Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №280/8439/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8439/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року (суддя Д.В. Татаринов) у справі № 280/8439/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивачки у подвійному розмірі періодів роботи з 05 квітня 2007 року по 29 лютого 2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи з 05 квітня 2007 року по 29 лютого 2024 року до страхового стажу позивачки у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 23 травня 2012 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при призначенні пенсії позивачці, відповідачем не було враховано страховий стаж позивачки починаючи з 05 квітня 2007 року у подвійному розмірі у відповідності до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року №1788. Позивачка вважає, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивачки у подвійному розмірі періодів роботи з 05 квітня 2007 року по 29 лютого 2024 року є протиправною.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачці в зарахуванні до її страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком періодів її роботи з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2024 року, за винятком періодів перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01 липня 2025 року перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсії за віком позивачки відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до її страхового стажу та врахуванням при обчисленні

розміру її пенсії періодів роботи з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2024 року у подвійному розмірі, за винятком періодів перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради від 23 травня 2025 року за № 146, позивачка з 05 квітня 2007 року зарахована на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-ванниці) в 14-те психіатричне чоловіче відділення (наказ від 05 квітня 2007 року № 66), а з 04 травня 2007 року переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної в 14-те відділення (наказ від 27 квітня 2007 року № 81) де працює по теперішній час.

Суд врахував, що довідка Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради від 23 травня 2025 року за № 146, містить також відомості про періоди перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати, зокрема, у такі періоди: 26 травня 2017 року, з 01 грудня 2017 року по 14 грудня 2017 року, з 16 листопада 2018 року по 15 грудня 2018 року, з 22 липня 2019 року по 31 липня 2019 року, з 16 листопада 2019 року по 15 грудня 2019 року, з 22 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року, з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року.

Суд зауважив, що Закон №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-XII при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14 листопада 2017 року) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з чим передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року. Редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.

Таким чином, суд вказав, що про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що в силу положень Закону №1058 страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється в одинарному розмірі. Зауважує, що для зарахування позивачці в подвійному розмірі спірного періоду роботи підстав немає.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, з 23 травня 2012 року отримує пенсію за віком.

Згідно з розрахунком стажу по пенсійній справі № 923040194969 підтверджується, що до страхового стажу позивачки у розмірі 47 років 5 місяців 28 днів враховано в одинарному розмірі періоди її роботи з 05 квітня 2007 року по 30 квітня 2012 року як робота за Списком № 2.

Відповідач листом № 11529-11049/Д-02/8-0800/25 повідомив, що відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж з 01 січня 2004 року обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку до 01 січня 2004 року – на підставі документів та згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. До стажу позивача зараховано, зокрема періоди роботи з 05 квітня 2007 року по 30 квітня 2012 року на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до розрахунку стажу, доданого відповідачем до вищезазначеного листа, спірний період роботи зараховано органом пенсійного фонду до її страхового стажу в одинарному розмірі.

Позивачка вважає протиправними дії пенсійного органу, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Статтею 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання визначає, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Зі змісту матеріалів справи вбачається та пенсійним органом не заперечується, що відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради від 23 травня 2025 року за № 146, позивачка з 05 квітня 2007 року зарахована на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-ванниці) в 14-те психіатричне чоловіче відділення (наказ від 05 квітня 2007 року № 66), а з 04 травня 2007 року переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної в 14-те відділення (наказ від 27 квітня 2007 року № 81) де працює по теперішній час.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, довідка Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради від 23 травня 2025 року за № 146, містить також відомості про періоди перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати, зокрема, у такі періоди: 26 травня 2017 року, з 01 грудня 2017 року по 14 грудня 2017 року, з 16 листопада 2018 року по 15 грудня 2018 року, з 22 липня 2019 року по 31 липня 2019 року, з 16 листопада 2019 року по 15 грудня 2019 року, з 22 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року, з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року.

За правилами статті 60 Закону №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи у психіатричних закладах охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Такий висновок узгоджується з позицією, яку вказано Верховним Судом у постановах від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що є протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачці в зарахуванні до її страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком спірних періодів, за винятком періодів перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 280/8439/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 07.04.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров