Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №580/920/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року справа № 580/920/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом адвокатки Половинцевої Т.С. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

30.01.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Половинцевої Т.С. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова КМУ №168), у розмірі, збільшеному до 100000грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 23.08.2024 до 01.10.2025;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168, у розмірі, збільшеному до 100000грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 23.08.2024 до 01.10.2025.

Вважає, що відповідач безпідставно не нарахував позивачу додаткову винагороду за період з 23.08.2024 до 01.10.2025 відповідно до Постанови КМУ №168.

Ухвалою від 04.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснити правилами спрощеного провадження.

16.02.2026 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, яким просив у задоволенні позовної заяви відмовити повністю. Стверджує, що у період з 13.09.2024 до 12.05.2025 позивач знаходився на лікуванні з діагнозом, не пов`язаним з отриманням бойового ураження внаслідок дій противника 20.08.2024. Тому відсутні підстави видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зважаючи, що обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, з огляду на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Паспортом громадянина України підтверджується, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки від 23.04.2025 позивач у періоді з 18.08.2024 до 20.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Довідкою від 03.02.2025 №1643/375.1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підтверджується, що позивач 20.08.2024 отримав бойове ураження внаслідок дій противника, а саме розтяг зв`язок лівого колінного суглобу. Поранення отримано військовослужбовцем у період проходження військової служби під час захисту Батьківщини, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, недотриманням правил техніки безпеки. Поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини.

Рапортом від 15.09.2025 позивач звернувся до відповідача, в якому просив вжити заходіи щодо нарахування та виплати йому додаткової грошової допомоги у розмірі 100000,00грн за весь період його лікування, починаючи з 20.08.2024, у повному розмірі.

Свідоцтвом про хворобу від 22.09.2025 №2025-0922-1255-3356-0 підтверджується, що позивач перебував на обстеженні і лікуванні: в/ч НОМЕР_4 з23.08.2024 до 27.08.2024; КНП "Міська клінічна лікарня №16 Дніпровської міської ради" з 27.08.2024 до 02.09.2024; Університетська клініка НМУ імені О.О. Богомольця з 02.09.2024 до 13.09.2024; НВМКЦ "ГВКГ" з 13.09.2024 до 26.11.2024; КМКЛШМД м.Київ, з 22.01.2025 до - 29.01.2025; НВМКЦ "ГВКГ" з 25.04.2025 до 12.05.2025; КНП "КМКЛ №8" з 12.05.2025 до 22.05.2025; НВМКЦ "ГВКГ" з 14.08.2025 до дати видачі свідоцтва.

Згідно з записами військового квитка серії НОМЕР_5 позивач22.09.2025 медичною комісією при Госпітальній ВЛК НВМКЦ ГВКГ визнаний тимчасово-непридатним до військової служби до 22.03.2026 за гр.2 ст.81 розкладу хвороб. Підлягає повторному огляду 22.03.2026.

Відповідно до виписки від 30.09.2025 із медичної карти стаціонарного хворого №10699 представники медичного закладу з`ясували: позивач отримав травму 20.08.2024 поблизу н.п. Невське Луганської області; першу медичну допомогу отримав на місці ураження; лікувався на етапах медичної евакуації; 01.11.2024 проведено оперативне втручання; 12.05.2025 позивач госпіталізований та проведено оперативне лікування; 14.08.2025 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 для лікування та реабілітації госпіталізований до ВПДР НВМКЦ «ГВКГ»; 02.09.2025 переведений до ВННМЛ. 01.10.2025 позивач виписаний із стаціонарного лікування.

Наказом від 20.10.2025 №294 позивач з 20.10.2025 виключений зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення. Відомості про нарахування та виплату під час звільнення додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 відсутні.

Адвокатським запитом від 08.01.2026 представник позивача звернувся до відповідача з проханням надати інформацію щодо розгляду рапорту позивача від 15.09.2025. Не отримавши відповіді, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Після відкриття провадження відповідач надав картку особового рахунку позивача № НОМЕР_6 від 06.02.2026, у якій вказана інформація про нарахування йому грошового забезпечення, серед якого в спірному періоді додаткова винагорода у розмірі 100000,00грн нарахована у серпні 2024 року та у вересні 2024 року. Однак призначення таких виплат та місяці безпосередньої служби, за які нарахована відповідна доплата, не вказані.

Для вирішення спору суд врахував, що згідно з абз.2 ст.19 Конституції України всі органи державної влади їх посадові та службові особи зобов`язані діяти виключно в порядку межах і спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У частині другій статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Приписи частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII вказують, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Постанови КМУ № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.

Постанова № 704 передбачає, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу, окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова КМУ № 168), пункт 1-1 якої встановив, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Військовослужбовцям строкової військової служби щомісяця виплачується винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 6000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Курсантам вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, щомісяця виплачується винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 2350 гривень пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць.

Отже, додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою КМУ № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої має регулярний щомісячний характер у разі виконання визначених бойових завдань та водночас обмежена строком дії воєнного стану в Україні. Правова природа додаткової винагороди, запровадженої Постановою КМУ №168, це додатковий вид грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

Відповідно до п.12 Постанови КМУ №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Отже, за період стаціонарного лікування військовослужбовця поранення, пов`язаного з виконанням бойових завдань, підтверджене медичними документами, відповідач мав обов`язок нарахувати та виплатити вказану винагороду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Посилання відповідача на те, що позивач у спірному періоді знаходився на лікуванні з діагнозом, не пов`язаним з отриманням бойового ураження внаслідок дій противника, не підтверджені жодним доказом. Натомість спростовані вказаними вище відомостями про направлення та проходження медичного лікування позивача відразу після отриманого та підтвердженого Довідкою від 03.02.2025 №1643/375.1 отриманого 20.08.2024 бойового ураження внаслідок дій противника поблизу н.п. Невське Луганської області. Доказів підроблення цих документів суду не надано.

Відповідач не надав суду докази нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100000,00грн додаткової винагороди за період лікування позивача на стаціонарному режимі з 23.08.2024 до 01.10.2025. Тому суд дійшов висновку, що така бездіяльність відповідача протиправна та наявні підстави зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, збільшену до 100000грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 23.08.2024 до 01.10.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відсутні докази понесення судових витрат, то такі витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов адвокатки Половинцевої Т.С. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, збільшеної до 100000грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 23.08.2024 до 01.10.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, збільшену до 100000грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 23.08.2024 до 01.10.2025.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ