Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №215/8009/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 215/8009/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року

у справі №215/8009/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області в особі Криворізького районного управління поліції відділення поліції №5 м. Кривий Ріг

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області в особі Криворізького районного управління поліції відділення поліції №5 м. Кривий Ріг, в якому просив встановити відсутність компетенції (повноважень) Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області в особі Криворізького районного управління поліції відділення поліції №5 м. Кривий Ріг при розгляді заяви від 22.05.2025 створювати штучні перешкоди для проведення перевірки дій посадових осіб капітана ОСОБА_2 і начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області і надання правової оцінки цим діям та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати надати правову оцінку їх діям.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.10.2025 адміністративну справу № 215/8009/25 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 відмовлено в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору; адміністративний позов залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 адміністративний позов повернуто позивачеві з зв`язку з тим, що позивач у визначений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, а саме: скрутного фінансового положення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 02.12.2025, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Позивач зазначає, що він виконав всі вимоги Кодексу адміністративного судочинства України та надав довідки ДФС про доходи.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Статтею 161 КАС України встановлений обов`язок особи, яка подає позовну заяву, додати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В даному випадку, судом з`ясовано, що всупереч вимогам вищенаведеної норми, позивачем не долучений до позовної заяви документ про сплату судового збору. В той же час, позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку зі складним майновим станом. Зважаючи на те, що позивачем не доведено суду відсутності можливості сплати судового збору за подання позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, що, в свою чергу, зумовило залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог суду першої інстанції, зазначених в ухвалі від 27.10.2025, позивач подав заяву про відкриття провадження у справі після усунення недоліків з одночасним клопотанням про звільнення позивача від сплати судового збору і долученням до заяви довідки ДФС про доходи 2250 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки Закон України «Про судовий збір» визначає в якості однієї з умов для звільнення від сплати судового збору ту обставину, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає законні підстави за можливе звільнити його від сплати судового збору.

При цьому, Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження свого матеріального стану, позивачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.03.2025, згідно яким ОСОБА_1 за період з січня по грудень 2024 року отримав дохід в загальному розмірі 27339 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що навіть не зважаючи на те, що з цієї довідки неможливо визначити реальний розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору (1211,20 грн.) не перевищує 5 відсотків зазначеної в ній суми.

Інших доказів на підтвердження свого майнового стану позивач не надав.

Вказане свідчить, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища як підстави для звільнення від сплати судового збору, враховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, і як, наслідок, невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції дотримано норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі №215/8009/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров