Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №580/2845/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/2845/25 Суддя (судді) першої інстанції: Гаврилюк В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у формі непроведення ними перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді - 36 років 4 місяці 2 дні, згідно довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 року за №04-16/42/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді - 36 років 4 місяці 2 дні, згідно довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 № 04-16/42/24 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024 року;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 82% до 56% сум суддівської винагороди під час його перерахунку згідно довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 року за № 04-16/42/24 з 01.01.2024;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 січня 2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% від розміру суддівської винагороди згідно довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 року № 04-16/42/24, з урахування раніше виплачених сум;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт вказує, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 580/9427/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провело розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачки. Після зазначеного перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 01.01.2024 становить 167872,32 грн. (299772 грн. (суддівська винагорода відповідно до довідки Черкаського апеляційного суду від 09.09.2024 № 04-16/42/24) х 56%). Відсоток розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди визначено згідно із пунктом 3 статті 142 Закону № 1402, 56% (за 20 років 50 %, понад 20 років 3 роки). Таким чином, дії Управління вважає правомірними та вмотивованими.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Так, рішенням від 08 листопада 2022 року у справі № 580/4625/22, яке набрало законної сили 03.05.2023, Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, зарахувавши до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання за денною формою навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 1 рік 11 місяців, роботу стажистом прокуратури Соснівського району м.Черкаси - 6 місяців 5 днів, роботу стажистом на посаді помічника прокурора прокуратури Смілянського району Черкаської області 5 місяців 4 дні, роботу стажистом прокуратури Соснівського району м. Черкаси 25 днів, роботу слідчим прокуратури Соснівського району м.Черкаси 2 роки 1 місяць 6 днів, роботу старшим помічником прокурора прокуратури Придніпровського району м. Черкаси 6 років 7 місяців 9 днів, роботу помічником прокурора прокуратури м. Черкаси 5 місяців 23 дні, роботу в.о. старшого помічника прокурора прокуратури Черкаської області 4 місяці 15 днів, роботу народним суддею Апеляційного суду Черкаської області 17 років 6 місяців 13 днів, а всього 36 років 4 місяці 2 дні, про що встановлено в постанові Соснівського районного суду в справі № 712/9425/17, та виплатити недоотриману різницю між фактично виплаченою та належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання до моменту здійснення перерахунку.

Додатковим рішенням від 22 листопада 2022 року у справі № 580/4625/22, яке набрало законної сили 03.05.2023, Черкаський окружний адміністративний суд додатковим зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, зарахувавши додатково до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, роботу народним суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси 6 років 3 місяці 23 дні та з таким урахуванням виплатити недоотриману різницю між фактично виплаченою та належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання до моменту здійснення перерахунку.

У подальшому, рішенням від 06 листопада 2023 року у справі № 580/9135/23, яке набрало законної сили 17.05.2024, Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з її стажу роботи на посаді судді - 36 років 4 місяці 2 дні, згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Черкаським апеляційним судом за № 04-24/83/2020 від 20.02.2020, починаючи з 19.02.2020, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 19.02.2020.

Постановою від 18 грудня 2024 року у справі № 580/9427/24 Шостий апеляційний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2024, відповідно до довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 № 04-16/42/24, з врахуванням фактично виплачених сум.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 580/9427/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провело розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Після зазначеного перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 01.01.2024 становить 167872,32 грн. (299772 грн (суддівська винагорода відповідно до довідки Черкаського апеляційного суду від 09.09.2024 № 04-16/42/24) х 56%). Відсоток розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди визначено згідно із пунктом 3 статті 142 Закону № 1402, 56% (за 20 років 50%, понад 20 років 3 роки х 2% = 6%) про що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивачку листом від 14.02.2025 № 1624-737/Ш-03/8-2300/25.

Бездіяльність відповідачів у формі непроведення ними перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач вважає протиправною, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 жовтня 2005 року у справі № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року у справі № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

На підставі вищевикладеного, конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2018 року у справах № 713/1064/17, № 686/24597/16-а, № 686/1938/17, №766/7021/17, №686/24597/16-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 522/5168/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 420/1234/19, від 28 серпня 2023 року у справі № 360/6255/21.

За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі Закон №1402-VIII), яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (частина 2 статті 142 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Розділом ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності Законом № 1402-VIII пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, виключено пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення, якими передбачалося, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів.

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Як встановлено вище, на рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 580/4625/22 та додаткового рішення у цій справі, а також рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 580/9135/23, стаж позивачки на посаді судді, який дає право отримання щомісячного довічного грошового утримання складає 36 років 4 місяці 2 дні, що підтверджене вищевказаними рішеннями суду, які набрали законної сили та обов`язкові до врахування органами Пенсійного фонду.

Таким чином, позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% (за 20 років 50%, понад 20 років 16 роки х 2% = 32%) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 № 04-16/42/24.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачці з 82% до 56% сум суддівської винагороди під час його перерахунку згідно довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 року за №04-16/42/24 з 01.01.2024 є протиправними.

За таких обставин, виконуючи завдання адміністративного судочинства, передбачене у ст. 2 КАС України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у цьому випадку слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (як орган, який здійснив протиправний розрахунок) здійснити з 01 січня 2024 року перерахунок та виплату позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% від розміру суддівської винагороди згідно довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2024 року за №04-16/42/24, з урахування раніше виплачених сум.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх доводів в межах даного адміністративного спору.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 06.04.2026р.)