верховний Суд не відступав від своїх правових висновків щодо застосування пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, викладених у постановах від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19 та від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20.

Суд першої інстанції установив, що станом на день звернення до суду із цим позовом у позивача ще діяло обмеження на подання позовної заяви, встановлене пунктом 8 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки спірний податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, за якими не збіг визначений законом шестимісячний строк на їх оскарження.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛМЕНС» до бюджету у розмірі 758 037 898,53 грн., який виник, зокрема, на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» № 000514600701 від 04.06.2025 на загальну суму - 758 037 898,53 гривень, податкового повідомлення-рішення форма «ПС» № 266050413 від 25.03.2025 на загальну суму - 340,00 гривень.

Позов про стягнення податкового боргу подано до суду - 12.11.2025.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки у цій справі позов поданий до суду до закінчення шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, у суб`єкта владних повноважень право на пред`явлення визначених законом позовних вимог в цій частині ще не виникло, а тому зазначений позов був правомірно повернутий.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 21 серпня 2025 року справа № 120/14874/24, від 30 жовтня 2025 року справа № 120/14997/24.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення позову.

За приписами частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року про повернення позовної заяви залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст постанови складено 06.04.2026р.)