Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №640/18827/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18827/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Осіпової О.О.,

суддів: Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській області та ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови нарахувати та виплатити йому заборгованість по доплаті за службу в нічний час у період з 07.11.2015р. до 30.08.2019р. у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити йому заборгованість по доплаті за службу в нічний час у період з 07.11.2015р. до 30.08.2019р. у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 07.11.2015 по день фактичної виплати індексації;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 07.11.2015 по день фактичної виплати індексації.

Свої вимоги мотивував тим, що за період служби в поліції з 2015 року, в тому числі проходив службу в нічний час (нічні зміни), а відтак, має право на доплату до заробітної плати у відповідному відсотковому значенні за кількість нічних змін, їх тривалість з урахуванням часу (тривалості) перерви для відпочинку та харчування по кожній зміні.

На думку позивача, відповідачем здійснено доплату за службу в нічний час не у повному обсязі та не за всі місяці несення служби у нічний час.

Крім того, ОСОБА_1 наголошує на тому, що відповідачем у спірному періоді протиправно не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення та, відповідно, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати означених складових за спірний період за весь час затримки розрахунку по день фактичної виплати.

Відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу доплати за службу в нічний час, індексації та компенсації втрати частини доходів слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2025р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. та зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період служби з 07.11.2015р. до 30.10.2017р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у цій частині, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та неповним з`ясуванням обставин справи, та ухвалити нове судове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки у редакції Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, чинній у період з 07.11.2015р. до 23.10.2017р., відсутній такий об`єкт індексації як грошове забезпечення поліцейських.

Пункт 2 Порядку №1078 передбачав індексацію лише для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Натомість, поліцейські згідно із Законом України «Про Національну поліцію» не є військовослужбовцями та мають окремий правовий статус.

Лише із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017р. №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» держава в особі Уряду реалізувала свій обов`язок щодо встановлення механізму індексації грошового забезпечення поліцейських.

Таким чином, до 24 жовтня 2017 року у ГУНП в Київській області не було законних підстав нараховувати індексацію грошового забезпечення, оскільки поліцейські не були включені до об`єктів індексації відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Наголошує, що будь-які дії всупереч Порядку №1078 були би кваліфіковані як нецільове використання бюджетних коштів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, проте, у такий строк відзиву не надходило.

Також, не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2025р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки зі змісту довідки від 08.11.2021р. №635 вбачається, що позивачу не здійснено доплат за несення служби в нічний час за липень-вересень 2017 року, січень та лютий 2018 року.

Крім того, доплата не нараховувалася за період з 07.11.2015р. до березня 2016р. включно та з липня 2018р. до серпня 2019 року включно, тобто до дня звільнення.

Так, до відповіді від 12.11.2021р. на запит адвоката Лободи І.В. додано розстановку нарядів, з якої вбачається, що позивач служив у нічний час і в інші періоди, зокрема в 2019 році, але в довідці зазначений період врахований не був.

Тому вважає, що йому протиправно не нараховувалася та не виплачувалася заборгованість із доплати за службу в нічний час у період з 07.11.2015р. до 30.08.2019р. у розмірі 35 посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026р. відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У встановлений судом строк Головним управлінням Національної поліції в Київській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що під час повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України, тимчасової окупації та ведення бойових дій у Бучанському районі службова документація, яка зберігалася у приміщенні відділення поліції №4 (с. Капітанівка) Бучанського РУП ГУНП в Київській області (на той час - Центрального відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції), була знищена (втрачена).

Таким чином, встановити, чи залучався ОСОБА_1 у спірний період до несення служби в нічний час, на сьогодні є об`єктивно неможливим з причин, що не залежить від волі та дій ГУНП в Київській області.

Крім того, до УФЗБО ГУНП в Київській області не надходили довідки щодо несення служби позивачем в нічний час у спірний період, відтак, на думку, представника відповідача, відсутні правові підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року до 30 серпня 2019 року.

Також зазначає, що оскільки в межах спірних правовідносин ГУНП в Київській області не здійснювалося нарахування та виплата індексації, то вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходів є передчасними, адже право на таку компенсацію є похідним від факту виплати основного боргу, який наразі залишається неузгодженим у судовому порядку.

Тому просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та доплати за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року до 30 серпня 2019 року в розмірі 35% посадового окладу за кожну годину служби та в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату компенсації втрати частини доходів внаслідок порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 07.11.2015р. до дня фактичної виплати - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026р. апеляційні скарги позивача та відповідача призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг сторін у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана ГУНП в Київській області апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а подана позивачем апеляційна скарга має бути задоволена частково, виходячи з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є громадянином України, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 19.04.2000.

Листом ГУНП в Київській області від 09.09.2019 №М948 підтверджено, що позивач у період з 19.07.1999р. до 06.11.2015р. знаходився на службі в органах внутрішніх справ та з 07.11.2016р. до 30.08.2019р. знаходився на службі в Національній поліції.

Наказом ГУНП в Київській області від 30.08.2019р. №439 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Центрального відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції, 30.08.2019.

Із довідки ГУНП в Київській області від 08.11.2021 №635 про нараховані позивачу суми доплати за несення служби в нічний час за період її фактичного нарахування вбачається здійснення позивачу доплат за несення служби в нічний час, а саме: у червні 2016 року нараховано доплату за квітень та травень у сумі 100,00 грн та 77,37 грн; у липні 2016 року нараховано доплату за червень у сумі 198,95 грн; у серпні 2016 року нараховано доплату за липень 2016 року у сумі 28,80 грн; у вересні 2016 року нараховано доплату за серпень 2016 року у сумі 28,80 грн; у жовтні 2016 року нараховано доплату за вересень 2016 року у сумі 143,18 грн; у листопаді 2016 року нараховано доплату за жовтень 2016 року у сумі 126,79 грн; у грудні 2016 року нараховано доплату за листопад 2016 року у сумі 152,73 грн; у січні 2017 року нараховано доплату за грудень 2016 року у сумі 85,91 грн; у лютому 2017 року нараховано доплату за січень 2017 року у сумі 31,70 грн; у березні 2017 року нараховано доплату за лютий 2017 року у сумі 208,69 грн; у квітні 2017 року нараховано доплату за березень 2017 року у сумі 159,00 грн; у травні 2017 року нараховано доплату за квітень 2017 року у сумі 73,22 грн; у червні 2017 року нараховано доплату за травень 2017 року у сумі 33,02 грн; у липні 2017 року нараховано доплату за червень 2017 року у сумі 110,94 грн; у листопаді 2017 року нараховано доплату за жовтень 2017 року у сумі 111,29 грн; у грудні 2017 року нараховано доплату за листопад 2017 року у сумі 140,80 грн; у січні 2018 року нараховано доплату за грудень 2017 року у сумі 154,88 грн; у квітні 2018 року нараховано доплату за березень 2018 року у сумі 185,48 грн; у травні 2018 року нараховано доплату за квітень 2018 року у сумі 193,59 грн; у червні 2018 року нараховано доплату за квітень та травень 2018 року у сумі 10,19 грн та 186,60 грн; у липні 2018 року нараховано доплату за червень 2018 року у сумі 194,81 грн.

Листом ГУ НП в Київській області від 29.10.2021 №29/Л-58пз на запит представника позивача повідомлено, що до листопада 2017 року (за період з 07.11.2015р. до 31.10.2017р.) індексація грошового забезпечення позивача не проводилась, оскільки Порядком №1078 проведення індексації грошового забезпечення поліцейських не було передбачено.

Листом ГУНП в Київській області від 07.10.2022 №29/М-428 позивача повідомлено, що доплата за службу в нічний час нараховувалась та виплачувалась йому згідно із даними довідок обліку несення поліцейськими Центрального відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області служби в нічний час, наданими вказаним відділом до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління.

Довідок щодо несення позивачем служби у нічний час в періоди, що не увійшли до складу довідки від 08.11.2021р. №635, до УФЗБО не надходили, відтак немає даних щодо фактичного часу служби в нічний час у вказаних періодах та заборгованості з виплати доплати за службу в нічний час перед позивачем немає.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період служби з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 07.11.2015р. до 30.10.2017р., суд першої інстанції виходив з того, що факт невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. відповідачем не оспорюється, а тому наявні ознаки протиправних дій відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період служби з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. та відповідно наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за означений період.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 07.11.2015р. по день фактичної виплати індексації, суд першої інстанції зазначив, що позивачу не було здійснено нарахування та виплату індексації в межах спірних відносин, а тому суд вважав, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходів є передчасними.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період служби з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період служби з 07.11.2015р. до 30.10.2017р., оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991№ 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

За змістом статті 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі по тексту також - Закон №2017-III) Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Частиною п`ятою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі по тексту також - Закон №580-VIII) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, зокрема і порядок проведення індексації грошових доходів населення визначено Порядком №1078.

До 24.10.2017 положення абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 діяли в редакції, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782, яка набрала чинності 24.10.2017, внесено зміни до пункту 2 Порядку №1078 та доповнено абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Суд зауважує, що відповідач, не заперечуючи ненарахування та несплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015р. до 30.10.2017р., наголошує на відсутності до 24.10.2017р. правових підстав для здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення такій категорії осіб як поліцейські, з приводу чого суд зауважує, що необхідність здійснення індексації грошового забезпечення зазначеної категорії осіб прямо передбачена частиною п`ятою статті 94 Закону №580-VIII.

Положення Закону №580-VIII у порівнянні із положеннями Порядку №1078 мають вищу юридичну силу, у зв`язку з чим підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у тому числі і відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

Суд також вважає за доцільне наголосити на тому, що відсутність у період до 24.10.2017 у пункті 2 Порядку №1078 виокремлених положень щодо визначення серед об`єктів індексації грошових доходів громадян грошового забезпечення саме поліцейських не є підставою для незастосування відповідачем механізму нарахування та виплати індексації, що визначений цим Порядком, в цілому.

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що факт невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. відповідачем не оспорюється, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності ознак протиправних дій відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період служби з 07.11.2015р. до 30.10.2017р. та, відповідно, щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за означений період.

Зазначена позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.01.2021 у справі №160/35/20. У вказаній справі Верховний Суд із посиланням на положення статей 18, 19 Закону №2017-III та частини п`ятої статті 94 Закону №580-VIII, встановив, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, у зв`язку з чим вказав на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності протиправної бездіяльності управління Національної поліції щодо нездійснення нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. до 31.08.2017р.

Отже, подану відповідачем апеляційну скаргу у цій частині позовних вимог слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 07.11.2015р. по день фактичної виплати індексації.

Зокрема, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з положеннями статті 2 Закону України №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру (частина друга статті 2 Закону України №2050-III).

Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Таким чином, нарахування та виплата суми доходу ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини доходу, який нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми доходу.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати доплати за несення ним служби у нічний час та індексації грошового забезпечення, відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацію за несвоєчасну виплату доходу.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, отже, у цій частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вказаній частині, а тому подана позивачем апеляційна скарга у цій частині позовних вимог має бути залишена без задоволення, а судове рішення - без змін.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо наявності підстав для здійснення відповідачем доплат за службу в нічний час за відповідні дати у період з березня до серпня 2019 року.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015№ 580-VIII (далі по тексту також - Закон №580-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту також - Постанова №988 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 визначено обов`язок установ Національної поліції виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII, Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту також - Порядок №260).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

З долучених до матеріалів справи розстановок нарядів вбачається, що позивач заступав в наряди в наступні дні:

- згідно з розстановкою нарядів від 16.03.2019 позивач, заступаючи в наряд 16.03.2019, отримував зброю 16.03.2019 та здав її 17.03.2019, заступаючи в наряд 17.03.2019, отримав зброю 17.03.2019 та здав її 18.03.2019; заступаючи в наряд 18.03.2019, отримав зброю 18.03.2019 та здав її 19.03.2019;

- згідно з розстановкою нарядів від 22.03.2019 позивач, заступаючи в наряд 22.03.2019, отримував зброю 23.03.2019 та здав її 24.03.2019, заступаючи в наряд 29.03.2019, отримав зброю 29.03.2019 та здав її 30.03.2019; заступаючи в наряд 31.03.2019, отримав зброю 31.03.2019 та здав її 01.04.2019; заступаючи в наряд 02.04.2019, отримав зброю 02.04.2019 та здав її 03.04.2019;

- згідно з розстановкою нарядів від 07.04.2019 позивач, заступаючи в наряд 07.04.2019, отримував зброю 07.04.2019 та здав її 08.04.2019, заступаючи в наряд 08.04.2019, отримав зброю 08.04.2019 та здав її 09.04.2019; заступаючи в наряд 12.04.2019, отримав зброю 12.04.2019 та здав її 13.04.2019; заступаючи в наряд 16.04.2019, отримав зброю 16.04.2019 та здав її 17.04.2019; заступаючи в наряд 20.04.2019, отримав зброю 20.04.2019 та здав її 21.04.2019; заступаючи в наряд 22.04.2019, отримав зброю 22.04.2019 та здав її 23.04.2019; заступаючи в наряд 24.04.2019, отримав зброю 24.04.2019 та здав її 25.04.2019; заступаючи в наряд 25.04.2019, отримав зброю 25.04.2019 та здав її 26.04.2019; заступаючи в наряд 27.04.2019, отримав зброю 27.04.2019 та здав її 28.04.2019; заступаючи в наряд 29.04.2019, отримав зброю 29.04.2019 та здав її 30.04.2019; заступаючи в наряд 30.04.2019, отримав зброю 30.04.2019 та здав її 01.05.2019;

- згідно з розстановкою нарядів від 02.05.2019 позивач, заступаючи в наряд 02.05.2019, отримував зброю 02.05.2019 та здав її 03.05.2019, заступаючи в наряд 03.05.2019, отримав зброю 03.05.2019 та здав її 04.05.2019; заступаючи в наряд 06.05.2019, отримав зброю 06.05.2019 та здав її 07.05.2019; заступаючи в наряд 10.05.2019, отримав зброю 10.05.2019 та здав її 11.05.2019; заступаючи в наряд 26.07.2019, отримав зброю 26.07.2019 та здав її 27.07.2019; заступаючи в наряд 28.07.2019, отримав зброю 28.07.2019 та здав її 29.07.2019;

- згідно з розстановкою нарядів від 01.08.2019 позивач, заступаючи в наряд 01.08.2019, отримував зброю 01.08.2019 та здав її 02.08.2019;

- згідно з розстановкою нарядів від 09.03.2019 позивач, заступаючи в наряд 09.03.2019 о 08:00 год, отримував зброю 09.03.2019 та здав її 10.03.2019;

- згідно з розстановкою нарядів від 21.08.2019 позивач, заступаючи в наряд 21.08.2019, отримував зброю 21.08.2019 та здав її 22.08.2019;

- згідно з розстановкою нарядів від 30.08.2019 позивач, заступаючи в наряд 30.08.2019, отримував зброю 30.08.2019 та здав її 31.08.2019.

При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні в якості підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині зазначив про відсутність в означених розстановках нарядів часу, з якого позивач заступав на службу та часу закінчення такої, незважаючи на повернення зброї на наступний день, що на переконання суду, не може свідчити про несення служби у нічний час, та про відсутність матеріалах справи інших доказів, які б підтвердили несення служби позивачем у нічний час у цей спірний період.

Щодо таких висновків слід зазначити, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів нарахування та виплати позивачу доплати за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі за вказаний період, хоча із вказаних розстановок чітко вбачається факт заступання позивачем у наряд в одну добу та вихід з нього в іншу.

Разом з цим, відсутність точного часу початку та/або закінчення наряду, в який заступає поліцейський, у документах, обов`язок ведення яких покладено на його керівництво, не є законною підставою для відмови у нарахуванні та виплаті доплати за несення служби у нічний час, оскільки ведення належного обліку відпрацьованих годин фактичного часу служби, як і складання довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час не залежить від волі позивача.

Отже, відсутність чіткого фіксування початку нічної служби та такої довідки не може впливати на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час в порядку та розмірі, визначених постановою КМУ №988 та Порядком №260.

Більш того, у листі Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області №1503712025 від 18.12.2025 (945288), що на запит відповідача №149344-2025 від 16.12.2025 (940096) надати запитувану інформацію не є можливим, оскільки під час повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України, окупацією та введенням бойових дій на території обслуговування Бучанського району службова документація, яка зберігалась у приміщенні відділення поліції № 4 (с. Капітанівка) Бучанського РУП ГУНП в Київській області (на той час Центрального відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області), була знищена (втрачена). За цим фактом відповідно до вимог наказу Бучанського РУП ГУНП в Київській області дисциплінарною комісією проведено службове розслідування (від 22.06.2022р. вих. № 1727/109/1400/22).

Також на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026р. про витребування доказів представником ГУНП в Київській області було надано матеріали службового розслідування від 22.06.2022р. вих. №1727/109/1400/22 за фактом знищення (втрати) службової документації, яка зберігалася у приміщенні відділення поліції №4 (с. Капітанівка) Бучанського РУП ГУНП в Київській області.

Зокрема, із доповідної записки від 05.05.2022р. начальника відділення поліції №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Дмитра Перфілова начальникові Бучанського РУП ГУНП в Київській області полковнику поліції Андрію Ткачуку вбачається, що 14.04.2022р., коли територія обслуговування була деокупована та особовий склад цього відділення поліції повернувся до підрозділу, розташованого за адресою: с. Мила, вул. Комарова,2А, то в адміністративній будівлі виявилася відсутність/втрата документації, звернень громадян, списаних до справи, кримінальних проваджень, книг нарядів, вхідної/вихідної кореспонденції, рапортів, матеріалів, бланкової продукції, книги приймання-здавання чергування, книги перевірок, книги видачі та приймання службової документації, книги видачі та приймання озброєння, які перебували а адміністративній будівлі підрозділу та сейфах.

Крім того, у доповідній записці зроблено висновок, що майно, яке належало або перебувало в користуванні відділення поліції №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, було втрачено під час окупації Дмитрівської ТГ військами агресора російської федерації.

Відтак, інші докази, окрім розстановок нарядів за березень-серпень 2019 року, які б підтвердили несення служби позивачем у нічний час у цей спірний період, і не могли бути надані до суду представниками сторін у справі внаслідок їх знищення (втрати) з незалежних від них обставин.

Отже, втрата документів, що засвідчують право на відповідне грошове забезпечення, в тому числі й на доплати, під час окупації населеного пункту військами Російської Федерації не може бути підставою для позбавлення особи належних їй виплат, а тому позбавлення грошового забезпечення (доплати за службу в нічний час доби) через формальні причини (неповне оформлення всіх необхідних для її нарахування та виплату документів) є, на переконання суду апеляційної інстанції, неправомірним.

Наведене не враховано судом першої інстанції під час вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами позивача, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому доплати за несення служби у нічний час за дні, вказані у розстановках нарядах (у період березень-серпень 2019р.)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки саме за період з березня до серпня 2019р. ОСОБА_1 дійсно перебував у нарядах, які закінчувалися в одну добу, а завершувалися в наступну.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а ,відтак, рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям нового судового рішення про визнання протиправною відмови відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по доплаті за службу в нічний час у період з 16.03.2019р. до 30.08.2019 у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час та зобов`язання ГУНП в Київській області нарахувати та виплатити йому заборгованість по доплаті за службу в нічний час у період з 16.03.2019р. до 30.08.2019р. у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що покладені в основу спору в цій справі, колегія суддів дійшла про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Крім того, частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 цієї ж статті).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2025р. у справі № 640/18827/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по доплаті за службу в нічний час у період з 16.03.2019р. до 30.08.2019 у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по доплаті за службу в нічний час у період з 16.03.2019р. до 30.08.2019р. у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по доплаті за службу в нічний час у період з 16.03.2019р. до 30.08.2019 у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області (01661, м. Київ, вул. Володимирська,15, код ЄДРПОУ 40108616) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість по доплаті за службу в нічний час у період з 16.03.2019р. до 30.08.2019р. у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2025р. у справі № 640/18827/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя Є.Д. Кравченко