Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №215/8510/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 215/8510/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року

у справі №215/8510/25

за позовом ОСОБА_1

до Служби судової охорони

про встановлення наявності компетенції,-

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Служби судової охорони, в якому просив: встановити наявність компетенції (повноважень) Служби судової охорони при отриманні заяви від 22.08.2025 створювати штучні перешкоди для вирішення питання вжиття заходів превентивного і примусового характеру при відсутності повноважень у працівників на день, час і місце дії повноважень та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати провести службову перевірку дій посадових осіб і надати правову оцінку цим діям згідно Закону України «Про Національну поліцію» після повторного розгляду заяви.

29.10.2025 ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби судової охорони про встановлення наявності компетенції на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено позов про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача, вирішення якого, з урахуванням його суб`єктного складу, перебуває поза межами юрисдикції адміністративних судів.

Не погоджуючись і ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а позов направити до суду за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України.

Позивач посилається на те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості відкрити провадження у справі та вже під час розгляду справи по суті встановлювати суб`єктивний склад сторін і можливість пред`явлення позивачем вимог такого змісту. За позицією скаржника юрисдикція адміністративних судів поширюється на спір у цій справі, оскільки цей спір стосується управлінської діяльності відповідача.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір – спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Отже, суд першої інстанції в цілому правильно зазначив, що компетенційний спір може існувати лише між суб`єктами владних повноважень.

В той же час, суд першої інстанції не звернув увагу на зміст позовної заяви та заявлених у ній вимог, не визначив предмет спору між сторонами, який виник з приводу розгляду відповідачем звернення позивача від 22.08.2025, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку, що переданий на вирішення суду спір є спором про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача в розумінні п.3 ч.1 ст.19 КАС України.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм процесуального права, що відповідно до ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі №215/8510/25 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров