Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №160/30927/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/30927/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , шо полягає у ненарахуванні та невиплаті мені у повному обсязі додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн пропорційно періодам перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 22.01.2025 року по 28.08.2025 року та з 05.10.2025 по 18.10.2025 року;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 призначити та виплатити мені додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн пропорційно періодам перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за: 22.01.2025 - 31.01.2025 року; 01.02.2025 - 04.02.2025 року; 21.02.2025 - 28.02.2025 року; 01.03.2025 - 14.03.2025 року; 16.07.2025-28.07.2025 року; 05.10.2025 - 18.10.2025 року;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 призначити та виплатити мені додаткову винагороду у розмірі 100000 грн пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за 28.07.2025 - 28.08.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 13.06.2024 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини отримав травму («Мінно-вибухова травма. Множинні вогнепальні уламкові сліпі поранення волосистої частини голови. Відкрита черепномозкова травма ...»). У зв`язку із отриманою травмою потребував тривалого лікування. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 483 від 06.08.2024, травму було кваліфіковано як тяжку, визначено її причинно-наслідковий зв`язок у формулюванні «Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини». Однак з 21.01.2025 позивач захворів на пневмонію, у зв`язку з чим протягом періоду 22.01.2025 - 04.02.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР із пневмонією як основним діагнозом та наслідками травми від 13.06.2024 року як супутнім діагнозом. 19.02.2025 втратив свідомість, після чого перебував на лікуванні у зв`язку із синкопальним синдромом та наслідками травми від 13.06.2024 року протягом періодів: 21.02.2025 - 26.02.2025 року у КНП «МКЛ №6» ДМР; 26.02.2025 - 14.03.2025 року у КП «Криворізька міська лікарня № 1» КМР. Надалі знову перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з наслідками травми від 13.06.2024 року як основним діагнозом протягом періодів: - 16.07.2025 - 21.07.2025 у КНП «МКЛ № 16» ДОР; 21.07.2025 - 28.07.2025 року у КНП «МКЛ № 16» ДОР; на підставі довідки ВЛК № 2025-0728-1339-1973-3 від 28.07.2025 року було надано відпустку для лікування після поранення тяжкого ступеню, пов`язаного із захистом Батьківщини, на 30 календарних днів. 05.10.2025 - 18.10.2025 перебував у лікарні військової частини. Разом з цим, відповідачем не нараховано та виплачено протягом спірного періоду додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за час перебування на лікуванні та у відпустці у зв`язку з пораненням. Позивач вважає бездіяльність відповідача у виплаті додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. за час стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування після тяжкої травми за висновком (постановою) ВЛК неправомірною, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/30927/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у Військової частини НОМЕР_1 : картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) за період січень-вересень 2025 року та жовтень-грудень 2025 року.

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. ОСОБА_1 проходить військову службу у військової частині НОМЕР_1 з 23.10.2020 по теперішній час. 13.06.2024 позивач отримав травму (поранення), пов`язану з проходженням військової служби та захистом Батьківщини. Йому була надана первісна допомога та здійснені заходи евакуації з метою подальшого лікування. З 13.06.2024 по 06.08.2024 згідно витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 та наданих медичних документів позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, виписаний по закінченню лікування. 06.08.2024 – позивачем на базі КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» отримано довідку позаштатної ВЛК № 483, відповідно до якої ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров`я після травми на строк 30 діб. З 06.08.2024 по 04.09.2024 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2024 № 224 Позивач перебував у відпустці для лікування у зв`язку з захворюванням або для лікування після поранення. Таким чином, безперервне лікування після отриманої травми позивача було закінчено 06.18.2024, у відпустці за станом здоров`я після лікування Позивач перебував до 04.09.2024. Відповідно до Постанови №168 додаткова винагорода в розмірі 100 тис. грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я - з дня, коли зазнав такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (зокрема з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Виплата відбувається щомісяця на підставі довідки з медичного закладу, де лікується поранений. Необхідна умова для додаткової винагороди - безперервне стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я. Таким чином, безперервне лікування (включно з відпусткою після такого лікування) позивач проходив у період з 13.06.2024 по 04.09.2024. Згідно з наявними у відповідача даними, позивачу у вказаний період нарахована та виплачена додаткова винагорода у належному розмірі, що позивач у позовній заяві не заперечує. Після завершення безперервного лікування (та відпустки) позивач вже не має права на отримання додаткової винагороди у максимальному розмірів (100 т.). Відповідач вважає, що позивач не має права на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 т. гривень пропорційно в розрахунку на місяць, передбаченої Постановою №168 у періоди 22.01.2025 - 31.01.2025, 01.02.2025 - 04.02.2025, 21.02.2025 - 28.02.2025, 01.03.2025 - 14.03.2025, 16.07.2025-28.07.2025, 05.10.2025 - 18.10.2025, 28.07.2025 - 28.08.2025.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача у відзиві, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, зважаючи на наступне. Позивач зазначає, що така правова категорія, як «безперервне лікування» не згадується у жодному, заявленому відповідачем нормативно-правовому акті, зокрема, у Постанові КМУ №168. Тобто, законодавцем не встановлюється інших вимог для отримання додаткової винагороди у розмірі 100 тисяч грн., окрім як перебування військовослужбовця на лікуванні захворювання, травми, отриманого під час захисту Батьківщини. Позивач вважає, що йому має бути виплачена додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч грн. за усі періоди перебування на лікуванні основних чи супутніх захворювань, поранень, пов`язаних із Захистом Батьківщини.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , з 24 жовтня 2020 року проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (наказ по стройовій частині від 23.10.2020 №301), має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_4 від 18.02.2022.

13.06.2024 солдат ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Верхньокам`янське Бахмутського району Донецької області отримав поранення.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 (форми 5) №3135 від 23.07.2024 солдат ОСОБА_1 , 1970 р.н., 13.06.2024 одержав мінно-вибухову травму, множинні вогнепальні уламкові сліпі поранення волосистої частини голови, відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку II ст. Субдуральний згусток в правій скронево-тім`яній ділянці, вгнепальне уламкове сліпе поранення передньо-бокової поверхні шиї справа, вогнепальне уламкове сліпе непроникаюче поранення грудної клітини, акубаротравму та травматичну перфорацію барабанних перетинок з обох сторін», під час відбиття збройного нападу, захисту Батьківщини в населеному пункті Верхньокам`янське Бахмутського району Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу з боку збройних с російської федерації.

Відповідно до довідки ВЛК КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради від 06.08.2024 №484, травма тяжка, Так, пов`язана з захистом Батьківщини.

Після отриманого поранення позивач тривалий час лікувався у медичних закладах та перебував у відпустці за станом здоров`я за рішенням ВЛК.

Відповідно до довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_5 від 05.10.2024 №6951, щодо солдата ОСОБА_1 05.10.2024 проведено медичний огляд та постановлено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

-гіпертонічна хвороба II стадія, 2-й ступінь. Потовщення КІМ до 1,23 мм. Ризик високий. [125.8] IXC атеросклеротичний кардіосклероз з порушенням ритму по типу нечастої шлуночкової і надшлуночкової екстрасистолії. СН І. Атеросклероз аорти. [М15.1] Деформуючий остеоартроз лівого плечового суглоба ІІст з больовим синдромом, незначним порушенням функції. М17] Лівобічний гонартроз ІІст больовим синдромом, незначним порушенням функції. [М54] Хронічна вертеброгенна торакалгія, люмбалгія. - Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

-наслідки перенесеної закритої травми правого колінного суглоба (31.01.2024): пошкодження заднього рогу медіального меніска, лікованого оперативно (18.03.2024 артроскопічна меніскектомія правого колінного суглоба) у вигляді посттравматиного гонартрозу І ст з больовим синдромом, незначним порушенням функції, зміцнілих післяопераційних шкірних рубців. - Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

-наслідки перенесеної поєднаної ВТ (13.06.2024): ВОСП м`яких тканин волосистої частини голови; ВЧМТ, забою головного мозку середнього ступеня тяжкості з формуванням субдуральної гематоми в скронево-тім`яній ділянці справа; акубаротравми, двобічної хронічно комбінованої приглухуватості зліва І ступеню, справа II ступеня; ВОСП бокової поверхні шиї справа, лікованого оперативно (13.06.2024-ПХО вогнепальної рани; 30.07.2024 - видалення сторонніх тіл з м`яких тканин) у вигляді енцефалопатії змішаного генезу (дисциркуляторна, посттравматична І ст, розсіяної дрібновогнищевої симптоматики, цефалгічного синдрому; суб`єктивного вушного гуму, посттравматичної перфорації барабанної перетинки справа; зміцнілих післяопераційних шкірних рубців. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як тяжка. Поранення (травма), ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2897 КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради солдат ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 22.01.2025 по 04.02.2025 з діагнозом: негоспітальна двобічна н/ч пневмонія ДНО, середнього ст. важкості.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №0313625/463 КНП «МКЛ №6» ДМР солдат ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 21.02.2025 по 26.02.2025 з діагнозом: дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст., 2 ст., ризик 2. Синкопе (19.02.2025p) C C. XCH II А зі збереженою скоротливою функцією ЛШІ (ФВ - 80%), ФК III за NYHA. Наслідки перенесеної ВТ (13.06.2024).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №829/194 КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради солдат ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 26.02.2025 по 14.03.2025 з діагнозом : Атеросклеротична хвороба серця ГХ 11 ст 2 Р 3 Синкопе 19.02.25.

14.03.2025 щодо позивача проведено медичний огляд в КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради та результатами складено довідку ВЛК від 14.03.2025 №654.

Відповідно до довідки ВЛК від 14.03.2025 №654 за наслідками медичного огляду солдата ОСОБА_1 військово-лікарською комісією КП «Криворізька міська лікарня №1» KMP постановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): основне захворювання: ІХС Атеросклеротична хвороба серця ГХ 11 ст 2 Р-3 Синкопе 19.02.25p Код за МКХ-10: 111.0 Ускладнення: СН 11А зі збереженою скоротливою ФК 111 за NYHA зі збереженою систолічною ф-цією (80%). Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статті 39 графа II Розкладу хвороб: потребує відпустки для лікування на 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №4872 Військово-медичного центру Східного регіону солдат ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.07.2025 по 21.07.2025 з основним діагнозом: наслідки інших уточнених травм голови. Опис діагнозу: Наслідки ВТ (13.06.24) акубаротравми з пошкодженням правої барабанної перетинки у вигляді сухої стійкої перфорації правої барабанної перетинки, правобічної змішаної, лівобічної нейросенсорної приглухуватості легкого ступеню порушення слуху двобічно.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6493/8 КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради солдат ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 21.07.2025 по 28.07.2025 з основним діагнозом: перфорація барабанної перетинки, неуточнена. ВТ (13.07.24) АКБТ з пошкодженням б.п. справа. Двобічної нейросенсорної приглухуватості. Стан після мірінгопластики.

28.07.2025 щодо позивача проведено медичний огляд та результатами складено довідку ВЛК від 28.07.2025 №2025-0728-1339-1973-3.

Відповідно до довідки ВЛК від 28.07.2025 №2025-0728-1339-1973-3 за наслідками медичного огляду солдата ОСОБА_1 Госпітальною ВЛК при КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської ДМР» 28.07.2025 постановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): Наслідки ВТ (13.06.2024). Акубаротравма з пошкодженням правої б/перетинки у вигляді сухої стійкої перфорації правої б/перетинки, правобічної змішаної, лівобічної нейросенсорної приглухуватості легкого ступеню порушення слуху двобічно. Стан після мірінгопластики праворуч з каналопластикою (20.07.2025) Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Травма відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графа II Розкладу хвороб: потребує відпустки для лікування на 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2516 Військової частини НОМЕР_6 солдат ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 05.10.2025 по 18.10.2025 з основним діагнозом: Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності Опис діагнозу: Гіпертонічна хвороба 1 стадія. Ступінь 1. Ризик 3.

На вимогу суду відповідачем надано картку особового рахунку позивача за 2025 рік, згідно з якою ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду до грошового забезпечення: за січень 2025 р. у сумі 30000,00 грн.; за лютий 2025 р. – 17419,35 грн.; за березень 2025 р. – 0,00 грн., за липень 2025р. – 0,00 грн., за серпень 2025р. – 0,00 грн., за вересень 2025 р. – 0,00 грн., за жовтень 2025 р. – 0,00 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. з 22.01.2025 по 28.08.2025 та з 05.10.2025 по 18.10.2025, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктами другим та третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За змістом абзацу 1 пункту четвертого статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та станом на час спірних правовідносин та розгляду справи не скасований та не припинений.

На виконання указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168).

До Постанови №168 неодноразово вносилися зміни та доповнення.

Так, пунктом 1-1 Постанови КМУ № 168, в редакції чинної на час спірних правовідносин, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260 в редакції чинної на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

У розділі ХХХІV Порядку №260 визначено особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується, зокрема, в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Відповідно до пункту 8 розділу XXXIV Порядку №260 командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.

За змістом пунктів 9-10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 Розділу XXXIV Порядку № 260).

Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки (пункт 13 Розділу XXXIV Порядку № 260).

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво) після введення воєнного стану та пов`язаного із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а також час перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК.

При цьому, з наведених норм права вбачається необхідним дотримання лише двох умов для включення пораненого військовослужбовця до виплати додаткової винагороди розмірі 100000 гривень, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У ході судового розгляду встановлено, про що відсутній спір між сторонами, позивач з 23.10.2020 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та 13.06.2024 під час виконання бойового завдання та захисту Батьківщини в районі населеного пункту Верхньокам`янське Бахмутського району Донецької області отримав поранення: «мінно-вибухова травма, множинні вогнепальні уламкові сліпі поранення волосистої частини голови, відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку II ст. Субдуральний згусток в правій скронево-тім`яній ділянці, вгнепальне уламкове сліпе поранення передньо-бокової поверхні шиї справа, вогнепальне уламкове сліпе непроникаюче поранення грудної клітини, акубаротравма та травматична перфорацію барабанних перетинок з обох сторін».

Відповідно до довідки ВЛК КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради від 06.08.2024 №484, травма тяжка, Так, пов`язана з захистом Батьківщини.

У зв`язку отриманим пораненням (травмою) позивач тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, за висновком ВЛК направлявся у лікувальні відпустки після травми на 30 (тридцять) календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді з 21.02.2025 по 26.02.2025 позивач перебував стаціонарному лікуванні в КНП «МКЛ №6» ДМР з діагнозом: наслідки перенесеної ВТ (13.06.2024)); у періоді з 16.07.2025 по 21.07.2025 – перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону з діагнозом: наслідки ВТ (13.06.24) акубаротравми з пошкодженням правої барабанної перетинки у вигляді сухої стійкої перфорації правої барабанної перетинки, правобічної змішаної, лівобічної нейросенсорної приглухуватості легкого ступеню порушення слуху двобічно); у періоді з 21.07.2025 по 28.07.2025 – перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №16» ДМР з діагнозом: перфорація барабанної перетинки, ВТ (13.07.24) АКБТ з пошкодженням б.п. справа, двобічної нейросенсорної приглухуватості, стан після мірінгопластики).

Також, згідно з довідкою ВЛК від 28.07.2025 №2025-0728-1339-1973-3 щодо позивача 28.07.2025 проведено медичний огляд госпітальною ВЛК при КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської ДМР та постановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): наслідки ВТ (13.06.2024). Акубаротравма з пошкодженням правої б/перетинки у вигляді сухої стійкої перфорації правої б/перетинки, правобічної змішаної, лівобічної нейросенсорної приглухуватості легкого ступеню порушення слуху двобічно. Стан після мірінгопластики праворуч з каналопластикою (20.07.2025). Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Травма відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графа II Розкладу хвороб позивач потребує відпустки для лікування на 30 (тридцять) календарних днів.

При цьому, суд враховує, що відповідач не ставить під сумнів пов`язаність отриманого позивачем 13.06.2024 поранення (травми) із захистом Батьківщини, його тяжкість, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку із вказаним пораненням (травмою) у періоді з 21.02.2025 по 26.02.2025, з 16.07.2025 по 21.07.2025, з 21.07.2025 по 28.07.2025, та з 28.07.2025 по 27.08.2025 - у відпустці у зв`язку з пораненням (травмою), яка пов`язана із захистом Батьківщини та відноситься до тяжких за висновком ВЛК.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000 гривень за вказані періоди.

Суд зазначає, що ані Постанова №168, ані Розділ XXXIV Порядку № 260 не містять жодних обмежень щодо періоду(ів) та/або кількості перебувань військовослужбовця, який отримав поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із таким пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), за яке передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.

Посилання відповідача у відзиві в обґрунтування підстав відмови у нарахуванні і виплаті позивачу передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди на те, що безперервне лікування (включно з відпусткою після такого лікування) позивач проходив у період з 13.06.2024 по 04.09.2024, а після завершення безперервного лікування (та відпустки) позивач не має права на отримання додаткової винагороди у максимальному розмірі, суд вважає неприйнятними та відхиляє.

Постанова № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного саме із захистом Батьківщини. Формулювання пункту 1 Постанови КМУ № 168 «у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини» охоплює не лише безпосереднє лікування самої травми, але й лікування її наслідків, включаючи захворювання, що виникли внаслідок травми. Інше тлумачення позбавляло б військовослужбовців права на додаткову винагороду у випадках, коли первинна травма не потребує тривалого стаціонарного лікування, але спричиняє хронічні захворювання, що потребують повторних госпіталізацій.

Відповідний правовий висновок Верховним Судом в постанові від 19.03.2026 у справі № 600/367/24, який враховується судом у відповідності до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Верховний Суд також звернув увагу, що Постанова КМУ № 168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за медичними показниками, пов`язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов`язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 000 грн.

За таких обставин, зважаючи на те, що отримане позивачем 13.06.2024 поранення пов`язане з захистом Батьківщини, є тяжким за висновком ВЛК, а також підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з наслідками такого поранення (травми), суд вважає, що наявні всі умови, необхідні для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 21.02.2025 по 26.02.2025, з 16.07.2025 по 21.07.2025, з 21.07.2028 по 28.07.2025 та перебування у лікарняній відпустці після поранення (травми), яка пов`язана із захистом Батьківщини та відноситься до тяжких за висновком ВЛК протягом періоду з 28.07.2025 по 27.08.2025.

У судовій правозастосовчій практиці Верховного Суду України (постанова від 13.06.2017 у справі №21-1393а17), а також Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), від 13.12.2018 у справі №800/434/17 та інших) неодноразово висловлювалась правова позиція про те, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 21.02.2025 по 26.02.2025, з 16.07.2025 по 21.07.2025, з 21.07.2028 по 28.07.2025, а також з 28.07.2025 по 27.08.2025 - у лікувальній відпустці у зв`язку з пораненням (травмою), яка пов`язана із захистом Батьківщини та відноситься до тяжких за висновком ВЛК, тому з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період з 21.02.2025 по 26.02.2025, з 16.07.2025 по 21.07.2025, з 21.07.2028 по 28.07.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також за період з 28.07.2025 по 27.08.2025 - пропорційно дням перебування у лікувальній відпустці у зв`язку з пораненням (травмою), яка пов`язана із захистом Батьківщини та відноситься до тяжких за висновком ВЛК.

Щодо періодів перебування на лікуванні з 22.01.2025 по 04.02.2025, з 26.02.2025 по 14.03.2025, з 05.10.2025 по 18.10.2025 та періоду перебування у лікувальній відпустці з 14.03.2025 по 12.04.2025, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд повторно зазначає, для включення пораненого військовослужбовця до виплати додаткової винагороди розмірі 100000 гривень є необхідним дотримання двох умов а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Як слідує з виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2897, що видана КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР, позивач у періоді з 22.01.2025 по 04.02.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку негоспітальною двобічною н/ч пневмонією ДНО середнього ступеня важкості, тобто через захворювання, не пов`язаного із захистом Батьківщини.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №829/194 КП «Криворізька міська лікарня №1» КМР, позивач у періоді з 26.02.2025 по 14.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: ІХС Атеросклеротична хвороба серця ГХ 11 ст 2 Р 3 Синкопе 19.02.25, тобто через захворювання, не пов`язаного із захистом Батьківщини.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2516 Військової частини НОМЕР_6 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 05.10.2025 по 18.10.2025 з діагнозом: гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності, тобто через захворювання, не пов`язаного із захистом Батьківщини.

Суд звертає увагу, що за висновком ВЛК Військової частини НОМЕР_5 (довідка від 05.10.2024 №6951) постановлено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), що гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, атеросклеротичний кардіосклероз з порушенням ритму по типу нечастої шлуночкової і надшлуночкової екстрасистолії. СН І, атеросклероз аорти, деформуючий остеоартроз лівого плечового суглоба ІІст з больовим синдромом, незначним порушенням функції, - є захворюваннями, які пов`язані з проходженням позивачем військової служби, однак не пов`язані із захистом Батьківщини, що є однією з обов`язкових умов для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Проте, надані позивачем медичні виписки №2897, №829/194, №2516 не підтверджують факту перебування позивача на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я внаслідок отриманого тяжкого поранення (захворювання, травми), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Не підлягає включенню на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, і період перебування у лікувальній відпустці з 14.03.2025 по 12.04.2025, оскільки висновок ВЛК КП «Криворізька міська лікарня №1» КМР (довідка №654 від 14.03.2025) про потребу позивача в лікувальній відпустці стосувався основного захворювання - атеросклеротична хвороба серця ГХ ІІст., яке, як установлено, пов`язане з проходженням позивачем військової служби, однак не з захистом Батьківщини.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за періоди з 21.02.2025 по 26.02.2025, з 16.07.2025 по 21.07.2025, з 21.07.2028 по 28.07.2025 та з 28.07.2025 по 27.08.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період з 21.02.2025 по 26.02.2025, з 16.07.2025 по 21.07.2025, з 21.07.2028 по 28.07.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаного із захистом Батьківщини, та з 28.07.2025 по 27.08.2025 пропорційно дням перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення (травмою), пов`язаного із захистом Батьківщини, та з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова