Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №569/2230/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №569/2230/26

Суддя: Наумов С. В.

Справа № 569/2230/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 2 січня 2026 за № 12026181010000009 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Рівне, Рівненської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, не заміжньої, офіційно не працюючої (перебуває у декретній відпустці), не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.1ст.357 КК України,

в с т а н о в и в:

Близько 02 год. 00 хв., 17грудня 2025 року, ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку №13, що по вул. Князя Романа в м. Рівне, маючи умисел на привласнення офіційних документів, діючи з корисливих мотивів, з метою використання коштів з карткових (банківських) рахунків для подальшого власного матеріального збагачення та в особистих інтересах, шляхом вільного доступу, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин привласнила належну ОСОБА_5 банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилася в знайденому гаманці останнього, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1,п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційними документами.

В подальшому, в період часу з 05 год. 18 хв. до 10 год. 47 хв., 17 грудня 2025 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в магазинах та закладах, що в м. Рівне відповідно, використовуючи знайдену нею належну потерпілому ОСОБА_5 банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому продовжено, переконавшись, що на раніше знайденій нею картці АТ КБ «Приватбанк», яка відкрита на ім`я потерпілого ОСОБА_5 наявна система з безконтактною технологією оплати, що забезпечує швидкі розрахунки без вводу PIN-коду, здійснила оплату товару та послуг з використанням цієї банківської картки шляхом проведення транзакцій, таємно викравши з рахунку потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти в загальній сумі 6 791 грн. 83 коп., чим завдала останньому майнової шкоди у вищевказаному розмірі.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях вину визнала повністю. Погодилася із позицією (промовою) прокурора в судових дебатах, щодо призначення їй покарання за вчинені кримінальні правопорушення. Повідомила суд, що на даний час не має можливості відшкодувати шкоду потерпілому у вказаній вище сумі, оскільки перебуває у декретній відпустці, сама утримує двоє малолітніх дітей.

Зокрема, суду повідомила, що дійсно, за наведених обставин в обвинувальному акті, у вказаний вище час, проходила по вул.. К.Романа в м. Рівне, поблизу буд.13, помітила гаманець чорного кольору, підняла його в якому були сувенірні долари США та декілька банківських карток. Взявши банківську картку собі, інші речі викинула в смітник. Почала ходити в різні магазини та розраховуватись знайденою банківською карткою. Дані дії здійснювала 17.12.2025 до поки картку не заблокували. В подальшому, до неї підійшли працівники поліції, та повідомили, що по відеокамерах було встановлено її особу яка розраховувалась чужою банківською карткою. Свою провину визнала, видала картку та особистий одяг в якому була одягнена при здійсненні розрахунків карткою в магазинах.

Потерпілий ОСОБА_5 в режимі відео конференції повідомив суд, що на даний час служить в ЗСУ, підтримує заяву яку подав до суду, про розгляд провадження за його відсутності. Заподіяна шкода йому не відшкодована, просить призначити покарання обвинуваченій на розсуд суду.

Судом встановлено, що показання обвинуваченої не є суперечливими та узгоджуються із іншими встановленими обставинами провадження.

Прокурор, інші учасники судового розгляду не заперечили проведення судового розгляду у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.

В зв`язку із не запереченням учасниками судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначених обставин та їх зміст, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України.

Встановлені судом обставини вчинення кримінальних правопорушень, вказують на те, що вони були вчинені саме обвинуваченою ОСОБА_4 ..

Стороною захисту в ході судового розгляду, суду не надавались докази якими спростовувалась її вина .

Передбачених законом підстав для визнання доказів у справі неналежними та недопустимими у судовому засіданні не встановлено.

Органом досудового розслідування вірно кваліфіковані дії ОСОБА_4 за ч.1, ст.357 КК України, які виразились у привласненні офіційного документа, вчиненими з корисливих мотивів та за ч.4 ст.185 КК України які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд враховує, що вчинені обвинуваченоюОСОБА_4 , кримінальні правопорушення, відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку, та тяжкого злочину.

Дослідивши характеризуючи дані обвинуваченої, вона не перебуває під спостереженням у лікаря нарколога та психіатра, на утриманні має двоє малолітніх дітей – ОСОБА_6 2020 року народження та ОСОБА_7 2022 року народження. Раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, однак є особою, що відповідно до ст..89 КК України не має судимості. За проживання характеризується позитивно.

Обставиною яка пом`якшує покарання обвинуваченої відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин які б обтяжували покарання вказаної обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Остаточне покарання обвинуваченій – позбавлення волі, суд призначає на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим.

Суд погоджується із позицією прокурора в судових дебатах, взявши до уваги встановлені обставини кримінального провадження, щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, позицію потерпілого, з урахуванням особи ОСОБА_4 , вважає можливим, призначити покарання необхідне й достатнє, для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень із застосуванням ст.. 75 КК України, тобто звільнити від відбування покарання з випробовуванням.

Речові докази: банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 пакет SUD2088848; куртку чорного кольору, марки «Sinsay» пакет №WAR1643998; які зберігаються в кімнаті речових доказів Рівненського РУП необхідно повернути власникам - АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 ..

Письмові докази (документи) DVD –R диски з відеозаписами з камер спостереження, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Накладений арешт на речовий доказ – банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , куртку чорного кольору, марки «Sinsay» відповідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 7 січня 2026 року підлягає скасуванню.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати кримінального провадження відсутні.

Застосований запобіжний захід ОСОБА_4 , відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2026 року - особисте зобов`язання в межах строку досудового розслідування до 23.03.2026, втратив дію.

Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченихч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, та призначити їй покарання:

-за ч.4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу – п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, ОСОБА_4 визначити остаточне покарання у виді п`ять років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю в один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, на звільнену від відбування покарання з випробовуванням ОСОБА_4 суд покладає такі обов`язки;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Письмові докази (документи) DVD –R диски з відеозаписами з камер спостереження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Накладений арешт на речовий доказ – банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , куртку чорного кольору, марки «Sinsay», відповідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 7 січня 2026 року, скасувати.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно до ст. 395 КПК України, вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua