Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №160/30175/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 рокуСправа №160/30175/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3497 від 30.09.2025 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді суворої догани;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошові кошти ОСОБА_1 в сумі, в якій не було здійснено йому виплати внаслідок прийняття наказу № 3497 від 30.09.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходить військову службу у складі ВЧ НОМЕР_1 на посаді командира інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти. 07.10.2025 після надходження грошового забезпечення на картковий рахунок, позивачеві стало відомо про зменшення грошового забезпечення у порівнянні з попереднім місяцем. У зв`язку із вказаною обставиною позивач звернувся до НОМЕР_2 , де його повідомили, що матеріальне забезпечення зменшено у зв`язку з притягненням ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Отримавши витяг з наказу №3497 від 30.09.2025 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку за вересень 2025 року та постановку завдань на жовтень 2025 року», позивач дізнався, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за низьку виконавчу дисципліну та накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана. Як слідує з оскаржуваного наказу, у вересні 2025 у ВЧ НОМЕР_1 проводилися заходи морально-психологічного забезпечення військової дисципліни, направлені на збереження життя та здоров`я військовослужбовців, профілактику самовільного залишення місця служби, боротьбу зі вживанням спиртних напоїв та наркотичних речовин. На підставі вищезазначеного, з метою зміцнення військової дисципліни та правопорядку в підрозділах часини та недопущення правопорушень в подальшому, командиром ВЧ НОМЕР_1 , позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за низьку виконавчу дисципліну та накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана. Виходячи зі змісту спірного наказу, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани є рапорт заступника командира бригади з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення психологічної підтримки персоналу № 6315 від 03.09.2025. У зазначеному рапорті, підставами притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вказано: низька виконавча дисципліна, порушення вимог статей 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, а також статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України. Позивач звертає увагу, що для притягнення військовослужбовця до відповідальності необхідна наявність факту порушення, доведення вини військовослужбовця, встановлення ступеню його вини та з`ясування причин і умов, що сприяли вчиненню ним правопорушення. Однак, вищезазначений рапорт не містить інформації, які саме вимоги статей 11, 13, 16 Статуту та статей 1, 4 Дисциплінарного статуту порушені позивачем. Позивач наголошує, що цитування у рапорті норм Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту, не є достатнім для того, щоб вважати вину позивача доведеною. Так, єдиною вказаною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визначено формулювання: «за низьку виконавчу дисципліну». При цьому, зміст рапорту не містить відомостей про обставини дисциплінарного проступку, ступінь вини позивача та дати його складання. Також, не з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню позивачем правопорушення. Крім того, у рапорті зазначено про застосування стягнення, передбаченого пунктом «б» статті 48 Дисциплінарного статуту – «сувора догана». Водночас, за вказаним пунктом передбачене таке стягнення як – «догана». Таким чином, зазначений рапорт не відповідає вимогам щодо належного оформлення підстав для застосування дисциплінарного стягнення та не може вважатися достатнім доказом наявності у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку. В свою чергу, ані зі змісту оскаржуваного наказу, ані зі змісту рапорту неможливо з`ясувати, в чому саме полягав склад дисциплінарного проступку, позаяк окрім загального висновку про низьку виконавчу дисципліну позивача, не наведено жодних конкретних фактів порушень військової дисципліни ОСОБА_1 . Позивач наголошує, що «низька виконавча дисципліна» не може мати наслідком застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, оскільки при визначенні порушення дисципліни військовослужбовцями необхідно з`ясовувати характер проступку. Отже, оскаржуваний наказ містить лише загальне формулювання без зазначення жодних обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку. За таких обставин, позивач вважає, що спірний наказ, в частині що стосується притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді дисциплінарного стягнення сувора догана є необґрунтованим, а факт вчинення дисциплінарного проступку не доведеним. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 04.11.2025 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.01.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ВЧ НОМЕР_1 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2025 №3497 командира інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти старшого лейтенанту ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за низьку виконавчу дисципліну та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана». У зв`язку із застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення, командиром ВЧ НОМЕР_1 позбавлено премії позивача у відповідному розмірі за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення. Відповідач наголошує, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, зокрема, у вигляді суворої догани.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та перебуває на посаді командира інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти.

Водночас, заступник командира з психологічної підтримки персоналу – начальник відділення психологічної підтримки персоналу ВЧ НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_2 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, за низьку виконавчу дисципліну, порушення вимог статей 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та на підставі статті 53 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накласти дисциплінарне стягнення , передбачене пунктом «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України – «сувора догана» на командира інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти старшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2025 №3497 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку за вересень 2025 року та постановку завдань на жовтень 2025 року» командира інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».

Зі змісту спірного наказу вбачається, що підставами для винесення є, те що у вересні 2025 у ВЧ НОМЕР_1 заходи морально-психологічного забезпечення військової дисципліни під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України проводились згідно з вимогами керівних документів та були направлені на збереження життя та здоров`я військовослужбовців, профілактику самовільного залишення місця служби, боротьбу зі вживанням спиртних напоїв та наркотичних речовин. На підставі вищезазначеного, з метою зміцнення військової дисципліни та правопорядку в підрозділах частини та недопущення правопорушень в подальшому, командира інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до часин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений, та діє станом на час розгляду справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 2 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (частина 3 статті 2 Закону №2232-XII).

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону №2232-XII).

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина 3 статті 5 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Наведені норми Дисциплінарного статуту дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.

Відповідно до вимог статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

На підставі статті 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого (стаття 87 Дисциплінарного статуту).

Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк (стаття 88 Дисциплінарного статуту).

Статтею 48 Дисциплінарного статуту встановлено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Командир відділення, головний сержант (заступник командира) взводу мають право застосовувати стягнення, передбачені пунктами «а»-«г» статті 48 цього Статуту (стаття 49 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі – Статут внутрішньої служби), необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

За приписами статті 49 цього Статуту внутрішньої служби військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до статті 96 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.

Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення (стаття 97 Дисциплінарного статуту).

Оцінюючи оскаржуваний наказ, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани», суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (пункт 86 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, насамперед, належне виявлення та фіксація факту порушення.

Лише після встановлення всіх обставин вчиненого порушення, зокрема: неправомірності дій військовослужбовця, наявності причинного зв`язку між правопорушенням і виконанням ним обов`язків військової служби, ступеня вини, порушених норм законодавства, а також причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та їх належного документального оформлення, командир має право приймати рішення про накладення дисциплінарного стягнення або застосування інших заходів впливу.

Факт невиконання чи неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку підлягає обов`язковій фіксації уповноваженою посадовою особою у відповідних документах — доповідній записці, акті перевірки або рапорті. У таких документах мають бути відображені обставини порушення, причини та умови його вчинення, ступінь вини, дата і час події, особа, яка виявила порушення, а також зміст самого порушення.

Крім того, військовослужбовцю має бути забезпечено право надати письмові пояснення щодо виявленого порушення, оскільки дотримання зазначених процедур є необхідною умовою законності, об`єктивності та справедливості під час встановлення та фіксації дисциплінарного проступку.

На переконання суду, дотримання процедури притягнення військовослужбовця до відповідальності забезпечує, зокрема, можливість реалізації таким військовослужбовцем права, визначеного Дисциплінарним статутом, на подання скарги старшому командирові або звернення до суду у встановлений законом строк.

Натомість, відповідачем до матеріалів справи не надано жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем дисциплінарного порушення. Зокрема, відсутні відомості про те, коли і ким було виявлено порушення, у чому саме воно полягало, не відібрано письмових пояснень ні у позивача, ні в інших військовослужбовців щодо обставин виявлення нібито низької виконавчої дисципліни з боку позивача.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження покладення на позивача конкретних завдань, невиконання яких стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2025 №3497 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку за вересень 2025 року та постановку завдань на жовтень 2025 року» містить виключно посилання на нормативні акти та узагальнені формулювання щодо допущених позивачем порушень, без будь-якої конкретизації, що за відсутності інших доказів на підтвердження допущення позивачем порушення дисципліни, ставить під сумнів існування обставин, з настанням яких Дисциплінарний статут пов`язує право відповідача на застосування дисциплінарних стягнень.

Також, суд зазначає, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вказані критерії суд приходить до висновку, що прийняте рішення відповідача винесено необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Отже, відповідач у цій справі не довів правомірності прийнятого рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням встановлених обставин права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2025 №3497 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку за вересень 2025 року та постановку завдань на жовтень 2025 року», яким командира інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».

В частині вимог про зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошові кошти ОСОБА_1 в сумі, в якій не було здійснено йому виплати внаслідок прийняття наказу №3497 від 30.09.2025, суд зазначає таке.

Так, наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок №260).

Пунктом 1 розділу ХVІ Порядку №260 визначено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Згідно з пунктом 3 розділу ХVІ Порядку №260 виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Відповідно до пункту 4 розділу ХVІ Порядку №260 при порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, незадовільному виконанні службових обов`язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах: у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше чотирьох до восьми прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).

Отже, враховуючи визнання протиправним та скасування в судовому порядку наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2025 № 3497 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку за вересень 2025 року та постановку завдань на жовтень 2025 року» в частині, що стосується позивача, позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення у сумі, яка не була йому виплачена внаслідок прийняття зазначеного наказу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_4 ) про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №3497 від 30.09.2025 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку за вересень 2025 року та постановку завдань на жовтень 2025 року» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді суворої догани.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення у сумі, яка не була виплачена ОСОБА_1 внаслідок прийняття наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №3497 від 30.09.2025 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку за вересень 2025 року та постановку завдань на жовтень 2025 року».

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар