Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №480/8468/25 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №480/8468/25

Суддя: В.О. Павлічек

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Справа № 480/8468/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8468/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.10.2025 №781-10216/Є-02/8-1800/25 щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2025 роки у Охтирській ЦРЛ Сумської області на посаді лікар-лаборант у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах до стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2025 роки (який становить 21 рік 4 місяці 30 днів) у Охтирській ЦРЛ Сумської області на посаді лікар-лаборант у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах, до стажу роботи у подвійному розмірі, для обчислення розміру пенсії та перерахувати пенсію з 25.09.2025.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 25.09.2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про зарахування періоду роботи у подвійному розмірі. 21.10.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачу у зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2025 роки у Охтирській ЦРЛ Сумської області на посаді лікар-лаборант у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах до стажу роботи у подвійному розмірі. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2025 роки (який становить 21 рік 4 місяці 30 днів) у Охтирській ЦРЛ Сумської області на посаді лікар-лаборант клінічної лабораторії/ лікаря лаборанта шкірвенамбулаторії, лікаря лаборанта стаціонару клінічної лабораторії/ лікаря лаборанта шкірновенерологічного відділення клініко-діагностичної лабораторії/ лікаря- лаборанта шкірно-венерологічного диспансерного відділення, підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі, розрахунок стажу.

На виконання вимог суду представником відповідача через ситему "Електронний суд" було надано суду витребувані докази. Проте відзиву на позовну заяву суду надано не було.

Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , позивач, зокрема:

- 06.02.1996 прийнята лікарем лаборантом клінічної лабораторії Охтирської центральної районної лікарні Сумської області;

- 07.02.2005 переведена на 0,5 ставки лікарем лаборантом шкірвенвідділення клінічної лабораторії Охтирської центральної районної лікарні Сумської області;

- 26.03.2007 переведена на 1,0 ставки лікарем лаборантом шкірвенвідділення клінічно-діагностичної лабораторії Охтирської центральної районної лікарні Сумської області;

- 01.03.2012 переведена на 1,0 ставки лікарем лаборантом шкірно-венерологічного диспансерного відділення в Охтирській центральній районній лікарні;

- з 29.06.2018 переведена на 1,0 ставки лікарем лаборантом стаціонару клініко-діагностичної лабораторії в Охтирській центральній районній лікарні (а.с. 9).

Про даний факт також зазначено у довідці про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.07.2025 № 1958/6, виданої Комунальним некомерційним підприємством Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня" (а.с. 28).

З 29.05.2025 року позивачу було призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 25).

В подальшому позивач звернулася через свого представника до відповідача із заявою від 25.09.205 року, в якій просила зарахувати період з 01.01.2004 року по 31.05.2025 року до страхового стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії (а.с. 9 (зворотній бік).

Листом від 21.10.2025 року відповідач повідомив, що згідно зі статтею 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-ІV), починаючи з 01.01.2004, страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, з урахуванням сум сплачених страхових внесків. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Враховуючи норми статті 24 Закону № 1058-ІV, підстави для зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії в подвійному розмірі періоду роботи гр. ОСОБА_1 після 01.01.2004 відсутні (а.с. 10).

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно частини четвертої статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До набрання чинності Законом № 1058 умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначав Закон № 1788.

Статтею 60 Закону № 1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже з аналізу статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд вбачає, що робота у відповідних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

При цьому, редакція статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не позбавляє особу права наданого ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки не скасовує ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та не зупиняє її дію.

Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зарахування стажу у подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, не пов`язано із набранням чинності Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004 року.

З матеріалів справи суд вбачає, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , позивач, зокрема:

- 07.02.2005 переведена на 0,5 ставки лікарем лаборантом шкірвенвідділення клінічної лабораторії Охтирської центральної районної лікарні Сумської області;

- 26.03.2007 переведена на 1,0 ставки лікарем лаборантом шкірвенвідділення клінічно-діагностичної лабораторії Охтирської центральної районної лікарні Сумської області;

- 01.03.2012 переведена на 1,0 ставки лікарем лаборантом шкірно-венерологічного диспансерного відділення в Охтирській центральній районній лікарні (а.с. 9).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" інфекційні хвороби - це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

За приписами ст. 7 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються медичною практикою.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133 "Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб" сифіліс, гонорея, трихофітія, мікроспорія, фавус відноситься до небезпечних інфекційних хвороб, короста та демодекс до групи: акарози, паразитарних хвороб.

Згідно листа Міністерства охорони здоров`я України від 15.02.2006 за №10.03.68/286 робота медичних працівників у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах, які працюють з хворими на визначену наказом Міністерства охорони здоров`я України № 133 патологію повинна зараховуватись до стажу їх роботи у подвійному розмірі.

При цьому за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17, від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22, від 11.02.2025 року по справі № 420/8637/24, у яких суд дійшов висновку про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А відтак, враховуючи викладене та оскільки відповідачем не заперечується той факт, що період роботи позивача з 07.02.2005 по 28.06.2018 року набутий у закладах, передбачених ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у зарахуванні до стажу роботи в подвійному розмірі період роботи з 07.02.2005 по 28.06.2018 року на посадах лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічної лабораторії, лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічно-діагностичної лабораторії, лікаря лаборанта шкірно-венерологічного диспансерного відділення в Охтирській центральній районній лікарні, з підстав набрання чинності Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Водночас з матеріалів справи суд вбачає, а саме з копії трудової книжки НОМЕР_1 , що позивач, зокрема:

- 06.02.1996 по 06.02.20025 працювала лікарем лаборантом клінічної лабораторії Охтирської центральної районної лікарні Сумської області;

- з 29.06.2018 по 31.05.2025 (спірний період) працювала лікарем лаборантом стаціонару клініко-діагностичної лабораторії в Охтирській центральній районній лікарні (а.с. 9).

Суд зазначає, що стаття 60 Закону № 1788 для надання права на пільгове обчислення стажу пов`язує його не стільки з конкретною назвою посади, скільки з характером закладу (відділення), де працювала особа, та характером виконуваної роботи (безпосереднє лікування чи обслуговування відповідних категорій хворих).

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивач під час роботи лікарем лаборантом клінічної лабораторії та лікарем лаборантом стаціонару клініко-діагностичної лабораторії в Охтирській центральній районній лікарні виконувала роботи, пов`язані з обстеженням та обслуговуванням хворих на туберкульоз та осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) або хворих на СНІД, або працювала в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги.

У довідці про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.07.2025 № 1958/6, виданої Комунальним некомерційним підприємством Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня" лише зазначено, що позивач за період з 06.02.1996 року (наказ вія 05.02.1996 року № 8к) по 06.02.2005 року (наказ від 31.01.2005 року № 5к) виконувала роботу за професією, посадою лікар - лаборант клінічної лабораторії, а за період з 29.06.2018 року (наказ від 01.06.2018 року № 59к) по теперішній час виконувала роботу за професією, посадою лікаря лаборанта стаціонару клініко-діагностичної лабораторії (а.с. 28).

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня" відноситься до закладів, час роботи в яких зараховується до стажу у подвійному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

При цьому в позовній заяві відсутні будь-які обгрунтування щодо підстав зарахування до стажу позивача у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періодів роботи з 01.01.2004 по 06.02.2005 на лікаря - лаборанта клінічної лабораторії та з 29.06.2018 по 31.05.2025 на посаді лікаря лаборанта стаціонару клініко-діагностичної лабораторії в Охтирській центральній районній лікарні, перейменованій в Комунальний заклад "Охтирська центральна районна лікарня", який реорганізований шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня".

Зазначені обставини позбавляють можливості суд належним чином дослідити дане питання.

А відтак у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періодів роботи з 01.01.2004 по 06.02.2005 та з 29.06.2018 по 31.05.2025.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи позивача у подвійному розмірі період роботи з 07.02.2005 по 28.06.2018 на посадах лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічної лабораторії, лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічно-діагностичної лабораторії, лікаря лаборанта шкірно-венерологічного диспансерного відділення в Охтирській центральній районній лікарні, перейменованій в Комунальний заклад "Охтирська центральна районна лікарня", який реорганізований шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня"; зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 07.02.2005 по 28.06.2018 на посадах лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічної лабораторії, лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічно-діагностичної лабораторії, лікаря лаборанта шкірно-венерологічного диспансерного відділення в Охтирській центральній районній лікарні, перейменованій в Комунальний заклад "Охтирська центральна районна лікарня", який реорганізований шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня", а також здійснити перерахунок пенсії з 25.09.2025 року.

Відповідно позовні вимоги в частині, що стосуються періодів роботи позивача з 01.01.2004 по 06.02.2005 та з 29.06.2018 по 31.05.2025, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 484,50 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 03.11.2025 (а.с. 14).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі період роботи з 07.02.2005 по 28.06.2018 на посадах лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічної лабораторії, лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічно-діагностичної лабораторії, лікаря лаборанта шкірно-венерологічного диспансерного відділення в Охтирській центральній районній лікарні, перейменованій в Комунальний заклад "Охтирська центральна районна лікарня", який реорганізований шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 07.02.2005 по 28.06.2018 на посадах лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічної лабораторії, лікаря лаборанта шкірвенвідділення клінічно-діагностичної лабораторії, лікаря лаборанта шкірно-венерологічного диспансерного відділення в Охтирській центральній районній лікарні, перейменованій в Комунальний заклад "Охтирська центральна районна лікарня", який реорганізований шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня", а також здійснити перерахунок пенсії з 25.09.2025 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 484,50 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 50 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек

Оригінал: reyestr.court.gov.ua