Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №361/11902/25 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 361/11902/25

Номер провадження: 2/365/232/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 квітня 2026 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Солдатової Т.М.

за участі секретаря судових засідань Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28 серпня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва він зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис №444.

За час спільного проживання у позивача із відповідачем народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спору про місце проживання дітей між сторонами немає.

Намагаючись гідно забезпечити фінансово сім`ю, позивачу довелося багато працювати, що поступово призвело до розладу стосунків та втрати взаєморозуміння і взаємоповаги. Вже тривалий час кожен із подружжя живе окремим життям та власними інтересами, сімейного життя не ведуть, шлюбних відносин не підтримують.

Тому, на думку позивача, шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам останнього, у зв`язку з чим ОСОБА_1 наполягає на його розірванні.

Також позивач стверджує, що спілкування з відповідачем відбувається лише на тему матеріального забезпечення дітей, а під час останнього спілкування сторони дійшли згоди щодо добровільного розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу передано на розгляд за підсудністю до Згурівського районного суду Київської області.

Справа надійшла до Згурівського районного суду Київської області 09.01.2026.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2026 року було відкрито провадження, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду по суті, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час, і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій зазначив, що у зв`язку зі службою в Збройних силах України та неможливістю взяти участь у розгляді справи, просить суд розглянути справу за його відсутності.

До позовної заяви долучена розписка відповідача ОСОБА_6 , в якій остання зазначила, що позовну заяву отримала особисто, заперечень проти розлучення не має.

Крім того, 05.11.2025 року надійшла заява відповідача ОСОБА_6 , в якій просила розглянути справу без її присутності у зв`язку зі згодою на розлучення та постійною зміною робочого графіку.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд визнав можливим розглядати справу за відсутності учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що 28 серпня 2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, про що 28 серпня 2010 року складено відповідний актовий запис №444. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка – ОСОБА_7 , дружини – ОСОБА_7 (а.с. 5 – свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 28 серпня 2010 року).

Сторони мають двох спільних дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13, 14 – копії свідоцтв про народження серія НОМЕР_2 від 25 січня 2011 року та серія НОМЕР_3 від 17 квітня 2020 року).

Позивач стверджує, що кожен із подружжя живе окремим життям та власними інтересами, сімейного життя не ведуть, шлюбних відносин не підтримують. На думку останнього, шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечать його інтересам, наполягає на його розірванні.

Відповідач ОСОБА_6 позов визнала повністю.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом положень ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21 СК України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно із ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зі змісту п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно зі ст. 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Дослідивши письмові докази у справі, враховуючи визнання позову відповідачем, прийняте судом, та те, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підлягає розірванню.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1121,20 грн (а.с. 1 – зведена платіжна інструкція №0035, а.с. 27 – виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України).

Станом на дату звернення до суду судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу складав 1211,20 грн. Тобто, позивачем не доплачений судовий збір на суму 90,00 грн.

В силу норми ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ч. 1 ст. 141 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вбачає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з урахуванням суми недоплаченого судового збору, повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету грошові кошти у розмірі 515,60 грн (п`ятсот п`ятнадцять гривень 60 копійок), який був сплачений ним 04.10.2025 року згідно із зведеною платіжною інструкцією №0035, оригінал якої знаходяться в матеріалах цивільної справи № 361/11902/25, номер провадження 2/365/232/26.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 21, 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114 СК України, ст. 19, 27, 141, 142, 247, 263-265, 268, 274, 279, 280, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований 28 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №444, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з урахуванням суми недоплаченого судового збору, повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету грошові кошти у розмірі 515,60 грн (п`ятсот п`ятнадцять гривень 60 копійок), який був сплачений ним 04.10.2025 року згідно із зведеною платіжною інструкцією №0035, оригінал якої знаходяться в матеріалах цивільної справи № 361/11902/25, номер провадження 2/365/232/26.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя Т.М. Солдатова