Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №703/1968/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1968/26

3/703/861/26

ПОСТАНОВА

03 квітня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу серії СхРУ №000207 від 28.03.2026, ОСОБА_1 27.03.2026 близько 16-30 год виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння.

Органом, яким складений протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що даний протокол необхідно повернути для доопрацювання з таких підстав.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 суд визнав, що провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції, а у справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Отже при розгляді справи про адміністративні правопорушення судом мають бути застосована процедура та дотримані гарантії прав осіб, прирівняні до таких під час кримінального провадження.

Відповідно до положень статті 254 КУпАП основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол.

Вимоги до змісту протоколу встановлені статтею 256 цього Кодексу, якою передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Всупереч викладеному, протокол про адміністративне правопорушення серії СхРУ №000207 від 28.03.2026 щодо ОСОБА_1 не містить належним чином викладеної об`єктивної сторони адміністративного проступку, оскільки не вказане місце вчинення правопорушення та таке не можливо встановити, виходячи із доданих матеріалів.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до загального правила, сформульованого в ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Вказаною нормою не передбачено винятку щодо правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП.

Отже, вказана невідповідність не є суто формальною, а безпосередньо стосується підсудності, оскільки справи про адміністративні правопорушення, що передбачені ст. 172-20 КУпАП, розглядаються виключно судом (ч. 1 ст. 221 КУпАП).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 412 КПК порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції в порядку пункту 1 частини 1 статті 438 КПК.

Виняток із даного правила становить ситуація, коли вказане порушення виявлене вже після початку судового розгляду (постанова ККС ВС від 24.02.2025 в справі №357/10207/21).

Немає процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього (постанова ВП ВС від 02.09.2021 в справі 11-97сап20).

Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення оформлений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, його слід повернути до органу, яким він складений, для належного оформлення.

Керуючись ст. 245, 256, 278 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Овсієнко