Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №340/3436/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3436/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року (суддя О.С. Петренко) у справі № 340/3436/25 за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Олександрійського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, у якому просила:

- визнати протиправними дії Олександрійського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби щодо, викладеної у листі від 19.12.2024 за № 647/3512.1-24/3512/388-24, відмови в оформленні та видачі позивачці паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Олександрійський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби оформити та видати позивачці паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення то паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, без надання згоди на обробку персональних даних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача в оформленні та видачі позивачці паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, є протиправною.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є особисте звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням відповідного переліку документів.

Суд з`ясував, що позивачка подала відповідачу заяву про оформлення паспорта і до цієї заяви долучено дві фотокартки та свідоцтво про народження. При цьому, не додано документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи та рішення суду.

Суд вказав, що заява щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, надана відповідачу без долучення передбачених документів, не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у формі книжечки.

Відтак, суд вважав обґрунтованим висновок відповідача, що на день звернення із заявою у останнього були відсутні правові підстави для видачі позивачці паспорту громадянина України у формі книжечки, що не перешкоджає їй у встановленому порядку звернутися до відповідача з метою отримання такого паспорта.

Суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що в свідоцтві про народження позивачки серії НОМЕР_1 від 13.10.1999 року актовий запис №595 зазначено, що матір ОСОБА_2 – українка, позивачка народилась на території України. У витязі з ДРАЦС громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, зазначено, що ОСОБА_2 має національність «Українка». Наполягає, що в спірному випадку для реалізації права позивачки на користування паспортом громадянина України зразка 1994 року є необхідним зобов`язати відповідача оформити та видати позивачці паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки. Звертає увагу, що позбавлення особи отримати паспорт громадянина у вигляді книжечки становить вручання державки, яке не було необхідним у демократичному суспільстві та є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу особистого надмірного тягаря.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 04 грудня 2024 року позивачка звернулась до Олександрійського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби із заявою щодо видачі нового паспорту громадянина України, зразка 1994 року (вперше). У заяві з посиланнями на норми Законів України, про відмову за релігійними переконаннями від паспорту у формі ID картки, обґрунтовано право на видачу нового паспорту громадянина України, зразка 1994 року.

Листом від 19.12.2024 року, вихідний № 647/3512.1-24/3512/388-24 Олександрійський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, посилаючись на Тимчасовий порядок оформлення та видачу паспорту громадянина України, затверджений Наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за № 620/33591, роз`яснив, що внаслідок відсутності рішення суду по вказаному питанню, відсутні підстави для видачі паспорту старого зразка. Крім того, вказано, що на момент народження позивача мати – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала в громадянстві рф, а відомості про батька – ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, записані за вказівкою матері, що є підставою вважати, що на момент народження позивач набула громадянство рф.

Позивач, не погоджуючись з такою позицією суб`єкта владних повноважень та вважаючи, що має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Законом України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До прийняття Закону №5492-VI єдиним нормативним актом, який визначав порядок формування, видачи паспорту громадянина України, було Положення про паспорт громадянина України (далі Положення №2503), яке затверджено Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.

Згідно п.1 цього положення паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п.3 Положення №2503 бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 Положення №2503 паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.

Відповідно до п.13 Положення №2503 для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Колегія суддів зазначає, що реалізація права особи на отримання паспорта громадянина України, незалежно від його форми, здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема документами, перелік яких наведено у п.13 Положення №2503.

Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі Порядок №456) затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456.

Цей тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Апеляційний суд зауважує, що вищезгаданий тимчасовий порядок №456 стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

В свою чергу, оскільки стосовно позивачки не прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, підстави для застосування до спірних правовідносин приписів тимчасового порядку №456 відсутні.

Разом з тим, колегія суддів з`ясувала, що на виконання вимог п.13 Положення №2503 для одержання паспорта позивачка подала відповідачу заяву, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 та дві фотокартки розміром 35х45 мм.

Зі змісту свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_1 від 13.10.1999 року вбачається, що в ньому відсутні відомості про громадянство матері та/або батька позивачки, а також про громадянство самої позивачки.

Апеляційний суд зауважує, що зазначення про національність матері та батька позивачки, які наявні у свідоцтві серії НОМЕР_1 , не можуть підтверджувати саме громадянство матері та батька позивачки, адже це різні відомості.

Відтак, колегія суддів вважає, що в спірному випадку позивачка в силу положень п.13 Положення №2503 для одержання паспорта мала надати відповідачу також документи, що підтверджують громадянство України, однак докази надання таких документів відповідачу відсутні.

За цих обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що через неподання позивачкою необхідних документів, які передбачені п.13 Положення №2503, у відповідача були відсутні підстави для оформлення та видачі позивачці паспорта громадянина України у формі книжечки згідно Положення №2503, а отже дії відповідача в спірному випадку є правомірними.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі №340/3436/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 07.04.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров