Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №200/1326/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року Справа№200/1326/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника, адвоката Отрох Аллу Володимирівну, яка діє на підставі ордеру серії АМ №1186762 від 24 лютого 2026 року, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення позивачу сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації позивачу за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 73 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, а саме: щорічної основної відпустки за 45 календарних днів за 2021-2024 роки; додаткової відпустки як учаснику бойових дій у розмірі 28 календарних днів за 2023-2024 роки не враховувалась додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки протиправною, у зв`язку з чим звернулась до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі за даним позовом; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву

18 березня 2026 року судом отримано від відповідача відзив на позов та додаткові доказі.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.

Правова природа додаткової винагороди, запровадженої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, докорінно відрізняється від щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною у постановах від 07.11.2024 у справі № 240/23909/23 та від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, додаткова винагорода за № 168 визначена саме як «винагорода», виплата якої має тимчасовий характер, обумовлена виключно періодом дії воєнного стану та залежить від виконання специфічних бойових чи спеціальних завдань.

Зазначає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: на період дії воєнного стану; пропорційно часу участі у відповідних заходах.

Відповідач у відзиві зазначає, що згідно з Довідкою розрахунком грошового забезпечення № 0989/10/1297 від 07.03.2026, за періоди 2023 та 2024 років у відповідних графах нарахувань додаткової винагороди за час виконання бойових завдань Позивачу відображено значення «0.00». Позивач вимагає включити до розрахунку виплати, які він фактично не отримував у спірні періоди, що свідчить про недоведеність об`єкта нарахування та маніпулятивний характер позовних вимог.

Більше того, заявлені вимоги про перерахунок за період 2021 року є абсурдними, оскільки Постанова № 168 була прийнята лише у лютому 2022 року.

Таким чином, дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати компенсації за 73 дні відпустки виходячи з розрахунку місячного грошового забезпечення у розмірі 23 022,15 грн (без врахування винагород) повністю відповідають вимогам пунктів 2 та 6 розділу XXXI Порядку № 260 у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин.

У зв`язку чим, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України згідно паспорта № НОМЕР_2 від 13.05.2024 року, який виданий органом №1210, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 20 березня 2023 року є учасником бойових дій.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 , є суб`єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 29.04.2021 року по 03.12.2024 року проходила службу у військовій частини НОМЕР_6 .

Відповідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) №338 від 03.12.2024, молодший сержант ОСОБА_1 виключена із списків особового складу, яка знаходиться в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 , звільнена наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24 листопада 2024 року №402-РС у запас за п.п. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З «03 грудня 2024 року» виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити компенсацію за 45 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2021-2023 роки.

Виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої чт 16-2 Закону України «Про відпустки», ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захисту військовослужбовців та членів їх сімей» за 2023, 2024 роки – 28 діб.

21 січня 2026 року (вих.№НВ/400222/00), представник позивача, адвокат Отрох А.В. від імені позивачки звернулась до Військової частини НОМЕР_6 із адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію про виплату компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021- 2024 роки та додаткової відпустки за 2023-2024 роки.

Листом від 02 лютого 2026 року (вих№0989/10/637), Військова частина НОМЕР_1 повідомила адвоката Отрох А.В., що при звільненні ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 03.12.2024 №338, у грудні 2024 року була нарахована компенсація за невикористані дні щорічної відпустки - 45 днів (за 2021 рік – 10 днів, за 2022 рік – 30 днів, за 2023 рік – 5 днів) та за невикористані дні додаткової відпустки – 28 днів (14 днів за 2023 рік, 14 днів за 2024 рік), всього за 73 днів (розрахунок 73*767,405 = у загальному розмірі 56 020,57 грн). У зв`язку з чим, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та за невикористані дні додаткової відпустки виплачена позивачці у повному обсязі згідно норми чинного законодавства. До відповіді відповідач надав картку особового рахунку позивача.

Згідно картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 від 02.02.2026 року №0989/10/636 за період з 29 квітня 2021 року по 03 грудня 2024 року вбачається, що в графі 14 (АТО (ООС) позивачу нараховані суми за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.

Позивач, не погоджуючись з нарахуванням при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток у зв`язку з не включенням до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Положеннями частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За правилами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частиною третьою статті 15 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

За змістом частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац 3 частини чотирнадцятої статті 10-1 Закону № 2011-XII).

За абзацом 7 частини другої статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, Постанови № 704 затверджено Порядок № 260, пунктами 1 та 6 розділу XXIII якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260).

Пунктом 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260 визначено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.

Такими нормативно-правовими актами є Постанова № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.

Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).

Аналогічне виключення стосовно винагород також міститься в пункті 5 розділу ХХХІІ Порядку №260, яким визначено умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

У підсумку, Верховний Суд констатував, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.

З приводу питання, чи підлягає включенню додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року в справі № 240/32125/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

З наданих військовою частиною НОМЕР_1 відомостей про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» Згідно довідки відповідача від 07.03.2026 № 0989/10/1297, вбачається, що позивачу в період з лютого 2022 року по лютий 2023 року щомісячно сплачувалась вказана додаткова винагорода.

Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року, справа № 380/10576/23: «Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.».

Зважаючи на наведену правову позицію Верховного Суду, яка є застосованою до спірних правовідносин, відповідач при обчисленні позивачу розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної та додаткової відпусток, повинен був урахувати суму додаткової винагороди, що передбачена постановою КМУ № 168, яку позивач отримував з лютого 2022 року по лютий 2023 року включно щомісячно.

З листа від 02 лютого 2026 року (вих№0989/10/637) Військової частини НОМЕР_1 позивачу при звільненні відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 03.12.2024 №338, у грудні 2024 року була нарахована компенсація за невикористані дні щорічної відпустки - 45 днів (за 2021 рік – 10 днів, за 2022 рік – 30 днів, за 2023 рік – 5 днів) та за невикористані дні додаткової відпустки – 28 днів (14 днів за 2023 рік, 14 днів за 2024 рік).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (яка виплачувалася позивачу весь 2022 рік та 2 місяці 2023 року) має включатися до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової компенсації за невикористану позивачем щорічної відпустки за 2022 рік – 30 днів, та 2023 рік – 5 днів, та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік - 14 днів.

Отже, бездіяльність відповідача в цій частині позовних вимог є протиправною.

Разом з тим, з березня 2023 року по грудень 2024 року додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168, позивачу не виплачувалася, а відтак відсутні підстави для включення до складу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік – 14 днів, виплату якої передбачено постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Щодо включення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168, до складу грошового забезпечення, з якого обраховується щорічна відпустка за 2021 рік – 10 днів, суд зауважує, що вказана винагорода встановлена лише у 2022 році, а тому вказані вимоги цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток, а саме: невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік - 30 днів та за 2023 рік – 5 днів, додаткову відпустку 2023 рік як учаснику бойових дій – 14 днів, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова