Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №536/2997/25 — Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №536/2997/25

Провадження №2/547/252/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання О.Л.Дороженко,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у залі судових засідань № 2, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник позивача - адвокат М.І.Усенко,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області із позовом в електронній формі до відповідача ОСОБА_1 обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення коштів за договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 9003382 від 12.01.2023 на суму 10000,00 грн, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (далі ТОВ "Мілоан") та ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 26635,25 грн з яких: 6900,00 грн прострочена заборгованості за сумою кредиту, 19235,25 грн простроченої заборгованості за відсотками, 500,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2422,40 грн і витрат на правничу допомогу 8000,00 грн.

Позивач вказує, що набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором про відступлення права вимоги № 99-МЛ від 26.06.2023, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал".

Справа надійшла до Семенівського районного суду Полтавської області для розгляду за підсудністю на підставі ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17.12.2025, оскільки згідно відповіді № 2141416 від 17.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін 11.03.2026 о 15:00 год.; запропоновано відповідачеві, зокрема, подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення копій ухвали суду від 16.02.2026 і позовної заяви з додатками; повідомлено відповідачу, що 29.11.2025 позивач надіслав йому засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" цінним листом з описом вкладення № 0503784908498 копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі.

Представник позивача просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 4, 52).

11.03.2026 відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла, повідомлена про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання де не проживає, що є належним врученням відповідачеві судової повістки і повідомлення про дату, час і місце судового засідання; не подав відзиву або будь-яких інших документів у справі (а.с. 39, 45, 46, 60, 61).

11.03.2026 судове засідання відкладено до 07.04.2026 о 10:40 год. через відсутність доказів належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

07.04.2026 відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла, повідомлена про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання 28.03.2026, де не проживає, що є належним врученням відповідачеві судової повістки і повідомлення про дату, час і місце судового засідання; не подав відзиву або будь-яких інших документів у справі (а.с. 39, 45, 57, 67, 68).

Ураховуючи зазначені обставини суд, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України ухвалив здійснити заочний розгляд справи.

За відсутності учасників справи (їх представників) розгляд справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи, надані судові дані і докази, суд встановив таке.

12.01.2023 між ТОВ "Мілоан", як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір про споживчий кредит № 9003382 про надання коштів на умовах надання фінансового кредиту у сумі 10000,00 грн строком на 105 днів з 12.01.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 27.01.2023 (рекомендована дата платежу). Поточний період 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 27.04.2023 (дата остаточного погашення заборгованості). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1125,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,75% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 27000,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки - фіксована. Дата повернення кредиту та сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 27.01.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 27.04.2023 (останнього дня строку кредитування). Загальні витрати за пільговий період складають 1625,00 грн в грошовому виразі та 3801% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 28625,00 грн в грошовому виразі та 995% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період складає 11625,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 38625,00 грн. Комісія за надання кредиту 500,00 грн, яка нараховується за ставкою 5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *94. Позичальник має неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування. Строк продовження днів 3 - максимальний розмір комісії 3 %, 7 - максимальний розмір комісії - 6 %, 15 - максимальний розмір комісії 10 %. Сплата заборгованості в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості) не тягне настання негативних наслідків для позичальника, якщо кредитодавець в цей день отримає кошти або інформаційне повідомлення про зарахування платежу, згідно п. 2.6 сплата заборгованості після спливу строку кредитування є підставою для виникнення у позичальника додаткових обов`язків щодо сплати пені та/або процентів, згідно розділу Договору. Пеня може нараховуватися у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення. Пеня не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу. Сукупна вартість неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань не може перевищувати 50% від загальної суми кредиту одержаного позичальником (споживачем), а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником (споживачем) за кредитним договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Штрафи не застосовуються. Процентна ставка, яка застосовується (може застосовуватися) при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту відповідно до ст. 625 ЦК України: в період прострочення проценти нараховуються за ставкою 3% за кожен день користування кредитом. Інші платежі відсутні (а.с. 6-12).

Вказаний договір, паспорт споживчого кредиту та Додаток № 1 до Договору про споживчий кредит № 9003382 від 12.01.2023, підписані електронним підписом відповідача А.В.Куц одноразовим ідентифікатором R62636 12.01.2023 12:01:16, який направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с. 13).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Відтак суд робить висновок про належне укладення договору про споживчий кредит № 9003382 від 12.01.2023 про отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту у ТОВ "Мілоан".

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно платіжного доручення № 91181692 від 12.01.2023 ТОВ "Мілоан" було перераховано на кред. рах. № НОМЕР_1 *94 А.В.Куц 10000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору № 9003382 (а.с. 14).

Отже кредит відповідачеві надано у визначені договором строки і розмірі.

26.06.2023 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ та додаткової угоди № 1 від 26.08.2025 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 9003382 від 12.01.2023, що укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 (а.с. 16-26).

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 9003382 від 12.01.2023 не погашена і складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 6900,00 грн, заборгованості за процентами - 19235,25 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту 500,00 грн, сума заборгованості всього - 26635,25 грн.

На це вказує складений первинним кредитодавцем розрахунок і складена позивачем виписка (а.с. 15, 16).

Згідно п. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).

Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (ст. 1080 ЦК).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК).

Позивач 04.11.2025 направив на адресу ОСОБА_1 претензію із вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором № 9003382 від 12.01.2023 у сумі 26635,25 грн негайно (а.с. 26).

Отже позивач ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" правомірно набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 9003382 від 12.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Складена ТОВ "Мілоан" відомість про щоденні нарахування і погашення за період 22.01.2023 - 06.06.2023 вказує на нарахування відповідачці ОСОБА_1 кредиту, комісії за оформлення кредиту, комісію за пролонгацію, процентів за п. 1.5.2; п.п. 1.5.2 і п. 2.3.1.1; п.п. 1.6 і 2.3.1.2 договору (а.с. 15).

Однак кредитний договір № 9003382 від 12.01.2023 не містить підпунктів 2.3.1.1 та 2.3.1.2.

Пункт 2.3.1 вказує на право позичальника продовжувати пільговий період та збільшувати строк кредитування за умовами, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до п. 6 Правил.

Позивач не надав судові Правила, тому підстав для застосування і перевірки судом змісту Правил щодо пролонгації у справі немає.

Тому суд розраховує проценти на умовах, вказаних у п. 1.3, п.п. 1.5.2, 1.5.3 кредитного договору, що складає 28125,00 грн за весь 105-денний строк кредитування ((10000,00 * 0,75 % * 15) + (10000,00 * 3,00 % * 90)).

Пункт 1.5.1 кредитного договору вказує на комісію 500,00 грн за надання кредиту. Комісія нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Пункт 2.3.1 кредитного договору вказує на сплату комісії за управління та обслуговування кредиту (якщо передбачено) за умови вчинення позичальником дій за п. 2.3 договору і розділу 6 Правил.

Однак позивач не надав судові Правила, тому підстав для стягнення і нарахування будь-якої іншої комісії, окрім як 500,00 грн за надання кредиту - немає.

Складена ТОВ "Мілоан" відомість вказує на сплату позичальником ОСОБА_1 кредитодавцеві ТОВ "Мілоан" низки процентів, комісії, тіла кредиту (а.с. 15), однак складена позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" виписка з особового рахунка взагалі не містить позначок про дати і суми здійснених позичальником ОСОБА_2 .Куц платежів з повернення тіла кредиту, відсотків чи комісії, хоча відповідні колонки і рядки виписка передбачає (а.с. 16).

Як наслідок суд здійснює перерахунок заборгованості як різницю визначеної позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованості і отриманою Товариством "Мілоан" безпідставно комісії за пролонгацію, нарахованою безпідставно комісією за пролонгацію, а аткож фактично отриманих платежів за тілом кредиту і процентів:

6900,00 + 28125,00 + 500,00 - 1000,00 - 1000,00 - 1000,00 - 1000,00 - 1000,00 - 1000,00 - 300,00 - 300,00 - 400,00 - 700,00 - 700,00 - 600,00 = 26525,00 грн.

Ураховуючи зазначене, оцінивши докази, суд робить висновок, що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором № 9003382 від 12.01.2023. Відповідач має заборгованість перед позивачем за вказаним кредитним договором і позов підлягає частковому задоволенню на суму 26525,00 грн.

Щодо витрат з судового збору

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених судом позовних вимог, що складає 2412,37 грн (2422,40 / 26635,25 * 26525,00) (а.с. 33, 38).

Щодо витрат на правничу допомогу

Згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 правову допомогу позивачеві ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" надавало Адвокатське об`єднання "Апологет". Згідно акту № Д/9297 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12.11.2025 та детального опису наданих послуг адвокатом М.І.Усенко надано послуги з комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за Кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 9003382 від 12.01.2023 на суму 8000,00 грн (а.с. 28- 31).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас вказані положення ст. 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

За змістом ст.ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (№ 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (§ 268).

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22 зазначив, що положення ст. 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, з урахуванням складності справи, очевидною не співмірністю витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн з ціною позову 26635,25 грн і сумою отриманого кредиту 10000,00 грн, ознаками завищення 2-годинного ознайомлення з матеріалами кредитної і справи і 3,5-годинного складення позовної заяви і 0,5 годинного погодження правової позиції клієнта, часткового задоволення позовних вимог, неповноти наданих судові доказів та неповного відображення у виписці позивача отриманих від відповідачки платежів, суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню із відповідачки на користь позивача, із 8000,00 грн до 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 281-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 9003382 від 12.01.2023 у загальній сумі 26525,00 грн, відмовивши у стягненні більшої суми 26635,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 2412,37 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Зменшити 8000,00 грн витрат на оплату правничої допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" і стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 2000,00 грн судових витрат як витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ідентифікаційний код 35234236).

Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне рішення складене 07.04.2026.

Суддя Віктор ХАРЧЕНКО