Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №160/20588/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20588/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року (суддя А.В. Савченко) у справі № 160/20588/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку 12 січня 2024 року на підставі пункту 6 частини 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» - як особи, що була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку станом на 12 січня 2024 року на підставі пункту 6 частини 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» - як особи, що була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ВИКЛЮЧИТИ з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- визнати протиправними дії

ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача, як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виключити інформацію про позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був правомірно виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», у зв`язку з чим він не є військовозобов`язаним і не може бути суб`єктом правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, однак відповідач не вніс відповідні відомості до Єдиного державного реєстру та безпідставно ініціював розшук і доставлення до ТЦК позивача, чим порушив вимоги законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача, як особи, які скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

В решті позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що з 18.05.2024 редакція статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суд вказав, що згідно з пунктом 4 розділу Загальні питання Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

Суд зауважив, що позивач був виключений з військового обліку 12.01.2024 р. на підставі чинної на той час редакції статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Нова редакція цієї статті від 18.05.2024р. встановила нове правове регулювання у виді нових підстав виключення з військового обліку, які почали діяти з 18.05.2024р.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача вносити данні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку як особи, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суд встановив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у частині оскарження бездіяльності щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку 12 січня 2024 року на підставі пункту 6 частини 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» - як особи, що була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Суд врахував, що зі змісту статті 7 Закону №1951-VIII вбачається, що законом передбачено внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Суд дослідив, що відповідачем не доведено наявності складених стосовно позивача протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, а отже відсутній доведений факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відтак суд вважав, що у відповідача були відсутні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем.

Також, суд вказав, що відповідач не довів наявності підстав звертатися до поліції щодо затримання та доставлення особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, суд встановив, що за даними бази «Розшук» ІКС «ІПНП», станом на 18.07.2025 позивач не перебуває в державному розшуку.

Суд вважав, що відсутні підстави зобов`язати відповідача ВИКЛЮЧИТИ з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з цим, на думку суду, вказана обставина не позбавляє позивача права вимагати визнати протиправними дії, які мали місце до 18.07.2025 р., щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про притягнення позивача, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача, як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд зазначив про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що він 12 січня 2024 року отримав тимчасове посвідчення військовозобов`язаного від 12.01.2024 №46/2024, в якому наявні відомості про те, що позивач виключений з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», як особа, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Вважає, що він вже не є військовозобов`язаним, не перебуває на військовому обліку, не може бути призваний на військову службу та не може бути суб`єктом відповідальності за будь-які порушення правил військового обліку, законодавства про мобілізацію тощо. Зауважує, що визнання протиправними дій відповідача, без зобов`язання вчинити дії, не дає позивачеві належного захисту, а тому суд першої інстанції хибно не зобов`язав відповідачів вчини дії з метою захисту прав позивача.

Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», згідно відомостей тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 12.01.2024р.

07 травня 2025 року представник позивача звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про те, за вчинення якого саме адміністративного правопорушення (в чому саме воно полягає?) позивач розшукується ІНФОРМАЦІЯ_2 як «уклоніст». Надати інформацію про те, чи виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП позивача. Якщо так, то направити копію цього документу. В разі поновлення позивача на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 вказати причину такого поновлення з доданням копії відповідного наказу.

20 травня 2025 року представник позивача звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про те, за вчинення якого саме адміністративного правопорушення (в чому саме воно полягає?) позивач розшукується ІНФОРМАЦІЯ_2 як «уклоніст». Надати інформацію про те, чи виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 210, 210-1, 211 КУпАП позивача. Якщо так, то направити копію цього документу. Надати інформацію про те, чи вносились до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про зняття позивача з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в 2024 році – після проставлення у його ВОД відмітки про зняття з обліку 12.01.2024. Якщо не вносились, то зазначити причини невнесення. В разі поновлення позивача на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 вказати причину (підставу) і дату такого поновлення з доданням копії відповідного наказу.

З листа Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.07.2025р. №120017-2025 встановлено, що згідно з даними системи «ІПНП» станом на 18.07.2025 наявна наступна інформація стосовно позивача: - за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2025 №Е1396605, щодо порушення законодавства про мобілізацію, Самарівським РВП ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровано ЄО № 5467 від 10.02.2025; - працівниками поліції Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області 01.05.2025 зареєстровано ЄО № 20020 щодо виявлення позивача. Згідно відомостей інформаційної підсистеми «Розшук» системи «ІПНП» позивач в державному розшуку не перебуває.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також протиправними дії відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон №1951) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць.

Згідно ст.1 та 2 цього закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону №1951 основними засадами ведення Реєстру є зокрема обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В силу положень ст. 6 Закону №1951 до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 цього закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що 12.01.2024р. позивача було виключено з військового обліку відповідно до пункту 6 частини 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону № 2232 (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Колегія суддів звертає увагу, що із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 року, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232 зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин приписи ч. 6 ст. 37 Закону № 2232 не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232 позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Колегія суддів зазначає, що приписи законодавства не передбачають необхідність отримання від позивача згоди для взяття на військовий облік.

Існування у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних станом на час виникнення спірних правовідносин матеріалами справи не підтверджено.

Колегія суддів зазначає, що поновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних є правомірним.

Оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, апеляційний суд зазначає про відсутність підстав для внесення інформації до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.

Отже, не знайшли підтвердження доводи скаржника про допущення протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку 12 січня 2024 року на підставі пункту 6 частини 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» - як особи, що була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно ч.1 ст. 7 Закону №1951 до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать зокрема відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

За змістом правових норм КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.

Подібний висновок вказано у постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 824/1164/18-а, від 22 лютого 2022 року у справі № 260/511/19, від 18 травня 2022 року у справі № 813/4354/17 та від 01 червня 2022 року у справі № 440/698/20, від 27 липня 2022 року у справі № 1340/5822/18.

Разом з тим, колегія суддів з`ясувала, що матеріалами справи не підтверджено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів безпосередньо містить персональні дані про військовозобов`язаного позивача стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Апеляційний суд зауважує, що службові дані військовозобов`язаних - відомості про виконання військового обов`язку та персональні дані - відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) не є тотожними.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів безпосередньо містить персональні дані військовозобов`язаного позивача стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення), колегія суддів не вбачає підстав для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити вищезгадані відомості (дані) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Інструкцію з формування та ведення бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі Інструкція №534) затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 червня 2023 року № 534.

Згідно інструкції №534 БД «Розшук» - автоматизований банк відомостей, у якому обробляється інформація щодо розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від відбування покарання або від виконання обов`язків, визначених законом для суб`єктів пробації, зниклих безвісти, зокрема за особливих обставин, підлягають психіатричній допомозі у примусовому порядку, є боржниками за виконавчими документами, відповідачами у справах про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, є дітьми, стосовно яких за виконавчим документом про відібрання дитини за поданням виконавця судом винесено ухвалу про їх розшук, осіб, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв`язку з хворобою або неповнолітнім віком, установлення осіб невпізнаних трупів.

Колегія суддів зауважує, що предметом судового розгляду у цій справі є також зокрема зобов`язання виключити інформацію про позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

Питання щодо виключення інформації стосовно позивача із інших підсистем інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», зокрема із інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», не є предметом судового розгляду у цій справі.

Як правильно дослідив суд першої інстанції з листа Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.07.2025р. №120017-2025 згідно відомостей інформаційної підсистеми «Розшук» системи «ІПНП» позивач в державному розшуку не перебуває. Відомості про перебування позивача саме згідно підсистеми «Розшук» системи «ІПНП» в розшуку в матеріалах справи відсутні. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виключити інформацію про позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку.

Щодо аргументів позивача про не підтвердження повноважень представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Апеляційний суд враховує позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2024 у справі №440/14831/23, згідно із якою особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, має право додатково подати інші документи до тих, які визначені ст. 55 КАС України, у тому числі у тому числі й витяг з Єдиного державного реєстру.

Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 сформувала універсальне правило, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

За наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі не усунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку.

Представник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Мігрін Б.О. підписав та подав відзив на апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд». На підтвердження своїх повноважень представник Мігрін Б.О. надав довіреність на право представництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, якою підтверджено повноваження особи, якою видано довіреність.

Відтак, колегія судів приходить до висновку про помилковість аргументів скаржника про н підтвердження повноважень представника відповідача Мігріна Б.О.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 160/20588/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 07.04.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров