Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №280/2817/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/2817/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року

у справі №280/2817/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у збільшеному до 100000 гривень розмірі пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 06.02.2023 по 24.02.2025;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у збільшеному до 100000 гривень розмірі пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 06.02.2023 по 24.02.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Однак додаткова винагорода у збільшеному до 100 000 гривень пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях позивачу протиправно за спірні періоди не виплачувалась. Відтак, позивач зазначає про протиправні дії відповідача щодо ненарахування та невиплати у збільшеному до 100 000 гривень додаткової винагороди в сумі 100 000 гривень під час дії воєнного стану за період часу з 06.02.2023 по 24.02.2025.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах). З матеріалів справи суд встановив, що позивач у період із 06.02.2023 по 24.02.2025 брав безпосередню участь у бойових діях та здійснення заходів, на підставі низки наказів командира військової частини, згідно яких позивач вибував в оперативне підпорядкування командирам оперативно- тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »/« ІНФОРМАЦІЯ_2 » в район бойового виконання спеціальних (бойових) завдань, як старший оператор (командира відділення) днар.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату спірної у цій справі додаткової винагороди за період з 06.02.2023 по 24.02.2025. Також, суд врахував, що згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2025 №424 позивач в періоди: з 08.06.2022 по 23.09.2022; з 01.10.2022 по 27.11.2022; з 20.12.2022 по 24.01.2023; з 06.02.2023 по 20.05.2023; з 03.07.2023 по 22.08.2023; з 04.09.2023 по 27.10.2023; з 07.11.2023 по 29.01.2024; з 11.02.2024 по 19.03.2024; з 20.03.2024 по 21.06.2024; з 02.07.2024 по 14.08.2024; з 27.09.2024 по 19.10.2024; з 30.10.2024 по 10.12.2024; з 13.12.2024 по 21.01.2025; з 13.02.2025 по 24.02.2025; з 13.02.2025 по 24.02.2025, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач наполягає на тому, що нарахування та виплата додаткової винагороди позивачу за спірний період здійснювалися у відповідності до норм Постанови КМУ №168 та Порядку №260. Позиція скаржника ґрунтується на тому, що виплата винагороди у розмірі 100 000 гривень не є автоматичним наслідком перебування військовослужбовця у зоні бойових дій, а вимагає сукупності специфічних умов: виконання бойових завдань безпосередньо на лінії бойового зіткнення у складі підрозділів першого ешелону. На підтвердження належного виконання своїх зобов`язань відповідач надав суду копії наказів командира військової частини НОМЕР_1 за 2023– 2024 роки (зокрема №222, №375, №459, №549, №752, №831, №920, №1057, №1157 та №709), згідно з якими позивачу щомісячно нараховувалася винагорода пропорційно до підтвердженого часу участі у заходах.

Відповідач наголошує, що згідно з розділом XXXIV Порядку №260, участь у бойових діях має підтверджуватися не лише довідками, а виключно бойовими наказами, журналами бойових дій, бойовими донесеннями та рапортами. Ключовим доводом є те, що перебування в районі ведення бойових дій (Донецька область) саме по собі є підставою для виплати лише 30 000 грн. Для отримання виплати у 100 000 грн військовослужбовець має бути залучений до виконання завдань на глибину роти/батальйону першого ешелону, що, на думку скаржника, не було належним чином доведено позивачем та проігноровано судом першої інстанції.

Відповідач зазначає, що право нарахування винагороди належить до виключної компетенції командира частини на підставі щомісячних наказів, які формуються за результатами фактичного обліку бойової роботи. Скаржника вважає, що суд першої інстанції помилково застосував презумпцію достовірності довідки №424, оскільки вона лише констатує загальний період залучення до заходів оборони, але не деталізує щоденне виконання бойових завдань, що є обов`язковим для виплати у максимальному розмірі.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як встановлено суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2022 №61 позивач призначений на посаду механіка радіотелефоніста батареї безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2025 №62 старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки інформації 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки військової частини, відповідно до розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України (про переміщення військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу) від 14 лютого 2025 року №45 визнано таким, що вибув для подальшого проходження служби в військову частину НОМЕР_2 АДРЕСА_1 та з 26.02.2025 був виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

У період служби позивача у військовій частині НОМЕР_1 райони ведення воєнних (бойових) дій визначені наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26, від 01.03.2023 №52, від 01.04.2023 №89, від 01.05.2023 №111, від 01.06.2023 №147, 01.07.2023 №183, від 01.08.2023 №210, 01.09.2023 №247, 01.10.2023 №273, від 01.11.2023 №203, від 01.12.2023 №341, від 01.01.2024 №2, від 01.02.2024 № 42, від 01.03.2024 № 82, від 01.04.2024, № 121, від 01.05.2024 №170, від 02.06.2024 № 235, від 03.07.2024 № 293, від 05.08.2024 № 361, від 04.10.2024 №461, від 02.11.2024 №503, від 04.12.2024 №546, від 03.01.2025 №5.

Згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №32 від 06.02.2023; №161 від 03.07.2023; №216 від 04.09.2023; №278 від 07.11.2023; №41 від 12.02.2024; №77 від 21.03.2024; №163 від 02.07.2024; №239 від 27.09.2024; №273 від 30.10.2024; №317 від 13.12.2024; №48 від 14.02.2025 позивач, як старший оператор (командир відділення) днар, вибував в оперативне підпорядкування командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в район бойового призначення для виконання спеціальних (бойових) завдань (а.с. 37-42).

Підставою видання цих наказів вказано: «доповідь командира підрозділу».

З довідки «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» від 05.03.2025 №424, виданої військовою частиною НОМЕР_1 на ім`я старшого солдата ОСОБА_1 , вбачається, що він останній у період з 08.06.2022 по 23.09.2022; з 01.10.2022 по 27.11.2022; з 20.12.2022 по 24.01.2023; з 06.02.2023 по 20.05.2023; з 03.07.2023 по 22.08.2023 ; з 04.09.2023 по 27.10.2023; з 07.11.2023 по 29.01.2024; з 11.02.2024 по 19.03.2024; з 20.03.2024 по 21.06.2024; з 02.07.2024 по 14.08.2024; з 27.09.2024 по 19.10.2024: з 30.10.2024 по 10.12.2024; з 13.12.2024 по 21.01.2025; з 13.02.2025 по 24.02.2025; з 13.02.2025 по 24.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

Підставою видачі цієї довідки є, як в неї вказано, накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), перелічені вище.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 3376 від 05.05.2025 про суми нарахованої та виплаченої додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 06.02.2023 по 24.02.2025:

з лютого 2023 року по листопад 2023 року та за червень 2024 року позивачу здійснювалась виплата додаткової винагороди з розрахунку 30000,00 гривень на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій та з розрахунку 100000,00 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

з грудня 2023 року по лютий 2025 року позивачу здійснювалась виплата додаткової винагороди з розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виплати у повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в розмірі 100000 грн у вказані періоди, позивач оскаржив такі дії до суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Спір у цій справі виник з приводу наявності у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, збільшеної до 100000 грн.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (у редакції станом на 21 січня 2023 р.) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Положеннями п.2-1 вищезгаданої постанови установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

У подальшому, постанову №168 доповнено п. 1-1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 09.08.2023.

Згідно п.1-1 постанови №168 на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно абз.2 п.1-1 постанови № 168 в редакції з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України № 419 від 12.04.2024 та № 1311 від 15.11.2024, на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

Відповідно п. 2-1 постанови №168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункту 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Наказом Міністерства оборони України від 01.04.2022 №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233 (застосовується з 01 лютого 2023 року), Порядок № 260 доповнено новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який визначає особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 (у редакції станом на 31.01.2023) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника

з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно п.2 розділу XXXIV Порядку №260 (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (п.3 розділу XXXIV Порядку №260).

Згідно п.4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно п.9 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;

керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Суд також враховує, що з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.

Пунктом 3 Окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Також передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Згідно із п. 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Згідно до п. 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин по особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Форма довідки, яка дає право військовій частині визначити розмір додаткової винагороди передбаченої постановою №168, доведена до військових частин окремим дорученням Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин документами.

Підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.

В спірному випадку, як з`ясовано судом вище, підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2025 № 3376 та наказами командира військової частини НОМЕР_1 «Про виплату додаткової винагороди» від 03.03.2023 № 222, від 03.04.2023 № 375, від 03.05.2023 № 459, від 02.06.2023 № 549, від 03.08.2023 № 752, від 04.06.2023 № 831, від 02.10.2023 № 920, від 03.11.2023 № 1057, від 04.12.2023 № 1157, від 03.07.2024 № 709 позивачу за період: лютий 2023 року - листопад 2023 року включно та червень 2024 року нарахована та виплачена додаткова винагорода з розрахунку 30000,00 грн. пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій та додаткова винагорода до 100000,00 грн. пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії.

Розмір додаткової винагороди із розрахунку 100000,00 грн. пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань визначений відповідачем, виходячи з періодів (днів), вказаних у Додатках 2 до перелічених вище наказів командира військової частини НОМЕР_1 «Про виплату додаткової винагороди». Також ці накази містять посилання на відповідні бойові розпорядження командира військової частини, командирів підрозділів.

За періоди: грудень 2023 року, лютий - березень 2024 року, травень - червень 2024 року, вересень 2024 року, листопад 2024 року – лютий 2025 року позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода з розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій.

Обставини, які б свідчили про неправильне нарахування позивачу за лютий 2023 року - листопад 2023 року та червень 2024 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн., та безпідставне ненарахування додаткової винагороди до 100000,00 грн. пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії у інші спірні періоди, позивачем, з доказами на підтвердження таких обставин, не наведені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач не конкретизує, які саме завдання він виконував у спірні періоди, тоді як відповідно до наведеного вище правового регулювання в контексті спірних відносин, для належного обґрунтування наявності права на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, військовослужбовець повинен не лише послатися на сам факт своєї участі у бойових діях та заходах, але й навести конкретні обставини такої участі, включаючи опис, обставини та умови виконуваних завдань.

Наявна у справі довідка військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2025 № 424, видана позивачеві, підтверджує, що у спірні, визначені позивачем, періоди він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

В той же час, ця довідка не підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах для цілей виплати збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, не визначає підстави та розмір нарахування додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168, а лише підтверджує факт його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 довідка про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах має надаватися керівником органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командиром військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, а не військовою частиною, в якій військовослужбовець перебуває на службі.

Також наявні у справі витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про вибуття позивача в оперативне підпорядкування командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в район бойового призначення для виконання спеціальних (бойових) завдань не є такими, що відповідно до п.4 розділу XXXIV Порядку №260 підтверджують виконання позивачем завдань, наведених у п.2 розділу XXXIV Порядку №260.

Окремо суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.03.2024 № 77 позивач вибув в оперативне підпорядкування командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в район бойового призначення для виконання спеціальних (бойових) завдань та станом на 21.03.2024 перебував в районі Гродівської селищної територіальної громади, населений пункт Сергіївка, яка згідно наказів Головнокомандувача Збройних Силу України від 01.04.2024 № 121, від 01.05.2024 № 170 не була визначена як район ведення бойових дій з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2024 року, відповідно.

Інші документи щодо участі позивача у бойових діях або виконання бойових (спеціальних) завдань, які б давали підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди до 100000,00 грн. пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за періоди грудень 2023 року – травень 2024 року, липень 2024 - лютий 2025 року, а також певні періоди з лютого 2023 року по листопад 2023 року включно та червень 2024 року матеріали справи не містять.

Таким чином підстави для нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди згідно з Постановою №168 за вказані позивачем періоди відсутні.

Суд апеляційної інстанції, не ставлячи під сумнів ймовірну участь позивача у бойових діях або інших заходах у спірні періодит, виходить виключно з наявних у справі доказів, яка стосується оскаржуваної бездіяльності відповідача.

За встановлених обставин в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі №280/2817/25 - скасувати, ухвалити нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров