Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №600/541/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/541/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи "Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” № ЦО-11725/1 від 29.09.2025 про скасування групи інвалідності ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" повторно розглянути медико-експертну справу ОСОБА_1 та прийняти нове рішення щодо результату оцінювання, яким встановити другу (ІІ) групу інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням.

Позов обґрунтовано тим, що у листопаді 2023 року позивача було визнано особою з інвалідністю ІІ групи по загальному захворюванню та призначено пенсію по інвалідності. Однак виплату такої пенсії було припинено починаючи з вересня 2025 року. Як повідомило позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, виплату пенсії по інвалідності було припинено у зв`язку з надходженням інформації від Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено другу групу інвалідності. За наведених обставин позивач звернувся до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з метою отримання матеріалів перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення позивачу інвалідності, у тому числі копію висновку про скасування такої інвалідності. Відповідачем надано відповідь на звернення представника позивача, яким зазначено що за результатами перевірки обґрунтованості експертною командою Центру оцінювання було прийнято рішення від 29.09.2025 р. № ЦО-11725/1. Позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог законодавства про медико-соціальну експертизу протиправно скасував попередньо прийняте рішення про визнання його особою з інвалідністю 2 групи, оскільки фактичне медичне обстеження з вивченням його документів та стану здоров`я не проводилось. Крім того, позивача не було повідомлено у встановленому законом порядку про проведення огляду та його підстави.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач не погодився з доводами позивача та зазначив, що правомірно прийняв рішення на підставі медичних документів позивача. Жодних порушень процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК з боку відповідача немає.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.12.2024 за результатами первинного огляду 19.10.2023- 28.11.2023; дата чергового переогляду 15.11.2024.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04.07.2025 р. встановлено що з 01.12.2024 р. позивачу встановлена ІІ група інвалідності. Причина інвалідності - загальне захворювання. Дата повторного оцінювання 04.07.2027 р.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачу було призначено пенсію по інвалідності.

ГУ ПФУ в Чернівецькій області листом повідомлено позивача, що ним отримано від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області скановану копію акту приймання-передачі витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до якого ОСОБА_1 групу інвалідності скасовано з 29.09.2025.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20.03.2025 р. команда вивчила надану медико-експертну документацію ОСОБА_1 , та прийшла до висновку, що згідно наданої медико-експертної документації прийняти обґрунтоване рішення не вважається можливим. Визивають сумніви результати додаткових методів обстежень. З метою запобігання експертної помилки потребує очного огляду в клініці ДУ "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України".

Судом встановлено, що 29.09.2025 експертною командою Центру з оцінювання функціонального стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії прийнято рішення №ЦО 11725/1, відповідно до якого скасовано рішення про вставлення інвалідності з 29.09.2025 р.

У пункті 9 витягу зі спірного рішення від 29.09.2025, що команда вивчила надану медико-експертну документацію 20.03.2025 ОСОБА_2 був викликаний на очний огляд для дообстеження з метою виключення експертної помилки до клініки інституту. Але ОСОБА_1 не приїхав на очний огляд, тому командою був проведений повторний розгляд наданої медичної документації. Команда прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання на 1 рік, встановлена необґрунтовано; при оцінюванні ступенів обмеження життєдіяльності та ступенів функціональних порушень мають місце незначні патологічні порушення з боку серцево-судинної системи, які не відповідають критеріям жодної групи інвалідності та не дають підстави визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Група скасована 29.09.2025 р.

На відповідний запит позивача, відповідачем листом від 04.02.2026 повідомлено, що спірне рішення 29.09.2025 р.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 прийнято рішення "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів".

Вказане рішення введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024.

Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктами "б-ґ" пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" Кабінету Міністрів України рекомендовано:

- забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);

- у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

- підготовку та подання Міністерством охорони здоров`я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;

- проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 "Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу", від 08.11.2024 №1276 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317".

26.10.2024 Міністерством охорони здоров`я України видано наказ №1809 "Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ".

Пунктом 1 цього наказу права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 "Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ" також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" згідно з актом приймання-передачі.

Перелік повноважень, якими наділено комісією визначено в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, згідно із яким комісія:

- здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

- розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

- узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

- повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

- проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

- надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

- направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

- забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

- впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

- бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

- проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

- бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

Пунктом 12 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, передбачено, що комісія має право:

- одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;

- направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

- подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;

- допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.

За фактичними обставинами справи встановлено, що на підставі листа ГУНП в Чернівецькій області на адресу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" направлено на адресу останнього медико-експертні справи Міжрайонної загально-профільної МСЕК №2 ОКМУ "Центр МСЕ", для встановлення обґрунтованості та законності прийняття рішень щодо встановлення окремим особам інвалідності.

Як установлено судом, у переліку осіб, правомірність встановлення інвалідності яких підлягає перевірці, також наявний позивач.

01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Як з`ясовано судом, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" здійснено перевірку підстав експертного рішення щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20.03.2025 р. команда вивчила надану медико-експертну документацію ОСОБА_1 , та прийшла до висновку, що згідно наданої медико-експертної документації прийняти обґрунтоване рішення не вважається можливим. Визивають сумніви результати додаткових методів обстежень. З метою запобігання експертної помилки потребує очного огляду в клініці ДУ "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України".

За наслідком такої перевірки 29.09.2025 прийнято рішення №ЦО 11725/1, у якому зазначено, що команда вивчила надану експертну документацію, та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, на 1 рік, встановлена необґрунтовано; при оцінюванні ступенів обмеження життєдіяльності та ступенів функціональних порушень мають місце незначні патологічні порушення з боку серцево-судинної системи, які не відповідають критеріям жодної групи інвалідності та не дають підстави визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Група скасована 29.09.2025 р.

Суд зазначає, що прийняття будь-яким суб`єктом владних повноважень певного рішення лише на основі внутрішнього переконання та суб`єктивного ставлення до ситуації/події, проте без належного підкріплення цього рішення підставами для його існування, не може бути легітимізовано посиланням на наявність "обґрунтованого сумніву" та може призвести до можливих зловживань та порушити принципи належного урядування та верховенства права.

Загалом, обґрунтований сумнів - це певний стандарт доведення, що означає, що позиція сторони має бути доведена чи представлена в тій мірі, що у "розсудливої людини" не може лишатися "розумного сумніву" щодо вказаної обставини/позиції.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової оцінки. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб позиція однієї з сторін (тим більше суб`єкта владних повноважень) була лише більш вірогідною.

За приписами частини 2 статті 78 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, під час розгляду даної справи в суді відповідачем - суб`єктом владних повноважень на виконання вимог частини 2 статті 78 КАС України не подано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваного в даній справі рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З приводу вказаного принципу Верховний Суд у постанові від 18.05.2022 у справі №280/988/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого дотримання необхідного (справедливого) балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами (принципу пропорційності) є важливою вимогою громадянського суспільства, демократичної, соціальної та правової держави та складовою принципу верховенства права. Критеріями дотримання такого балансу є наявність виправданого втручання суб`єкта владних повноважень у право особи та обов`язковість дотримання розумного співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається для захисту суспільного (публічного) інтересу, та засобами, які використовуються для її досягнення.

15.12.2023 набрав чинності Закон України "Про адміністративну процедуру", який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону України "Про адміністративну процедуру").

Згідно положень статті 4 цього Закону України "Про адміністративну процедуру" принципами адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Зміст наведених вище принципів адміністративної процедури, а також обов`язки, покладені на суб`єкта владних повноважень з метою їх належної реалізації, деталізовано у статтях 5-18 Закону України "Про адміністративну процедуру". Ці положення визначають стандарти діяльності адміністративного органу під час розгляду адміністративних справ, зокрема, щодо дотримання принципів законності, обґрунтованості рішень та забезпечення участі особи у провадженні.

Частинами першою-третьою статті 8 Закону України "Про адміністративну процедуру" встановлено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України "Про адміністративну процедуру" особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Таким чином, при оцінці правомірності дій адміністративного органу у межах цієї справи, слід враховувати не лише дотримання формальних вимог законодавства, але й змістовну відповідність дій органу зазначеним принципам, що забезпечують справедливий баланс між публічними і приватними інтересами та гарантують належний рівень захисту прав особи.

За наслідком з`ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що суб`єктом владних повноважень прийнято оскаржуване рішення передчасно, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних підтверджень, що відповідачем було здійснено виклик позивача для проведення додаткового стаціонарного обстеження.

Окрім того, суд повторно звертає увагу, що в витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20.03.2025 р. відповідач зазначив, що з метою запобігання експертної помилки потребує очного огляду в клініці ДУ "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України".

Також не надано доказів того, що спірне рішення приймалось відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, проведених щодо нього необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; не надані докази того, що позивач від проходження повного медичного обстеження/оцінювання стану здоров`я відмовився.

Крім цього, позивач не був повідомлений про необхідність прибуття до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" для проведення обстеження і оцінки стану здоров`я та здійснення перевірки обґрунтованості рішення та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи, чим був позбавлений права на участь у проведенні засідання та наданні відповідних медичних документів.

Слід зауважити, що суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Водночас, суд вправі перевірити законність процедури прийняття висновків МСЕК на підставі Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

З огляду на вищевикладене, рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” № ЦО-11725/1 від 29.09.2025 про скасування групи інвалідності ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, а належним способом поновлення порушеного права позивача має бути повторне проведення експертною командою відповідача медико-експертну справу ОСОБА_1 щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 , є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 8 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню в сумі 1064,96 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки саме внаслідок прийняття рішенням відповідачем були порушені права позивача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” № ЦО-11725/1 від 29.09.2025 про скасування групи інвалідності ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” повторно провести перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності, з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1064,96 грн.

5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1 А, м. Дніпро, 49005, Код ЄДРПОУ 03191673).

Суддя І.В. Маренич