Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №160/20483/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20483/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (суддя В.В. Рянська)

у справі № 160/20483/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмеження пенсії позивача максимальним розміром при її виплаті з 01.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату пенсії позивачу з 01.03.2024 у розмірі її фактичного нарахування, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведення її індексації, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796, без обмеження розміру збільшення максимальним розміром, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсію позивача протиправно обмежено максимальним розміром, встановленим після її перерахунку на виконання судового рішення. На заяву позивача про перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2024 з урахуванням індексації, без обмеження максимальним розміром пенсії відповідач протиправно відмовив.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу після проведення індексації з 01.03.2024 з обмеженням її максимальним розміром;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2024 з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Суд врахував, що Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Отже, суд встановив, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Суд з`ясував, що з 01.03.2024 відповідачем проведено індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796 з обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500,00 грн, однак у зв`язку з обмеженням пенсії максимальним розміром у сумі 26425,95 грн, обчисленим станом на 01.03.2023 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі № 160/12859/23, сума індексації пенсії з 01.03.2024 відповідно до Постанови № 185 йому не виплачується.

За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром, невиплата позивачу індексації з 01.03.2024 є протиправною.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що після скасування норм постанови Кабінету Міністрів України №103, інших постанов щодо перерахунку пенсії, окрім постанов Кабінету Міністрів України №713, №118, №168 та №185, не приймалось; вважає, що пенсія позивача розрахована правомірно згідно положень законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримує пенсію за вислугу років, призначену з 01.04.2019 згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, що встановлено з копій розрахунків пенсії у пенсійній справі № 0401010642.

Відповідно до розрахунку пенсії позивача від 01.02.2024 її розмір становив 26425,95 грн, з урахуванням індексації за 2022, 2023 роки, щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 та підвищень як учаснику бойових дій.

У розрахунку пенсії позивача від 01.03.2024 підсумок пенсії з надбавками 27992,95 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 26425,95 грн, із зазначенням таких складових: основний розмір пенсії - 19616,40 грн (80% від суми грошового забезпечення 24520,50 грн), індексація базового ОСНП 2022 - 2746,30 грн, індексація базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн, щомісячна доплата відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 - 2000,00 грн, підвищення як учаснику бойових дій - 590,25 грн та 40,00 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 29.04.2024, у якій просив здійснити з 01.03.2024 індексацію його пенсії без обмеження її максимальним розміром відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

Листом № 32108-21095/К-01/8-0400/24 від 28.05.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що після перерахунку пенсії, проведеного з 01.03.2023 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі № 160/12859/23, загальний розмір пенсійної виплати становив 26425,95 грн. З 01.03.2024 пенсію позивача проіндексовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», а також перераховано підвищення як учаснику бойових дій. Однак перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсії, оскільки її розмір перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За змістом частин першої і третьої статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Положення статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено згідно із Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011.

Одночасно статтею 2 Закону №3668-VI обмежено максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), в тому числі, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 надано оцінку такому правовому регулюванню та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців).

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, - 20 грудня 2016 року.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, всі подальші зміни, внесені до вказаної норми є нереалізованими. Тобто, починаючи із 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не містила норм про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд в ухвалах від 25 лютого 2025 року у справі № 200/116/25 та від 26 лютого 2025 року у справі № 440/534/25 звернув увагу на те, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону № 2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує, що рішенням від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано неконституційними приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII, без будь-яких виключень, тобто стосуються всіх категорій громадян, на яких розповсюджується цей Закон №2262-ХІІ, а не певного кола осіб.

Суд зауважує, що наявність у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 положення про підвищення пенсій з 01 березня 2024 року відповідно у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, не дає відповідачу підстави для зменшення розміру пенсії позивача при нарахуванні індексації внаслідок застосування обмеження максимального розміру пенсії.

Частинами першою - третьою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

В цьому випадку постанова Кабінету Міністрів України № 185 як нормативно-правовий акт не відповідає приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, тобто правовому акту, який має вищу юридичну силу, тому до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не підзаконний нормативно-правовий акт, яким є постанова Кабінету Міністрів України № 185, в частині індексації пенсії тільки в межах максимального розміру пенсії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії позивачу після проведення індексації з 01.03.2024 з обмеженням її максимальним розміром.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі № 160/20483/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров