Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №580/3473/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3473/24 Суддя (судді) першої інстанції: Гаврилюк В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення зазначеного у довідці від 31.05.2023 № 9/3-1059 та у довідці від 31.05.2023 № 9/3-1060 Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01 лютого 2022 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90% сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 31.05.2023 № 9/3-1059 без обмеження максимальним розміром, та здійснювати виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01 лютого 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90% сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 31.05.2023 № 9/3-1060 без обмеження максимальним розміром, та здійснювати виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 позов задоволено повністю.

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року, у справі № 580/3473/24 шляхом: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії, що становить 272 811,62 грн (двісті сімдесят дві тисяч вісімсот одинадцять тисяч) гривень, 62 копійки.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року відповідач нарахував доплату до пенсії в розмірі 272811,62 грн, однак цієї суми не виплатив, що є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено:

- змінено спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 580/3473/24 (з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року про виправлення описки) в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходячи з 90% сум грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 31.05.2023 № 9/3-1059 та без обмеження максимального розміру пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходячи з 90% сум грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 31.05.2023 № 9/3-1060 та без обмеження максимального розміру пенсії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену доплату до пенсії в розмірі 272811 грн (двісті сімдесят дві тисячі вісімсот одинадцять) грн 62 коп.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, якою змінено спосіб та порядок виконання судового рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №580/3473/24 - відмовити повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що нараховані позивачу кошти включені до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та будуть виплачені у порядку черговості у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Підкреслює, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не здійснював розрахунок належної до виплати позивачу суми, а відтак змінений спосіб виконання судового рішення фактично зумовив зміну рішення суду по суті, що за усталеною практикою Верховного Суду є неприпустимим.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на приписи ст. 378 КАС України у редакції, яка набрала чинності з 19.12.2024, невиконання рішення суду щодо пенсійних та інших соціальних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Відтак, оскільки станом на час звернення з цією заявою нараховані відповідачем кошти виплачені не були, то наявні підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Приписи абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України визначать, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У свою чергу, як правильно підкреслив суд першої інстанції, частину третю статті 378 КАС України згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024, доповнено абзацом другим наступного змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Отже, згідно діючого на день постановлення оскаржуваної у цій справі ухвали законодавства, прямо передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2024 року у справі № 580/3473/24 (з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року про виправлення описки), яке набрало законної сили 13.06.2024, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та нарахував суму доплати в розмірі 272811,62 грн.

Також, згідно листа від 25.02.2025 відповідачем повідомлено, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, що набрало законної сили 13.06.2024, внесено до Реєстру (на 25.02.2025 реєстраційний номер в Реєстрі - 707448).

Однак доказів, що вказана сума виплачена позивачу, матеріали справи не містять.

За таких обставин, оскільки станом як на час подання позивачем заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, на день постановлення оскаржуваної ухвали, а також на день її апеляційного перегляду відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у справі №580/3473/24 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість поданої заяви та необхідності зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену доплату до пенсії в розмірі 272811 грн (двісті сімдесят дві тисячі вісімсот одинадцять) грн 62 коп.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, в якій, поміж іншим, суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах підкреслив, що наявний факт часткового невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.

Таким чином, всупереч доводів апелянта, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2025 у справі №640/7827/22, на переконання колегії суддів, є помилковими, оскільки вони є нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, адже висновки Верховного Суду України стосувалися застосування положень КАС України у редакції, чинній до 15.12.2017, а позиція Верховного Суду у справі №640/7827/22 висловлена щодо інших правовідносин.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст постанови складено 06.04.2026р.)